Ухвала суду № 40783401, 06.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5023/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" звернулось до суду із адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100270002/2014/000003/2 від 08.01.2014 р.; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2014/30053 від 08.01.2014 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2014 року вимоги адміністративного позову було задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

06 жовтня 2014 року представником позивача було заявлено клопотання про відео фіксацію судового засідання.

Враховуючи, що відповідач заперечував проти проведення відео фіксації судового засідання, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні означеного клопотання.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до приписів ч.ч. 2-8 ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.06.2013 р. ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" уклало рамковий Контракт №00018 з компанією Евонік Індастріс АГ Німечинна (надалі-Контракт №00018). Відповідно до умов вищезазначеного Контракту №00018, зокрема п.1.1 постачальник продає, а покупець купляє товар, зокрема МетАМІНО DL-Метіонін кормовий 99%, ТреАміно L-Треонін кормовий 98,5%, ТріпАМІНО L-тріптофан кормовий 98%.

Згідно п.1.2 Контракту №00018 на кожну окрему поставку товару Контракт повинен доповнюватись специфікацією, яка визначає кількість і вартість товару, погоджена постачальником и покупцем відповідно до п.2.1 Контракту.

Так, до Контракту №00018 було укладено окрему специфікацію №1 від 03.10.2013 р. на придбання товару МетАМІНО DL-Метіонін кормовий 99% у кількості 20 000 кг (800 мішків за ціною 2,72 євро за 1 кг). Загальна вартість партії склала 54 400 Євро.

Пунктами 4.4 та 4.5 Контракту №00018 встановлено, що оплата за товар здійснюється шляхом банківського переказу з рахунку покупця на рахунок постачальника. Відстрочка оплати становить 45 днів від дати рахунку.

Так, з метою митного оформлення товару, позивачем до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів було подано митну декларацію №100270002/2013/284338 від 25.12.2013 р.

При цьому, митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей додатково було надано рахунок-фактуру №6000003491 від 11.11.2013 р., специфікацію №1 від 03.10.2013 р., Контракт №00018, ветеринарне свідоцтво Щ-30№226059 від 27.11.2013 р., довідку ДПІ у Печерському р-н м. Києва ДПС про відсутність за межами України валютних цінностей та майна №616/2 від 18.10.2013 р., ветеринарний сертифікат №2000002359 від 08.11.2013 р., реєстраційне посвідчення №АА-01769-04-12 від 16.10.2012 р., сертифікат відповідності №575383 від 05.11.2013 р., заяву на проведення дослідження 515/26.2-42 від 05.12.2013 р., експортну MRN 13DE720687071708E8 від 11.11.2013 р.

Однак, відповідачем при здійсненні аналізу наданих позивачем до митного оформлення документів, виявлено, що вони містять розбіжності, а також надані документи містять не усі відомості щодо обраного декларантом методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до графи 33 оскаржуваного Рішення №100270002/2014/000003/2 "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості" вбачається, що вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості чи у наданих документах містяться розбіжності.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, однією з підстав коригування відповідачем митної вартості товарів, було те, що наданий позивачем сертифікат (Marine Insurance) №8000134693 не містить числових значень щодо вартості страхування.

Однак, означене твердження спростовується самим сертифікатом (Marine Insurance) №8000134693, згідно якого сума страхування становить 59 840,00 Євро.

Втім, відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації №100270002/2013/284338 від 25.12.2013 р. та запропоновано ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" надати додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, зокрема: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити для ідентифікації товару; прайс-листи виробників товару; копію митної декларації країни відправлення товарів; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованою експертною організацією; виписку з бухгалтерської документації.

Так, представником ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" на додаткову вимогу відповідача було надано останньому в електронному вигляді письмові пояснення та додаткові документи, зокрема: експортну митну декларацію країни продавця №13DE7206870717708Е8 від 11.11.2013 р.; біржову котировку від 28.11.2013 р.; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованою експертною організацією ДП "Держзовнішінформ" №11/1230 від 04.12.2013 р. про проведену цінову експертизу на імпортну поставку кормової добавки марки МетАМІНО (DL-Метіонін кормовий 99%) згідно специфікації №1, що здійснювалась на підставі наданих позивачем документів, зокрема: контракту №00018; специфікації №1 від 03.10.2013 р.; інвойсу №6000003491 від 11.11.2013 р. та даних інформаційних агентств, з якого вбачається, що контрактна ціна 2,72 Євро за кг не суперечить ринковому рівню цін; декларацію (паспорт) якості виробника від 11.11.2013 р.; прайс-лист виробника та копію каталогу №10-13-7 від 28.10.2013 р.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що позивач подав достатній та належний пакет документів для застосування основного методу визначення митної вартості товару та мав право на розмитнення товару відповідно до чинного законодавства, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100270002/2014/000003/2 від 08.01.2014 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2014/30053 від 08.01.2014 р.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За наведеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя В.В. Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.