Справа № 815/2746/14
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Васіної А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Мидляр Євгенії Валеріївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, Одеська міська рада, про визнання протиправним та скасування рішення від 08.04.2014 року № 12242164, зобов'язання скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_4 на нежиле приміщення НОМЕР_6, загальною площею 169, 9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання здійснити реєстрацію прав за територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради на нежиле приміщення НОМЕР_6, загальною площею 169, 9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати рішення від 08.04.2014 року № 12242164, що прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Мидляр Євгенією Валеріївною, зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_4 на нежиле приміщення НОМЕР_6, загальною площею 169, 9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції здійснити реєстрацію прав за територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради на нежиле приміщення НОМЕР_6, загальною площею 169, 9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що територіальна громада м. Одеси, в особі Одеської міської ради є власником нежитлових приміщень підвального поверху, загальною площею 49,9 кв. м. та 97,9 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтв про право власності від 23.06.2004 р. та від 03.11.2006 р. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.06.2006 р. було визнано право власності за ОСОБА_5 на спірне приміщення і в подальшому відчужено. Вищевказане рішення було скасоване рішенням апеляційного суду Одеської області від 03.10.2007 р. Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.02.2013 р. по справі № 2-4386/11 було витребувано у ОСОБА_4 нежиле приміщення НОМЕР_6, загальною площею 169,9 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь територіальної громади м. Одеси, в особі Одеської міської ради, в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. З метою проведення державної реєстрації права на нерухоме майно за територіальною громадою м. Одеси, Департамент, як уповноважений орган з управління комунальним майном, звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, проте рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 08.04.2014 р. № 12242164 державним реєстратором прав на нерухоме майно Мидляр Євгенією Валеріївною було відмовлено у державній реєстрації з посиланням: «подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують». Позивач зазначає, що під час відмови у державній реєстрації прав державний реєстратор допустився помилки, з огляду на те, що витребування майна є підставою для реєстрації права власності.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.02.2013 року за №2-4386/11 тип об'єкту нерухомого майна, право власності на який заявлено - нежиле приміщення. Проте, відповідно до поданої заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) позивачем заявлено право власності на об'єкт нерухомого майна за типом: нежитлове приміщення, будівля. Представник відповідача зазначає, що вказані дії не узгоджуються з приписами п. 4 ст. 15 Закону та п. 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року за №1141, які регламентують наступне: державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам; з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна, зокрема, тип об'єкта нерухомого майна. Таким чином, вказані юридичні обставини позбавили можливості встановити відповідність заявлених прав поданим документам. Окрім того, представник відповідача зазначив, що в процесі здійснення дій, спрямованих на проведення державної реєстрації права власності було встановлено, що відповідний об'єкт нерухомого майна перебуває в іпотеці (реєстраційний номер обтяження 5757013) та під забороною (реєстраційний номер обтяження 5757009, 10867874) про що свідчать відомості з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що за своєю природою враховуючи приписи ст. 24 Закону та п. 40 Порядку держав ної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року за №868 виключає можливість задоволення позовних вимог про зобов'язання реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції здійснити реєстрацію прав за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради на відповідний об'єкт нерухомого майна.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, представник відповідача зазначив, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав відповідна особа подає заяву встановленої форми, документ, що підтверджує факт сплати коштів за надання витягу з Державного реєстру прав (за бажанням заявника в його отриманні) та рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили. Враховуючи вищевказане, діючим законодавством визначено певну форму прояву волевиявлення та надання необхідного переліку документів, необхідного для здійснення відповідних дій, спрямованих на скасування державної реєстрації прав, недодержання якого, позбавляє можливості у відповідності до вимог діючого законодавства України здійснити дії, спрямовані на проведення скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Проте, незважаючи на наведене, позивач не звертався на адресу відповідача з приводу скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень у встановленому діючим законодавством України порядку, що у свою чергу, враховуючи приписи ст. 2 КАС України виключає можливість задоволення відповідних позовних вимог.
Відповідач - державний реєстратор Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Мидляр Євгенія Валеріївна до судового засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно.
Третя особа - ОСОБА_4 до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи - Одеської міської ради до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон).
Статтею 1 Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).
Частиною 4 ст. 9 Закону встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Згідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлені ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Згідно до п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
В судовому засіданні встановлено, що уповноважена особа територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради Спектор Олексій Володимирович, який діє на підставі довіреності серія і номер: 3/исх-гс, виданої 10.01.2014 року, видавник: ОМР, податковий номер НОМЕР_1, звернувся до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер заяви 5903700, дата реєстрації 20.03.2014 року) для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: комунальна, тип об'єкта: нежитлове приміщення, будівля, місцезнаходження об'єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_6, до якої додано наступні документи: платіжні доручення, копії паспорту та облікової картки платника податків Спектора Олексія Володимировича, копію посвідчення НОМЕР_7 в.о. директора департаменту комунальної власності Спектора Олексія Володимировича, копію довіреності серія і номер: 3/исх-гс, виданої 10.01.2014, видавник: ОМР, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - Одеської міської ради, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо юридичної особи - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, копію заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2013 року по справі № 2-4386/11, інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 88-89, 90-109).
Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Мидляр Євгенією Валеріївною за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 20.03.2014 року за реєстраційним номером 5903700, керуючись ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктом 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, прийнято рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12242164 від 08.04.2014 року.
В рішенні зазначено, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, у зв'язку з чим вирішено відмовити у державній реєстрації права власності, форма власності: комунальна, на нежитлове приміщення, що розташоване: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_6, за суб'єктом: територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради, податковий номер 26597691 (а.с. 110).
Згідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Як вбачається з заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2014 року реєстраційний номер 5903700, заявником в графі заяви «Тип об'єкта» зазначено два типи: нежитлове приміщення та будівля.
Проте, відповідно до відомостей про об'єкт нерухомого майна, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, приміщення НОМЕР_6, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за типом майна є нежилим приміщенням, а не будівлею, як зазначено в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2014 року реєстраційний номер 5903700 (а.с. 104).
Крім цього, будівля - будь-яка незалежна споруда, в якій знаходиться одне житло або більше, кімнати або інші приміщення, покрита дахом, має зовнішні та внутрішні стіни від підлоги до даху й призначена для проживання людей, або для сільськогосподарської, торговельної, промислової, культурної діяльності, або для надання послуг (відповідно до наказу Держкомстату від 20.08.2010 року № 346 та відповідно до Рекомендацій Конференції європейських статистиків із проведення переписів населення та житлового фонду 2010 року, розроблених Відділом статистики Європейської економічної комісії ООН у співробітництві з Євростатом), а нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду. Є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин (відповідно до наказу Державного комітету з будівництва та архітектури від 18.05.2005, № 80).
Таким чином, документи, надані позивачем до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, оскільки в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2014 року реєстраційний номер 5903700 позивач заявляє права на нежитлове приміщення, будівлю НОМЕР_6 розташовану за адресою: АДРЕСА_1, проте відповідно до наданих документів приміщення НОМЕР_6 є нежитловим приміщенням, а не будівлею.
Також судом встановлено, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно в графі «Відомості про права власності» зазначено: дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 04.11.2006, дата внесення запису: 04.11.2006, ПІБ ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_2, форма власності: приватна спільна часткова, частка власності: ?, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, р. 3-4535, 01.11.2006, Друга Одеська державна нотаріальна контора.
В графі «Відомості про права власності» зазначено: дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 04.11.2006, дата внесення запису: 04.11.2006, ПІБ ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_3, форма власності: приватна спільна часткова, частка власності: ?, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, р. 3-4535, 01.11.2006, Друга Одеська державна нотаріальна контора (а.с. 105).
Таким чином, згідно до вищевикладеного ОСОБА_4 згідно даних Реєстру належить на праві власності ? частка нежилого приміщення НОМЕР_6, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 169, 9 кв.м.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2006 року по справі № 2-6573/06р. задоволено позов ОСОБА_5, визнано за ОСОБА_5 право власності на нежитлове приміщення під НОМЕР_6, загальною площею 169, 9 кв.м., що перебуває в будинку АДРЕСА_1. В резолютивній частині вказаного рішення також зазначено, що воно є підставою для реєстрації нежитлового приміщення під НОМЕР_6, загальною площею 169, 9 кв.м., що перебуває в будинку АДРЕСА_1 в КП «МБТІ та РОН». Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2006 року по справі № 2-6573/06р. набуло законної сили 11.07.2006 року (а.с. 18).
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 03 жовтня 2007 року апеляційну скаргу Одеської міської ради задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2006 року скасовано, в позові ОСОБА_5 до Одеської міської ради про визнання права власності на частину нежитлового приміщення відмовлено. Рішення апеляційного суду Одеської області від 03 жовтня 2007 року набрало законної сили (а.с. 19-20).
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2013 року по справі № 2-4386/11 задоволено позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29.08.2006 року, укладений між ОСОБА_5 (місце проживання АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_4) та ОСОБА_8 (місце проживання: АДРЕСА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_8) нежитлового приміщення НОМЕР_6, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, нотаріально посвідчений державним нотаріусом Другої Одеської державної нотаріальної контори Масловою М.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3-3659; вирішено витребувати від ОСОБА_4 (місце проживання: 65000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) та ОСОБА_10 (місце проживання: АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_3) нежиле приміщення НОМЕР_6, загальною площею 160, 9 кв.м., розташоване адресою: АДРЕСА_1, та передати зазначене приміщення територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; усунути перешкоди в користуванні шляхом виселення ОСОБА_4 (місце проживання: 65000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) та ОСОБА_10 (місце проживання: 65000, АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_3) нежиле приміщення НОМЕР_6, загальною площею 169, 9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та передати зазначене приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, що розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 1. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2013 року по справі № 2-4386/11 набрало законної сили 20.09.2013 року (а.с. 16-17).
Копія вказаного заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2013 року по справі № 2-4386/11 подана уповноваженою особою територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради Спектор Олексієм Володимировичем разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер заяви 5903700, дата реєстрації 20.03.2014 року) для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: комунальна, тип об'єкта: нежитлове приміщення, будівля, місцезнаходження об'єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_6.
Суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року №9 як на підставу для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень, відповідно до якої, на думку позивача, рішення суду про витребування з чужого незаконного володіння майна (ст.387 ЦК України) є підставою для проведення державної реєстрації права власності за територіальною громадою м. Одеси, від імені якої діє Одеська міська рада в особі Департаменту комунальної власності Одеської міськради, виходячи з наступного.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року №9 рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").
Станом на дату виникнення спірних правовідносин до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" були внесені зміни, в тому числі в статті 19, 26, 27 вказаного Закону.
Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 26 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Крім цього, Верховний суд України в листі від 01.04.2014 року «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України» зазначив, що у разі здійснення державної реєстрації права власності за набувачем неправомірно відчуженого майна права власника повинні захищатися із застосуванням способу захисту, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК за позовом про визнання права власності та скасування внесеного за заявою набувача запису до Державного реєстру (ч. 2 ст. 26 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-1V "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
На підставі вищевикладеного суд вважає необґрунтованими посилання позивача в обґрунтування позовних вимог як на підставу для зобов'язання Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_4 на нежиле приміщення НОМЕР_6, загальною площею 169, 9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2013 року по справі № 2-4386/11, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав.
Рішення суду про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_4 на ? частини нежилого приміщення НОМЕР_6, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, позивачем до суду надано не було.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні факти, суд дійшов до висновку, що відповідачем у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року, прийнято рішення № 12242164 від 08.04.2014 року про відмову в державній реєстрації права власності, форма власності: комунальна, на нежитлове приміщення, що розташоване: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_6, за суб'єктом: територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради, податковий номер 26597691, а тому обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог про скасування вказаного рішення та про зобов'язання Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_4 на нежиле приміщення НОМЕР_6, загальною площею 169, 9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.
Крім цього, в Реєстрі права власності на нерухоме майно (індексний номер документа 23821890 від 04.07.2014 року) міститься інформація про об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер майна 15817227), тип майна: нежиле приміщення, адреса об'єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_6, загальна площа (кв.м.) 169, 9 (а.с. 104).
У Відомостях з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна адреса об'єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1, НОМЕР_6, зазначено: тип обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 5757009, підстава обтяження: договір іпотеки, 2064, 01.10.2007, приватний нотаріус ОСОБА_2, об'єкт обтяження: інше, нежиле приміщення, 169, 9 кв.м, адреса: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_6, номер РПВН: 15817227, власник: ОСОБА_11, код: НОМЕР_5, Одеська обл., Тарутинський р., с. Підгірне (Новотарутинська с/р).
Також у Відомостях з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна адреса об'єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1, НОМЕР_6, зазначено: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10867874, зареєстровано 23.02.2011 року за № 10867874, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження, АА№ 168522, 11.02.2011 року, 2 Київський ВДВС Одеського МУЮ, В-3/26 д/в Хлєбникова Н.А., об'єкт обтяження: нежиле приміщення, ? частина, адреса: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_6, власник: ОСОБА_7, обтяжувач: Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (а.с. 106-107).
Отже, на підставі вищевикладеного, судом встановлено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2014 року реєстраційний номер 5903700 на нежиле приміщення НОМЕР_6, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, подана до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції після державної реєстрації обтяжень на нежиле приміщення НОМЕР_6, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем у відповідності до вимог законодавства України, чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин, та обґрунтовано зроблено висновок, що документи, надані позивачем до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Таким чином, приймаючи до уваги те, що станом на дату розгляду даної справи рішення про державну реєстрацію прав ОСОБА_4 на ? частини нежилого приміщення НОМЕР_6, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, рішення про державну реєстрацію прав ОСОБА_10 на ? частини нежилого приміщення НОМЕР_6, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також рішення про державну реєстрацію прав ОСОБА_8 та ОСОБА_5 не скасовані, а також суду не надано відомостей про зняття обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону, а саме на нежитлове приміщення, що розташоване: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_6, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції здійснити реєстрацію прав за територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради на нежиле приміщення НОМЕР_6, загальною площею 169, 9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради є необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Мидляр Євгенії Валеріївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, Одеська міська рада, про визнання протиправним та скасування рішення від 08.04.2014 року № 12242164, зобов'язання скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_4 на нежиле приміщення НОМЕР_6, загальною площею 169, 9 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання здійснити реєстрацію прав за територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради на нежиле приміщення НОМЕР_6, загальною площею 169, 9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 06 жовтня 2014 року.
Суддя О.А. Левчук
Судове рішення № 40788329, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 06.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/2746/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: