Ухвала суду № 40783479, 30.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9063/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу "Олімпійський" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2012 № 0000022302, № 0000032302, № 00000012309/0 та № 00000022309/0,-

В С Т А Н О В И В :

Обслуговуючий гаражно-будівельний кооператив "Олімпійський" (далі - ОГБК "Олімпійський") звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі -ДПІ у Солом'янському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2012 № 0000022302, № 0000032302, № 00000012309/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2012 у справі № 2а-9063/12/2670 в задоволенні позовних вимог ОГБК "Олімпійський" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі № 2а-9063/12/2670 апеляційну скаргу ОГБК "Олімпійський" задоволено частково: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2012 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.01.2012 № 0000022309/0 скасовано та постановлено в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено; визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.01.2012 № 0000022309/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку в розмірі 179,43 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 531,66 грн.; в решті постанову суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 05.06.2013 у справі № 2а-9063/12/2670 (К/9991/61418/12) касаційну скаргу ОГБК "Олімпійський" задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі № 2а-9063/12/2670 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 03.01.2012 № 0000012309/0, № 0000032302, № 0000022302; справу № 2а-9063/12/2670 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в частині визнання нечинним та скасування податкового повідолмлення-рішення відповідача від 03.01.2012 № 0000022309/0 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі № 2а-9063/12/2670 залишено без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2013 у справі № 2а-9063/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013, адміністративний позов ОГБК "Олімпійський" задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 03.01.2012 № 00000012309/0, № 0000032302, № 0000022302.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2014 у справі № 2а-9063/12/2670 (К/9991/64560/12) касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі № 2а-9063/12/2670 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 03.01.2012 № 0000012309/0, № 0000032302, № 0000022302; справу № 2а-9063/12/2670 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в частині визнання нечинним та скасування податкового повідолмлення-рішення відповідача від 03.01.2012 № 0000022309/0 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі № 2а-9063/12/2670 залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2014 у справі № 2а-9063/12/2670 замінено відповідача - державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на її правонаступника - державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 р. позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.01.2012 № 0000022302, № 0000032302, № 00000012309/0.

Суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 03.01.2012 № 0000022302, № 0000032302, № 00000012309/0, прийняті за результатами даної перевірки, не відповідають вимогам чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду від 11.06.2014р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року.

Під час перевірки встановлено, що позивач у зазначеному періоді, не отримував свідоцтва платника ПДВ, відповідно декларації з податку на додану вартість до відповідача не подавав та податок на додану вартість не сплачував.

Разом з тим, згідно наданих для перевірки документів (акти виконаних робіт, прибуткові касові ордери розшифровки валових доходів довільної форми) встановлено, що позивач здійснював власними та залученими силами операції з поставки послуг членам кооперативу за рахунок їх членських та пайових внесків, пов'язаних з експлуатацією та будівництвом індивідуальних автомобільних гаражів (боксів), загальна сума від здійснення яких протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно, а саме в серпні 2010 року, перевищила 300 000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість), проте платником податку на додану вартість не зареєструвався, відповідно декларацій з податку на додану вартість до відповідача не подавав.

Перевіркою своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість встановлено їх неподання за період з вересня 2010 року по вересень 2011 року.

Під час перевірки також встановлено, що позивач користувався земельною ділянкою для стоянки автомобілів по вул. Гайовій, 14 в м. Києві на підставі Рішення Київської міської ради народних депутатів від 02.04.1979 № 419/10 "Про відведення земельної ділянки під будівництво багатоярусної стоянки для автомобілів, що знаходяться в особливому користуванні громадян по вул. Гайовій" (згідно даних земельного кадастру площа земельної ділянки за кадастровим № 72:285:005 становить 44 223,21 кв.м.).

На підставі рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 43/1877 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва та Порядку її визначення" та Витягу з технічної документації № Ю-26689/2009 від 20.08.2009 проведено грошову оцінку земельних ділянок, де зазначено, що земельна ділянка по вул. Гайовій, 14 відноситься до 134 економіко-планувальної зони, базова вартість 1 кв.м. землі становить 478,39 грн./кв.м., коефіцієнт на функціональне використання землі 1,0; локальний коефіцієнт 0,97.

Згідно Листів Державного агентства земельних ресурсів України грошова оцінка земель індексовано на коефіцієнт: від 10.01.2008 № 14-22-6/55 - станом на 01.01.2008 - 1,028, від 09.01.2009 № 14-22-6/87 станом на 01.01.2009 - 1,152, від 11.01.2010 № 641/22/6-10 станом на 01.01.2010 - 1,059.

01.01.2003 року позивачем укладено договір про надання в оренду нерухомого майна СПД Починкові, яке складається з двох частин, розташованих на території кооперативу: нежитлового приміщення на загальній площі 800,0 кв.м. та приміщення, розташованого в адміністративному корпусі 43,0 кв.м., з метою їх пристосування та використання при здійсненні підприємницької діяльності.

Згідно повідомлення про відмову від договору оренди, укладеного 01.01.2003, договір розірвано з 07.02.2011.

Також позивачем укладено договір оренди від 10.03.2011 № 10/03 з ФОП Філатовим на тимчасове надання в користування наступного майна: автомайстерня, яка розташована на території ГБК, загальною площею 300,0 кв.м., для здійснення підприємницької діяльності по ремонту автомобілів. Акт прийому-передачі від 15.03.2011.

Згідно Рішення Київської міської Ради від 27.04.2000 № 104/825 "Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва" та рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 43/1877 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва та Порядку її визначення" коефіцієнт функціонального використання 2,5 (землі комерційного використання).

В наслідок перевірки встановлено заниження податку на землю в сумі 15 809,28 грн.

За результатами проведення перевірки Інспекцією складено акт від 14.12.2011 № 14207/23-02/21594914, згідно якого встановлені порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:

- пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого, на думку відповідача, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 124 085,00 грн., в т.ч.: за вересень 2010 року на суму 10 286,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 10 512,00 грн., за листопад 2010 року на суму 9 262,00 грн., за грудень 2010 року на суму 8 131,00 грн., за січень 2011 року на суму 7 218,00 грн., за лютий 2011 року на суму 9 473,00 грн., за березень 2011 року на суму 18 012,00 грн., за квітень 2011 року на суму 9 123,00 грн., за травень 2011 року на суму 9 162,00 грн., за червень 2011 року на суму 10 837,00 грн., за липень 2011 року на суму 7 129,00 грн., за серпень 2011 року на суму 6 813,00 грн., за вересень 2011 року на суму 8 127,00 грн.;

- пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо неподання декларацій з податку на додану вартість за період з вересня 2010 року по вересень 2011 року;

- ст. 14 Закону України "Про плату за землю", п. 286.2 ст. 286, п. 287.3 ст. 287 ПК України, в результаті чого занижено податок на землю в сумі 15 809,28 грн., в тому числі: за 2009 рік на 7 458,99 грн., за 2010 рік на 7 898,75 грн., за 2011 рік на 451,54 грн.;

- п. 3 "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку", в частині не включення у податковий розрахунок з IV кв. 2008 року по III кв. 2010 року всіх виплат фізичним особам - не працівникам підприємства.

На підставі акта перевірки від 14.12.2011 № 14207/23-02/21594914 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.01.2012 №№ 0000022302, 0000032302, 0000012309/0, якими позивачу, відповідно: збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 124 085,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15 066,00 грн.; збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2 210,00 грн.; збільшено суму грошового зобов'язання з податку на землю в розмірі 15 809,28 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 846,30 грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки спірні правовідносини виникли як до, так і після набрання чинності ПК України (до 01.01.2011), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснювався з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 та з урахуванням приписів ПК України.

Відповідно до пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», платником податку є будь-яка особа, яка, зокрема, підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку.

Згідно підпункту 2.3.1. пункту 2.3. статті 2 зазначеного закону, обов'язковій реєстрації як платник податку підлягає особа у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Пунктом 9.3. ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на позицію Вищого адміністративного суду, зокрема щодо необхідності дослідження природи коштів, які надходили до позивача від членів кооперативу; встановлення шляхів формування майна позивача, що є статутним обов'язком кожного члена, чи є вони джерелами формування пайового, резервного, неподільного чи спеціального фондів кооперативу, у зв'язку із чим вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України від 10.07.2003 року № 1087-IV «Про кооперацію», обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Статтею 3 цього ж Закону встановлено, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Відповідно, основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював власними та залученими силами, операції з поставки послуг членам кооперативу, пов'язаних з експлуатацією та будівництвом індивідуальних автомобільних гаражів (боксів), загальна сума від здійснення яких протягом останніх дванадцяти календарних місяців (серпень 2010 року) сукупно перевищила 300000,00 грн.

Крім того, позивачем зазначено, що за період, що перевіряється членами Кооперативу здійснено оплату пайових і членських внесків у сумі 273767,84 грн. у 2009 році, 450701,00 грн. у 2010 році та 398148,40 грн. за три квартали 2011 року, зазначені кошти не є оплатою за здійснення власними та залученими силами, операції з поставки послуг членам кооперативу, пов'язаних з експлуатацією та будівництвом індивідуальних автомобільних гаражів (боксів), а є виконанням обов'язку членів кооперативу щодо сплати визначених статутом кооперативу внесків.

Отже, оподаткуванню податком на додану вартість підлягають операції з надання послуг зі збереження кооперативного майна (транспортних засобів) та інші послуги, що надаються членам кооперативу, а не членські внески. При цьому податок на додану вартість становить 20 відсотків загальної вартості послуг, що надаються гаражними кооперативами, та додається до її ціни.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оплата пайових і членських внесків не є оплатою поставки послуг, тому не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Крім того, відповідно до підпункту 2.3.1. пункту 2.3. статі 2 Закону України «Про податок на додану вартість» особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Твердження податкового органу на отримання позивачем у перевіряємому періоді прибутку, що сукупно перевищує 300000 гривень, матеріалами справи не підтверджується, оскільки як вже було встановлено, кошти у розмірі сумі 273 767,84 грн. у 2009 році, 450 701,00 грн. у 2010 році та 398148,40 грн. за три квартали 2011 року надходили як оплата пайових і членських внесків.

Тобто, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що ОГБК «Олімпійський» не зобов'язаний був реєструватись як платник податку на додану вартість, оскільки його сукупного доходу за останні 12 місяців не перевищує 300000 гривень, як того вимагає чинне законодавство.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ОГБК «Олімпійський» правомірно не реєструвався платником податку на додану вартість, не подавав декларацій з податку на додану вартість та не сплачував зазначений податок.

Також судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірне зобов'язання позивача сплатити податок за землю.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки оплата пайових і членських внесків не є оплатою поставки послуг, тому оподаткуванню податком на додану вартість загальна сума від операцій не підлягає, оскільки загальна сума від операцій, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за перевіряємий період, не перевищує 300000,00 грн. як того вимагає Податковий кодекс України, а тому Кооператив правомірно не реєструвався платником податку на додану вартість, не подавав декларацій з податку на додану вартість та не сплачував зазначений податок.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 р.- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу "Олімпійський" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2012 № 0000022302, № 0000032302, № 00000012309/0 та № 00000022309/0 - залишити без змін.

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п`ять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.