Постанова № 40784120, 02.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2014 р. № 820/15270/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - Останіна К.Ю.,

представника відповідача - Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" (далі по тексту - позивач, ТОВ «ХНЦС»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі) в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.08.2014 року № 0002602201 про збільшення ТОВ «ХНЦС» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 348412, 50 грн., в тому числі 232275, 00 грн. за основним платежем та 116137, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) і № 0002612201 про збільшення ТОВ «ХНЦС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 338250, 00 грн., в тому числі 225500, 00 грн. за основним платежем та 112750, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Свій позов позивач обґрунтував тим, що підставою для висновків відповідача про порушення ТОВ «ХНЦС» норм податкового законодавства став акт Харківської ОДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТК Фіона» № 244/20-23-22-01-05/38258286, який не може бути доказом порушення позивачем норм податкового законодавства, а тому висновку акта перевірки позивача № 3085/20-30-22-01/37365857 є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та мотивів зазначених у позовній заяві.

Відповідач надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки при проведенні перевірки в розпорядженні податкового органу перебував акт Харківської ОДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТК Фіона» від 31.03.2014 року № 244/20-23-22-01-05/38258286 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за 2013 рік, січень 2014 року, яким встановлена відсутність ТОВ «ТК Фіона» за місцезнаходженням, відсутність трудових ресурсів для надання робіт (послуг).

Крім того, як зазначає відповідач при здійсненні господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТК Фіона» підписувалися акти приймання-передачі послуг в яких відсутній їх конкретний перелік, обсяг та зміст, а тому позивачем порушено вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Міністерством фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 в частині їх віднесення до первинних документів бухгалтерського обліку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу в його задоволені в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ХНЦС» зареєстроване у встановленому законом порядку юридичною особою 20.10.2010 р. виконавчим комітетом Харківської міської ради та включено до ЄДР ЮО та ФОП про що свідчить копія виписки серії ААБ № 923063 від 08.12.2011 р. (а.с. 190-191 т.1) , зареєстроване в ЄДРПОУ, що підтверджується копією довідки АА № 741225 від 14.11.2012 р. Головного управління статистики у Харківській області (а.с. 194-195 т.1), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 21.10.2010 року за № 49729, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с. 193 т.1) та є платником ПДВ на підставі копії свідоцтва № 200015321 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.12.2011 р. (а.с. 192 т.1).

Відповідно до копії довідки АА № 741225 від 14.11.2012 р. Головного управління статистики у Харківській області позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД-2010 - 71.20 технічні випробування та дослідження.

Позивач власну господарську діяльність здійснює у приміщеннях, які знаходяться за адресою: м. Харків, просп. Леніна б. № 48-а, площею 60 кв. м., що належать йому на праві користування згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2013 р. № 148 ДП-18, укладеного з ФОП ОСОБА_3

З використанням нерухомого майна ТОВ «ХНЦС» веде власну господарську діяльність. Тобто, позивач відповідає ознакам підприємства та здійснює систематичну комерційну діяльність.

Відповідно до ч. 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на виконання постанови ОСВ СВ УСБУ в Харківській області від 25.06.2014 р. «Про призначення документальної позапланової перевірки» б/н на підставі наказу від 16.07.2014 р. № 1466 та згідно з п.п. 78.1.11 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України була проведена перевірка позивача за результатами якої складено акт від 01.08.2014 р. № 3085/20-30-22-01/37365857 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації", код ЄДРПОУ 37365857 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013» (далі по тексту - акт перевірки).

У висновках зазначеного акта перевірки зазначено наступні порушення ТОВ «ХНЦС»:

п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1. п. 138. 2. ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756 - VI (з урахуванням змін та доповнень), внаслідок чого підприємством було занижено суму податку на прибуток всього у сумі 232275, 00 грн., в тому числі у 2013 році в сумі 232275, 00 грн.;

п. 198. 1, п. 198. 2. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756 - VI (з урахуванням змін та доповнень), ТОВ «Укрспецеко» було занижено суму податку на додану вартість в розмірі 225500,00 грн., в тому числі у жовтні 2013 року на 107500 грн. та у листопаді 2013 року на 118000 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у Дзержинському районі 12.08.2014 року були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0002602201 про збільшення ТОВ «ХНЦС» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 348412, 50 грн., в тому числі 232275, 00 грн. за основним платежем та 116137, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0002612201 про збільшення ТОВ «ХНЦС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 338250, 00 грн., в тому числі 225500, 00 грн. за основним платежем та 112750, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 188-189 т. 1).

Як встановлено судом, фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем норм податкового законодавства послугував акт Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів Харківської області від 31.03.2014 р. №244/20-23-22-01-05/38258286 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК Фіона" (код 38258286) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за 2013 рік та січень, лютий 2014 р.».

Контролюючим органом під час проведення перевірки та при судовому розгляді справи встановлено, що в перевіряємий період підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з ТОВ "ТК Фіона" (код 38258286), яке зареєстроване у встановленому законом порядку юридичною особою 10.08.2012 р. Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та включено до ЄДР ЮО та ФОП про що свідчить копія виписки серії ААБ № 514020 від 19.11.2012 р. (а.с. 198 - 199 т. 1), зареєстроване в ЄДРПОУ, що підтверджується копією довідки АА № 847217 від 17.04.2013 р. Головного управління статистики у Харківській області (а.с. 196-197 т.1) та є платником ПДВ на підставі копії свідоцтва № 200070225 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.09.2012 р. (а.с. 200 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «ХНЦС» (замовник) та ТОВ "ТК Фіона" (виконавець) укладено договір про надання послуг № 01-10-13 від 01.10.2013 року, предметом якого, згідно п. 1.1, є те, що виконавець зобов'язується надати замовнику консультаційні послуги щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції. Консультаційні послуги включають в себе підготовку обов'язкових документів, необхідних для лабораторних (технічних) випробувань та подальшої сертифікації продукції.

За послуги зазначені у п. 1.1. цього договору замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі, визначеному в аті виконаних робіт (п. 4.1.) у безготівковому порядку платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця (п. 5.1. договору).

Пунктом 7.1. договором встановлено строк дії договору - набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Факт здійснення господарських операцій за вказаним договором між позивачем та ТОВ "ТК Фіона" підтверджується копіями наступних документів:

- рахунків, отриманих позивачем від контрагента за жовтень, листопад, грудень 2013 року (а.с. 245 - 250 т.6, а.с. 2 - 36 т. 7);

- актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2013 р.: № ОУ-01-10/13-1 від 02.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-2 від 04.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-3 від 07.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-4 від 08.10.2013 р., № ОУ- 01-10/13-5 від 10.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-6 від 14.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-7 від 16.10.2013 р., № ОУ- 01-10/13-8 від 18.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-9 від 22.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-10 від 23.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-11 від 24.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-12 від 28.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-13 від 30.10.2013 р., № ОУ-01-10/13-14 від 31.10.2013 (а.с. 57-70 т.1);

- актів прийому - передачі документів до актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2013 р. (а.с. 202-215 т. 6);

- актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) за листопад 2013 р.: № ОУ-01-10/13-15 від 01.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-16 від 04.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-17 від 06.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-18 від 08.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-19 від 11.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-20 від 12.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-21 від 14.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-22 від 19.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-23 від 20.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-24 від 22.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-25 від 15.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-26 від 27.11.2013 р., № ОУ-01-10/13-27 від 29.11.2013 р. (а.с. 71-83 т.1);

- актів прийому - передачі документів до актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) за листопад 2013 р. (а.с. 189-201 т. 6);

- актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2013 р.: № ОУ-01-10/13-28 від 02.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-29 від 03.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-30 від 05.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-31 від 06.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-32 від 09.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-33 від 11.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-34 від 13.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-35 від 16.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-36 від 18.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-37 від 19.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-38 від 20.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-39 від 23.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-40 від 26.12.2013 р., № ОУ-01-10/13-41 від 27.12.2013 р. (а.с. 84 - 97 т.1);

- актів прийому - передачі документів до актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2013 р. (а.с. 216-229 т. 6);

- податкових накладних за жовтень 2013 р.: № 17 від 02.10.2013 р., № 37 від 04.10.2013 р., № 57 від 37.10.2013 р., № 72 від 08.10.2013 р., № 135 від 10.10.2013 р., № 186 від 14.10.2013 р., № 210 від 16.10.2013 р., № 223 від 18.10.2013 р., № 237 від 22.10.2013 р., № 243 від 23.10.2013 р., № 253 від 24.10.2013 р., № 270 від 25.10.2013 р. (а.с. 111 - 122 т.1);

- податкових накладних за листопад 2013 р.: № 3 від 01.11.2013 р., № 36 від 04.11.2013 р., № 81 від 16.11.2013 р., № 201 від 08.11.2013 р., № 250 від 11.11.2013 р., № 297 від 12.11.2013 р., № 345 від 14.11.2013 р., № 398 від 19.11.2013 р., № 414 від 20.11.2013 р., № 434 від 22.11.2013 р., № 455 від 25.11.2013 р., № 486 від 27.11.2013 р., № 524 від 29.11.2013 р. (а.с. 98 - 110 т. 1);

- податкових накладних за грудень 2013 р.: № 4 від 02.12.2013 р., № 32 від 03.12.2013 р., № 50 від 15.12.2013 р., № 115 від 06.12.2013 р., № 161 від 09.12.2013 р., № 335 від 11.12.2013 р., № 363 від 13.12.2013 р., № 382 від 16.12.2013 р., № 413 від 18.12.2013 р., № 435 від 19.12.2013 р., № 458 від 20.12.2013 р., № 486 від 23.12.2013 р., № 561 від 26.12.2013 р., № 587 від 27.12.2013 р. (а.с. 123 - 136 т. 1);

- платіжних доручень: № 1306 від 04.11.13, № 1307 від 04.11.13, № 1308 від 04.11.13, № 1309 від 24.11.13, № 1310 від 04.11.13, № 1311 від 04.11.13, № 1312 від 04.11.13, № 1313 від 04.11.13, № 1314 від 04.11.13, № 1315 від 04.11.13, № 1316 від 04.11.13, № 1317 від 04.11.13, № 1318 від 24.11.13, № 1319 від 04.11.13, № 1346 від 21.11.13, № 1347 від 21.11.13, № 1348 від 21.11.13, № 1354 від 03.12.13, № 1355 від 03.12.13, № 1356 від 03.12.13, № 1357 від 03.12.13, № 1358 від 23.12.13, № 1359 від 03.12.13, № 1360 від 03.12.13, № 1361 від 03.12.13, № 1362 від 03.12.13, № 1363 від 03.12.13, № 1375 від 16.12.13, № 1376 від 16.12.13, № 1377 від 16.12.13, № 1378 від 16.12.13, № 1392 від 26.12.13, № 1393 від 26.12.13, № 1394 від 26.12.13, № 1395 від 26.12.13, №

1396 від 26.12.13, № 1397 від 26.12.13, № 1398 від 26.12.13, № 1399 від 26.12.13, № 1409 від 08.01.13, № 1410 від 08.01.14 (а.с. 127-177 т. 1).

Отримані послуги від контрагента позивачем були оприбутковані по рахунку 631, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рах. 631 «Розрахунки з дебіторами та кредиторами» за період жовтень - грудень 2013 р. (а.с. 238 - 244 т. 6).

Податкові накладні, отримані від ТОВ "ТК Фіона" позивачем були включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних відповідних звітних періодів, а суми ПДВ за ними включені до додатку 5 податкових декларацій з податку на додану вартість періоду жовтня - грудня 2013 року (а.с. 38 - 154 т. 7).

Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується копіями документів, що містяться в матеріалах справи та полягає в наступному: фактично ТОВ "ТК Фіона" надавало позивачу готовий пакет документації, який відповідає вимогам ДСТУ 3413-96 для подальшої сертифікації продукції, що підтверджується долученими до матеріалів справи свідоцтвами про призначення органу з сертифікації в системі УкрСЕПРО, свідоцтвами про уповноваження органу з сертифікації в системі УкрСЕПРО, актами прийому - передачі документів до актів виконаних робіт, сертифікатами відповідності, заявками про проведення сертифікації продукції в системі УкрСЕПРО, анкетами, рішеннями за заявками про проведення сертифікації продукції, розпорядженнями, висновками за результатами аналізу документації, актами ідентифікації, висновками про можливість видачі сертифіката відповідності, програмою, актом пломбування за зберігання зразка-свідка продукції за заявками, ліцензійними угодами, протоколами випробувань, атестатами акредитації.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства суд дійшов до висновку, що договір був складений з метою його реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання послуг були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договором за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Крім того, як встановлено судом, контрагент позивача на час здійснення господарських операцій був включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товарів (послуг), і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.

Факт реєстрації контрагента позивача, на момент складання на адресу позивача податкових накладних та час здійснення господарських операцій із позивачем, платником податку на додану вартість відповідачем не заперечується та підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Суд зазначає, що виходячи зі змісту п. 1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на акт іншого податкового органу, який не є первинним документом.

Суд зазначає, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів про неможливість проведення зустрічних звірок.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення ТОВ «ХНЦС» збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами та наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових від 12.08.2014 року № 0002602201 та № 0002612201 як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.08.2014 року № 0002602201 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 348412, 50 грн. (триста сорок вісім тисяч дванадцять гривень п'ятдесят копійок), в тому числі 232275, 00 грн. (двісті тридцять дві тисячі двісті сімдесят п'ять гривень) за основним платежем та 116137, 50 грн. (сто шістнадцять тисяч сто тридцять сім гривень п'ятдесят копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.08.2014 року № 0002612201 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 338250, 00 грн. (триста тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят гривень п'ятдесят копійок), в тому числі 225500, 00 грн. (двісті двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) за основним платежем та 112750, 00 грн. (сто дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.