Рішення № 40786159, 01.10.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р.

Справа № 924/1129/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" м.Коростень Житомирської області

до Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" м.Полонне Хмельницької області

про стягнення 344 150,00 грн.

Представники сторін: не з'явилися

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 344 150,00 грн. В обґрунтування позову зазначає, що 23.12.2013р. відповідач отримав від позивача товар під найменуванням "Броня рухома 317 КМД 2200" на грошову суму 79500,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000192 від 23.12.2013р. Оплата за товар не була проведена взагалі.

Відповідно до п. 3.3 договору купівлі - продажу №ДГ-0027/36 від 20.12.2013р. відповідач зобов'язувався здійснити повну оплату товару на протязі 60-ти календарних днів з моменту навантаження товару.

20.05.2014 року позивач звертався до відповідача з претензією №272 з проханням погасити заборгованість та штрафні санкції. Однак, відповідач не надав відповідь на претензію та не сплатив свій борг. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду та за простроченням виконання грошового зобов’язання нарахував відповідачу 257 580,00 грн. штрафу, 6 011,49 грн. пені, 1058,54 грн. 3% річних.

Представник позивача в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримував в повному обсязі, вважав їх правомірними та обґрунтованими.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подав.

Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:

20.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" (далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством "Полонський гірничий комбінат" (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № ДГ-0027/36 (далі - договір), згідно п. 1.1 якого продавець в порядку та на умовах, визначених у договорі, зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти у свою власність та оплатити товар, а саме запчастини до гірничопереробного обладнання. Конкретне найменування товару та його кількість вказується у специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору.

Факт передачі товару у власність покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання видаткової накладної, яка підписується обома сторонами у момент передачі – приймання товару (п. 2.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору загальна вартість договору складає 1 000 000,00 (один мільйон грн. 00 коп.) з ПДВ. Оплата вартості товару здійснюється покупцем в національній валюті України безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця вказаний у даному договорі (п. 3.2 договору).

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4 договору повна оплата вартості товару здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту навантаження товару. Датою оплати вартості товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

У випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов’язань по оплаті за фактично переданий у власність товар за цим договором покупець зобов’язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 2% від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення виконання (п. 5.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту відвантаження товару на склад покупця та діє до 20 березня 2014 року (протягом 3 місяців з моменту складання договору) (п. 8.1 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

20.12.2013р. між сторонами підписано специфікацію до договору, в якій визначено найменування товару (броня рухома КМД 2200 №317), його кількість та ціну (79 500,00 грн.).

На виконання умов договору позивач реалізував відповідачу броню рухому 317 КМД 2200, вартістю 79 500,00 грн. згідно видаткової накладної № РН-0000192 від 23.12.2013р., довіреності № 382 від 20.12.2013р.

20.05.2014 року позивач звертався до відповідача з претензією №272 з проханням погасити заборгованість та штрафні санкції. Однак, відповідач не надав відповідь на претензію та не сплатив свій борг.

В зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань позивач нарахував 257580,00 грн. штрафу, 6 011,49 грн. пені, 1058,54 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Згідно з абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, у відповідності до умов договору № ДГ-0027/36 від 20.12.2013р. позивач передав відповідачу товар (броню рухому 317 КМД 2200) вартістю 79 500,00 грн. що підтверджується видатковою накладною № РН-0000192 від 23.12.2013р., довіреністю № 382 від 20.12.2013р., а відповідач зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.3 договору повна оплата вартості товару здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту навантаження товару.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був оплатити товар, переданий йому позивачем, у строк до 20.02.2014р. включно.

Приписами ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідачем не подано в матеріали справи доказів сплати заборгованості, що є предметом спору та не спростовано факту отримання товару. Тому позовні вимоги про стягнення 79500,00 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в пункті 5.4 договору визначено, що у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов’язань по оплаті за фактично переданий у власність товар за цим договором покупець зобов’язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 2% від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 6011,49 грн., яка нарахована за період з 21.02.2014р. по 01.08.2014р., а також штраф в розмірі 2% від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення платежу, що становить 257580,00 грн., за період з 21.02.2014р. по 01.08.2014р.

Судом враховується, що відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

В той же час відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Передбачений пунктом 5.4 договору штраф у розмірі 2% від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення платежу за своєю правовою природою підпадає під ознаки пені.

Так, частина 3 статті 549 ЦК України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 5.4 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення виконання в розмірі 6011,49 грн.

Тому нарахування ще одних процентів за цей же період за аналогічне порушення суперечить статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвочасне виконання грошових зобов"язань", яка обмежує нарахування такої пені подвійною обліковою ставкою, та приписам статті 61 Конституції України.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 12.12.2011 у справі 07/238-10, від 24.12.2013 у справі № 8/5025/1402/12, які в силу статті 111-28 ГПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Отже, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення 6011,49 грн. пені. У стягненні 257580,00 грн. штрафу слід відмовити (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України № 922/4178/13 від 14.04.2014р.)

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 1058,54 грн. за період з 21.02.2014р. по 01.08.2014р.

При перерахунку 3 % річних судом встановлено, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 1058,54 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в загальному розмірі 86 570,03 грн., в тому числі 79 500,00 грн. - основний борг, 6 011,49 грн. - пеня, 1058,54 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" м.Коростень Житомирської області до Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" м.Полонне Хмельницької області про стягнення 344 150,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" (Хмельницька обл., м.Полонне, вул.Академіка Герасимчука, 190Б, код 05471879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна" (Житомирська обл., м.Коростень, вул. Білокоровицьке шосе, 12, код 36105543) 79 500,00 грн. (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) основного боргу, 6 011,49 грн. (шість тисяч одинадцять гривень 49 коп.) пені, 1058,54 грн. (одна тисяча п'ятдесят вісім гривень 54 коп.) 3% річних, 1731,40 (одна тисяча сімсот тридцять одна гривня 40 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 257580,00 грн. штрафу відмовити.

Повне рішення складено 06.10.2014р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (Житомирська обл., м. Коростень, вул. Франка, 3/9)- простим, 3 - відповідачу (Хмельницька обл., м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 190-Б) - простим.