Постанова № 40784092, 30.09.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р. Справа № 809/2887/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Візінському М.В.,

за участю: представника позивача - Кічури Г.В.,

представника відповідача - Федоріва В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України",

про стягнення заборгованості в сумі 5715429,06 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 5715429,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено узгодженої суми зобов'язань по надходженнях від видів забруднюючих речовин в сумі 166,35 грн., по податку на додану вартість в загальному розмірі 205658,75 грн та по податку на прибуток в сумі 5509603,96 грн, що набули статусу боргу, який не сплачено відповідачем добровільно, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача вимоги, викладені в адміністративному позові підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, вказав, що сума заборгованості частково складається з податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням, правомірність винесення якого розглядається Вищим адміністративним судом України, а тому в разі задоволення касаційної скарги відповідача, потреба сплачувати більшу частину суми, заявленої до стягнення відпаде. За наведених причин відповідач заперечує проти позову, оскільки не погоджується із правомірністю винесення податкового повідомлення - рішення №0000332206 від 19.11.2012 року, за яким стягується 5509603,96 грн боргу з податку на прибуток в даній адміністративній справі. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.08.2014 року (а.с.8-9), юридична особа - Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" зареєстрована 07.06.2002 року. Згідно із статтею 15 Податкового кодексу України відповідач є платником податків та зборів.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг, що виник в результаті несплати наступних податкових платежів.

Актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з екологічного податку за 1 квартал 2014 року щодо відповідача (а.с.64-65), встановлено неподання до ДПІ у Снятинському районі декларації з екологічного податку за період що перевірявся (за місцезнаходженням структурного підрозділу відповідача), чим порушено гл.8, ст.250 п.250.2; гл.2, ст.49 п.49.18, пп.49.18.2 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України).

На підставі вищевказаного акту перевірки, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0002302204 від 23.06.2014 року, та відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України на відповідача накладено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн. Акт перевірки та податкове повідомленні-рішення від 23.06.2014 року отримані відповідачем у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення 25.06.2014 року (а.с.66) ним не оскаржувалися, а штрафні (фінансові) санкції залишаються не сплачені.

Судом встановлено, що 30 квітня 2014 року відповідачу направлялася податкова вимога №1832-25 на суму 159561,92 грн, яка отримана уповноваженою особою відповідача у відповідності до підпису на корінці податкової вимоги (а.с.7) та останнім не оскаржувалася.

Відповідно до приписів частини 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Враховуючи, що заборгованість, визначена у податковій вимозі відповідачем не погашалася, а сума податкового боргу зросла, додатково податкова вимога не надсилалася.

Що стосується податкового боргу з податку на додану вартість, то в матеріалах адміністративної справи міститься рішення про розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) №1 від 30 січня 2014 року оформлене листом від 31.01.2014 року №588/7/09-19-11-01-018/105, за яким відповідачу на підставі статей 19-1 розділу І та 100 глави 9 розділу ІІ ПК України вирішено надати розстрочення сплати грошових зобов'язань по податку на додану вартість з 30.01.2014 по 15.12.2014 року.

Розмір щомісячного платежу, згідно з рішенням №1 від 30.01.2014 року становить 208648,62 грн, проте станом на момент звернення до адміністративного суду, сума за 15.08.2014 року на виконання розстрочення відповідачем не сплачена, проте з врахуванням сум переплати 9849,55 грн та нарахованої пені, що обліковується в картці особового рахунку з податку на додану вартість щодо відповідача в сумі 6859,68 грн (а.с. 70-73), сплаті підлягає 205658,75 грн боргу.

Згідно з підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

За відповідачем обліковується також 5509603,96 грн боргу з податку на прибуток. Дана заборгованість виникла в результаті узгодження податкового зобов'язання, яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення №0000332206 від 19.11.2012 року (а.с.61), правомірність винесення якого оскаржувалася в судовому порядку.

Так, за наслідками апеляційного перегляду постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року по справі №809/902/13-а за позовом Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000342206 та №0000332206 від 19.11.2012 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року №921/14/876 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000342206 та №0000332206 від 19.11.2012 року - відмовлено. Львівський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про наявність обставин, які свідчать про недобросовісність Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" як платника податків. На думку апеляційного суду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та підстав для їх скасування немає.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, податкові зобов'язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні №0000332206 від 19.11.2012 року є узгодженими, не сплачені у встановлений законом строк та набули статусу боргу, який підлягає стягненню в судовому порядку.

Судом встановлено, що за карткою особового рахунку по податку на прибуток щодо відповідача обліковувалася переплата 97,04 грн, а тому сума основного платежу згідно з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням складає 5325364,96 грн та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 184239,00 грн (а.с.68).

Загальна сума заборгованості в розмірі 5715429,06 грн також підтверджується довідкою про борг від 15 серпня 2014 року (а.с.67).

Згідно з статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Підпунктами 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як згадувалося вище, відповідач є також платником екологічного податку.

Згідно з приписами пункту 250.1 та 250.2 статті 250 ПК України, базовий податковий (звітний) період екологічного податку дорівнює календарному кварталу. Платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до рішення №1 від 30 січня 2014 року (а.с.62), відповідачу розстрочено сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 2295134,85 грн, з місячним платежем 208648,62 грн, який у встановлений строк не сплачено.

Згідно з пунктом 100.1 та 100.6 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Податковий борг з податку на прибуток в сумі 5509603,96 грн, що виник в результаті несплати грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0000332206 від 19 листопада 2012 року також не погашений.

Згідно з абзацом 2 пункту 57.3 статті 57, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно із пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на момент розгляду даної адміністративної справи суду не надано підтвердження сплати відповідачем податкового боргу в загальному розмірі 5715429,06 грн, вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку. Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31790584) та за рахунок готівки, що належить Дочірньому підприємству "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31790584) в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 5715429 (п'ять мільйонів сімсот п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять) гривень 06 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 06.10.2014 року.