Ухвала суду № 40787946, 30.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2014 р. м. Київ К/800/34862/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Кравцова О.В.; Єрьоміна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира (УПСЗН) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Зазначав, що приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (вивозив з Житомирського м'ясокомбінату на захоронення до зони відчуження заражене м'ясокісткове борошно). У зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням таких робіт, став інвалідом, а УПСЗН відмовляється надати йому статус інваліда війни.

Посилаючись на те, що участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони надає такий статус, просив зобов'язати відповідача встановити йому статус інваліда війни, видавши відповідне посвідчення, а також визнати відмову УПСЗН протиправною.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 5 березня 2014 року позов задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, а у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 ствердивши, що рішення УПСЗН впливає на розмір її пенсії, як дружини позивача, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено та не заперечується сторонами, що з 19 лютого по 6 березня 1987 року позивач в якості водія вантажівки здійснював вивезення до зони відчуження та захоронення зараженого м'ясокісткового борошна з м'ясокомбінатів міст Житомира та Коростеня.

Позивачу надано статус інваліда І групи у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Спір звівся до встановлення тієї обставини, чи вчиняв такі дії позивач у складі формувань Цивільної оборони.

Також встановлено, що документи щодо залучення осіб до формувань Цивільної оборони у м. Житомирі вилучені прокуратурою у 1991 році під час розслідування кримінальної справи, а їх нинішнє місцезнаходження невідоме.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт участі позивача у виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі формувань Цивільної оборони підтверджується матеріалами справи.

Скасувавши це рішення та відмовивши у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що єдиним формуванням Цивільної оборони в межах Житомирської області був зведений мобільний загін спеціального захисту на базі підприємства «Хімволокно», який знаходився у підпорядкуванні оперативної групи Прикарпатського військового округу. За відсутності доказів залучення позивача до вказаного формування підстав для задоволення позову апеляційний суд не знайшов.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком апеляційного суду.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Колегія суддів звертає увагу, що не усі особи, які виконували роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підпадають під дії наведеної статті.

Статус інвалідів війни розповсюджено на осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, на підставі Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З пояснювальної записки до проекту цього Закону вбачається, що до категорії осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, законодавець запропонував відносити вузьку категорію осіб (1 300 чоловік), які з перших днів аварії разом з військовослужбовцями виконували роботи у 30-тикілометровій зоні найвищого радіоактивного забруднення у складі мобільних загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони, що знаходилися в структурі Міністерства оборони колишнього Союзу РСР, діяли за його статутом та підпорядковувалися військовому командуванню.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не стверджував про свою участь у таких загонах.

Тому висновок апеляційного суду про відмову в задоволенні цього позову вбачається обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

О.В.Кравцов

А.В.Єрьомін