Рішення № 40788337, 01.10.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/74/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2014 Справа № 908/3227/14

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж" "Центральна енергетична компанія", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Квартирно - експлуатаційного відділу м. Запоріжжя

про стягнення 8 306 грн. 71 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Осипенко Н.М., на підставі довіреності № 4 від 02.01.2014 р.;

від відповідача - Бойко Р.І., на підставі довіреності № 3167 від 17.09.2014 р.;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж" "Центральна енергетична компанія", м. Дніпропетровськ до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 8 306 грн. 71 коп., за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача № 29-Мл від 10.06.2013 р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 05.09.2014 р., справу 908/3227/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 08.09.2014 р. порушено провадження у справі № 908/3227/14. Справі присвоєно номер провадження № 10/74/14, її розгляд призначено на 01.10.2014 р.

У судовому засіданні 01.10.2014 р. представник позивача підтримав свої вимоги. Представник відповідача у судовому засіданні 01.10.2014 р. проти позову заперечував та надав в судове засідання письмові заперчення. В своїх запереченням відповідач зазначив, що на теперішній час договір між ним та позивачем не було укладено належним чином і так як підприємство відповідача являється бюджетною установою, усі рахунки перевіряються казначейством, подставою на оплату являється тільки складений належним чином договір.

Виходячи з вищезазначеного відповідач вважає, що не має підстав на оплату заборгованості. На думку відповідача це буде грубе порушення бюджетного кодексу. Також відповідач не заперечує у підписанні договору про що на його думку свідчать певні кроки, листування між ним та позивачем.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У судовому засіданні 01.10.2014 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

За рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.11.2013 справа № 908/3062/13 (ст.187 ГК України) між Приватним акціонерним товариством «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (надалі - ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК») та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (надалі - Відповідач) був укладений Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 29-Мл від 10.06.2013.

Відповідно п. 1.1. Договору ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» (Власник мереж) забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу (Відповідачу) в обсягах згідно з договором про постачання або купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього Договору.

Згідно п. 4.1.1 Договору відповідач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».

«Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» визначений в додатку № 4 до Договору.

Відповідно до пункту 14 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії «за підсумками розрахункового періоду власник мереж (тобто ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК») за даними Звіту (додаток 5 до цього договору) Споживача, здійснює обчислення платежів і виписує споживачу рахунок на оплату перетікань реактивної електричної енергії.

Рахунок надається представнику споживача на руки, нарочним (через канцелярію споживача), рекомендованим листом або платіжною вимогою-дорученням через Банк.

Кошти за перетікання реактивної електричної енергії перераховуються споживачем (тобто відповідачем) на поточний рахунок власника мереж протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів».

Відповідно до умов договору в період з 01.04.2014 р. по 31.07.2014 р. позивач надав відповідачу зазначені послуги з технічного забезпечення електропостачання споживача, про що сторонами були складені та підписані звіти про споживання електроенергії за квітень 2014 року по липень 2014 року.

На підставі вказаних звітів ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» направило на адресу відповідача для оплати рахунки за перетоки реактивної електроенергії на загальну суму 8306, 71 грн., а саме:

- квітень 2014 року рахунок № 1699 від 30.04.2014 р. на суму 2061, 98 грн.;

- травень 2014 року рахунок № 2120 від 31.05.2014 р. на суму 1857, 97 грн.;

- червень 2014 року рахунок № 2583 від 30.06.2014 р. на суму 1928, 74 грн.;

- липень 2014 року рахунок № 3056 від 31.07.2014 р. на суму 2458, 02 грн.

Рахунки були направлені відповідачу цінним листом з рекомендованим повідомленням з описом вкладення.

Проте, відповідач на час подання позову до суду не оплатив надані згідно договору послуги за вказані періоди.

Таким чином, відповідач мав сплатити за перетоки реактивної електроенергії згідно умов договору за період з 01.04.2014 по 31.07.2014 суму 8306, 71 грн.

Розрахунок заборгованості:

Отже, на момент розгляду справи по суті, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані в квітні 2014 року, травні 2014 року, червні 2014 року та в липні 2014 року послуги відповідно до Договору складає 8306,71 грн. (вісім тисяч триста шість гривен 71 копійка).

У порушення зазначених норм закону та умов Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 29-Мл від 10.06.2013 р. відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання однією зі сторін договору настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Квартирно - експлуатаційний відділ м. Запоріжжя в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами укладеного договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 29-Мл від 10.06.2013 р. і не бажає добровільно сплачувати борг.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про технічне забезпечення електропостачання споживача № 29-Мл від 10.06.2013 р. становить 8 306, 71 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 29-Мл від 10.06.2013 р., а також факт заборгованості за договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та в судовому засіданні надав письмові заперечення в яких просив суд в задоволенні позову відмовити. Суд заперечення відповідача до уваги не приймає так як вони не знайшли свого нормативного обґрунтування і були повністю спростовані доказами наданими до суду позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж" "Центральна енергетична компанія", м. Дніпропетровськ до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 8 306 грн. 71 коп., за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача № 29-Мл від 10.06.2013 р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж" "Центральна енергетична компанія", м. Дніпропетровськ до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4, код ЄДРПОУ 07809992) на користь Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Кедріна, 28, код ЄДРПОУ 31793056) - заборгованість в розмірі 8306 (вісім тисяч триста шість) грн. 71 коп. та судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 02.10.2014 р.