Рішення № 40786100, 29.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2014 р. Справа № 914/4398/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода - Агро", с. Михайлівка, Гайсинський район, Вінницька область,до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Терранова - Агро", с. Тернопілля, Миколаївський район, Львівська область,про: стягнення 557 415,67 грн.Суддя М.М. Синчук при секретарі Гринчишин О.За участю представників:позивача:Герей О.Д.- дов. №4 від 05.12.2013 р. відповідача:Ковач С.І. - довіреність №01-27/06-2014 від 27.06.2014 р.

В судовому засіданні проводилась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терранова - Агро" про стягнення 341 415,67 грн. Ухвалою суду від 21.11.2013 р. (суддя Долінська О.З.) порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.12.2013р.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Долінської О. З. розпорядженням керівника апарату господарського суду Львівської області було призначено повторний автоматизоваий розподіл справи №914/4398/13. Внаслідок чого, суддею у справі призначено Синчука М.М. Інформацію про заміну судді внесено до системи автоматизованого розподілу. В судовому засіданні 16.01.2014р. оголошено перерву до 29.01.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення положень Договору №1 оренди сільськогосподарської техніки від 18.04.2012 року не сплатив вартість наданих паливно-мастильних матеріалів та всупереч умов цього Договору не повернув позивачу орендовану сільськогосподарську техніку після закінчення строку дії Договору. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату в розмірі - 21 300,00 грн., вартість паливно-мастильних матеріалів - 58 515,67 грн. та неустойку за користування орендованим майном - 297 600,00 грн.

Ухвалою суду від 10.02.2014 р. провадження у справі №914/4398/13 зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/218/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терранова - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода - Агро" про визнання недійсним договору оренди сільськогосподарської техніки від 18 квітня 2013 року, зобов'язано сторони повідомити суд про результати розгляду справи №914/218/14.

На адресу суду надійшло клопотання б/н від 03.09.2014р. про поновлення провадження у справі у зв'язку з набранням законної сили рішенням господарського суду Закарпатської області суду у справі №914/218/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терранова - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода - Агро" про визнання недійсним договору оренди сільськогосподарської техніки від 18 квітня 2013 року.

Ухвалою суду від 09.09.2014 р. провадження у справі №914/4398/13 поновлено, розгляд справи призначено на 22.09.2014 р.

В судове засідання 22.09.2014 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, повідомив суд, що 11.09.2014 р. через канцелярію суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 557 415,67 грн.

В судове засідання 22.09.2014 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду 22.09.2014 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засіданні через зайнятість уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.

В судовому засіданні 22.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 29.09.2014 р.

В судове засідання 29.09.2014 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, збільшені позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 29.09.2014 р. представник відповідача з'явився, подав додаткові пояснення щодо збільшених позивачем позовних вимог, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, зокрема заперечив щодо стягнення заборгованості щодо паливно-мастильних матеріалів у зв'язку з тим, що відповідно до Додаткової угоди від 08.05.2012 р. обов'язок забезпечення сільськогосподарської техніки паливно-мастильних матеріалів було покладено на орендаря. Однак, в матеріалах справи відсутні та сторонами не долучено до матеріалів справи Додаткову угоду від 08.05.2012 р., на яку посилається представник відповідача. В додаткових поясненнях від 28.09.2014 р. відповідач зазначив, що до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України). В судовому засіданні 29.09.2014 р. представник відповідача просить суд зменшити розмір неустойки згідно ст. 83 ГПК України, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Свобода - Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуменець-Агро» (назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Терранова - Агро") укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №1 від 18.04.2012 р. (надалі - Договір). (а.с.19-21)

Відповідно до умов Договору орендодавець (позивач у справі) передав, а орендар (відповідач у справі) прийняв в строкове платне користування сільськогосподарську техніку, а саме:

Трактор серія АС №235943, марка New Holand тип ТМ 190, 2006 рік випуску, заводський номер АСМ266906, балансова вартість 312880,43 грн.

Трактор серія АС №235944, марка Case IH тип Магнум МХ 270, 2002 рік випуску, заводський номер Х2704С4JJAO115884, балансова вартість 417 668,80 грн.

Сівалка Kockerling тип Venta AT 600, 1999 рік вупуску, заводський номер 36774, балансова вартість 116 518,25 грн.

Культиватор Howard тип Titan HKS 750 H, 2002 рік випуску, заводський номер 300301122, балансова вартість 124 602,71 грн., які належать орендодавцеві на праві приватної власності.

Відповідно до п. 1.3. Договору сільськогосподарська техніка передається в оренду для здійснення орендарем господарської діяльності.

Згідно п. 3.2. Договору передача сільськогосподарської техніки в оренду оформляється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки в оренду.

20.04.2012 р. між сторонами у справі підписано акт приймання-передачі в оренду сільськогосподарської техніки згідно Договору. (а.с.22)

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. Договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 9 000,00 грн. за кожен місяць оренди. Орендар сплачує орендну плату щомісячно шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця до 10-го числа місяця наступного за звітним.

Всупереч умовам п. 4.1. Договору відповідачем не сплачено орендну плату на загальну суму 21 300,00 грн., за наступні періоди:

- за період з 20.04.2012 р. по 30.04.2012 р. у розмірі 3 300,00 грн., згідно рахунку №3 від 30.04.2012 р. (а.с.26)

- за період з 01.05.2012 р. по 30.06.2012 р. в розмірі 9 000,00 грн., згідно рахунку №1 від 31.05.2012 р. (а.с.27)

- за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2012 р. в сумі 9 000,00 грн., згідно рахунку №2 від 29.06.2012 р. (а.с.28)

Згідно п. 1.4. Договору забезпечення сільськогосподарської техніки паливно-мастильними матеріалами здійснюється орендодавцем за власний рахунок.

На виконання умов п. 4.1. Договору позивач надав, а відповідач отримав паливно-мастильні матеріали, що підтверджується підписами та печатками сторін, на загальну суму 58 515,67 грн., за видатковими накладними:

- №2 від 20.04.2012 р. на суму 8 233,61 грн.; (а.с.29)

- №3 від 23.04.2012 р. на суму 4 213,96 грн.; (а.с.30)

- №4 від 26.04.2012 р. на суму 5 221,90 грн.; (а.с.31)

- №8 від 27.04.2012 р. на суму 33 372,00 грн.; (а.с.32)

- №5 від 02.05.2012 р. на суму 636,38 грн.; (а.с.33)

- №6 від 04.05.2012 р. на суму 6 240,00 грн.; (а.с.34)

- №7 від 05.05.2012 р. на суму 597,82 грн. (а.с.35)

Відповідно до п.п. 5.3.2., 5.3.4. Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату. Підтримувати сільськогосподарську техніку в технічно-справному стані та нести витрати, пов'язані з її використанням.

Відповідно до п. 2.1. Договору строк оренди за цим Договором становить до 30.06.2012 р. з дня підписання цього Договору.

Згідно п. 5.3.6. Договору після припинення Договору оренди повернути сільськогосподарську техніку орендодавцю в технічно справному стані в порядку встановленому в даному Договорі.

У відповідності з п. 6.1. Договору, протягом 5-ти днів після закінчення строку оренди, визначеного в п. 2.1. Договору, або у випадку розірвання цього Договору орендар передає орендодавцю визначену п. 1.2. Договору сільськогосподарську техніку в належному технічному стані.

Згідно п. 9.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

11.09.2012 р. позивачем вручено відповідачу претензію №1 з вимогою повернути за актом приймання-передачі орендовану техніку. (а.с.36)

31.12.2012 р. позивачем повторно скеровано на адресі відповідача претензію №2 з вимогою повернути орендоване майно та сплатити заборгованості за орендну плату до 30.06.2012 р. в розмірі 21 300,00 грн., заборгованості за паливно-мастильні матеріалами в розмірі 58 515,67 грн., неустойки в розмірі 108 000,00 грн., та 54 000,00 грн. заборгованості з орендної плати за період після 30.06.2012 р., що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 31.12.2012 р. (а.с.37-39, 40)

Листом №18 від 05.02.2013 р. відповідач повідомив позивача про те, що претензія №2 від 31.12.2012 р. буде розглянута в місячний термін. (а.с.41)

Відповідно до п. 7.2.3. Договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення сільськогосподарської техніки, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування сільськогосподарською технікою за весь час прострочення.

Як вбачається із поданого позивачем до суду розрахунку, неустойка нарахована позивачем за період з 01.07.2012 р. по 16.11.2013 р. (9 000,00 грн. х 2 х 16 місяців) + (4 800 грн. х 2 х 16 днів) = 297 600,00 грн. та з 17.11.2013 р. по 12.09.2014 р. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.09.2014 р.) (9 000,00 грн. х 2 х 10 місяців (неустойка нарахована позивачем за період з листопада 2013 р. по вересень 2014 р.) = 180 000,00 грн.), в загальному розмірі 477 600,00 грн.

03.02.2014 р. господарським судом Львівської області було порушено провадження у справі №914/218/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терранова - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода - Агро" про визнання недійсним договору оренди сільськогосподарської техніки від 18 квітня 2013 року.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.03.2014 р. у справі №914/218/14 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Терранова - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода - Агро" про визнання недійсним договору оренди сільськогосподарської техніки від 18 квітня 2013 року відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. рішення господарського суду Закарпатської області від 06.03.2014 р. у справі №914/218/14 залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терранова - Агро" без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2014 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терранова-Агро" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 у справі № 914/218/14 - без змін.

В судовому засіданні 29.09.2014 р. представник відповідача заявив, що визнає заборгованість з орендної плати в розмірі 21 300,00 грн., проте просить суд зменшити розмір неустойки згідно ст. 83 ГПК України, про що зазначено у протоколі судового засідання.

В судовому засіданні 29.09.2014 р. представник позивача щодо зменшення розміру неустойки заперечив в повному обсязі, оскільки зазначив, що станом на день розгляду справи судом, відповідачем не повернуто об'єкт оренди.

Станом на день розгляду справи судом, заборгованість з орендної плати в розмірі - 21 300,00 грн. відповідачем не погашена.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності з положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України права та охоронювані законом інтереси захищаються шляхом: визнання права (визнання наявності або відсутності прав); визнання правочину недійсним (визнання повністю або частково недійсним актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом); припинення дії, яка порушує права (припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення); відновлення становища, яке існувало до порушення (відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання); примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі); припинення правовідноношення (установлення, зміни і припинення господарських правовідносин); відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (відшкодування збитків); визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної владу, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; (застосування штрафних санкцій, застосування оперативно-госододарських санкцій, застосування адміністративно-господарських санкцій).

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, між сторонами у справі укладено договір оренди сільськогосподарської техніки №1 від 18.04.2012 р.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.03.2014 р. у справі №914/218/14 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Терранова - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода - Агро" про визнання недійсним договору оренди сільськогосподарської техніки від 18 квітня 2013 року відмовлено.

Рішення суду від 06.03.2014 р. у справі №914/218/14 набрало законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 ЦК України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. Договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 9 000,00 грн. за кожен місяць оренди. Орендар сплачує орендну плату щомісячно шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця до 10-го числа місяця наступного за звітним.

Як встановлено судом, у відповідача виникла заборгованість із сплати орендної плати за Договором у розмірі 21 300,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та станом на день розгляду справи судом відповідачем не погашена.

Згідно п. 1.4. Договору забезпечення сільськогосподарської техніки паливно-мастильними матеріалами здійснюється орендодавцем за власний рахунок.

На виконання умов п. 4.1. Договору позивач надав, а відповідачу отримав паливно-мастильні матеріали на загальну суму 58 515,67 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними.

Відповідно до п.п. 5.3.2., 5.3.4. Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату. Підтримувати сільськогосподарську техніку в технічно-справному стані та нести витрати, пов'язані з її використанням.

В судовому засіданні 29.09.2014 р. представник відповідача подав додаткові пояснення щодо збільшених позовних вимог, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зокрема заперечив щодо стягнення заборгованості щодо паливно-мастильних матеріалів у зв'язку з тим, що відповідно до Додаткової угоди від 08.05.2012 р. обов'язок забезпечення сільськогосподарської техніки паливно-мастильних матеріалів було покладено на орендаря.

Однак, в матеріалах справи відсутні та сторонами не долучено до матеріалів справи Додаткову угоду від 08.05.2012 р., на яку посилається представник відповідача.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за паливно-мастильні матеріали на загальну суму 58 515,67 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В додаткових поясненнях від 28.09.2014 р. відповідач зазначив, що до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Спеціальна позовна давність в один рік відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з положеннями статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності є неправильним. (Постанова Верховного суду України від 20.03.2012 р. у справі №40/117)

Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частинами 2, 3 статті 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. Аналогічні норми щодо обов'язку орендаря повернути орендодавцю орендоване майно закріплені і в частині 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання сторонами повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає в орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем) та підлягає стягненню за весь час прострочення зобов'язання щодо повернення речі. Вимоги статті 785 Цивільного кодексу України не обмежують орендодавця будь-якими строками для справляння неустойки за весь час прострочення зобов'язання щодо повернення речі з урахуванням загального строку позовної давності. (Постанова Вищого господарського суду України від 18.04.2012 р. у справі №40/117)

Відповідно до п. 7.2.3. Договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення сільськогосподарської техніки, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування сільськогосподарською технікою за весь час прострочення.

Як вбачається із поданого позивачем до суду розрахунку, неустойка нарахована позивачем за період з 01.07.2012 р. по 16.11.2013 р. (9 000,00 грн. х 2 х 16 місяців) + (4 800 грн. х 2 х 16 днів) = 297 600,00 грн. та з 17.11.2013 р. по 12.09.2014 р. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.09.2014 р.) (9 000,00 грн. х 2 х 10 місяців (неустойка нарахована позивачем за період з листопада 2013 р. по вересень 2014 р.) = 180 000,00 грн.), в загальному розмірі 477 600,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 477 600,00 грн. неустойки, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В судовому засіданні 29.09.2014 р. представник відповідача просить суд зменшити розмір неустойки згідно ст. 83 ГПК України, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Згідно зі статтею 549 цього ж Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачене пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, вказана процесуальна норма застосовується виключно у сукупності з нормами права матеріального, які передбачають можливість зменшення розміру пені, а саме частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. За приписами статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, котрі заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначний період прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони, зокрема вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків тощо. При цьому наявність обставин, що мають істотне значення, при застосуванні зазначених правових норм, вирішується на підставі оцінки судом усіх матеріалів справи.

Таким чином, проаналізувавши матеріалами справи, враховуючи інтереси сторін, ступінь вини відповідача, значний період прострочення виконання зобов'язання, невжиття заходів до добровільного виконання зобов'язання та заперечення позивача щодо зменшення неустойки, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терранова-Агро" (адреса: 81610, Львівська область, Миколаївський район, с. Тернопілля, вул. Шевченка, 20; ідентифікаційний номер 37976916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода-Агро" (адреса: 90210, Закарпатська область, Берегівський район, с. Свобода, вул. Миру, 112-А; ідентифікаційний код 37742955) 21 300,00 грн. заборгованості з орендної плати, 58 515,67 грн. - вартість паливно-мастильних матеріалів, 477 600,00 грн. - неустойки за користування орендованим майном.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терранова-Агро" (адреса: 81610, Львівська область, Миколаївський район, с. Тернопілля, вул. Шевченка, 20; ідентифікаційний номер 37976916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода-Агро" (адреса: 90210, Закарпатська область, Берегівський район, с. Свобода, вул. Миру, 112-А; ідентифікаційний код 37742955) 11 148,31 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.10.2014 р.

Суддя Синчук М.М.