Ухвала суду № 40782971, 30.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19776/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Агро» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Агро» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волари Агро» (далі - позивач, ТОВ «Волари Агро») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2013 року №00015150122/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Волари Агро» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

18.07.2013 року ТОВ «Волари Агро» подало відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року, згідно з яким сума рядка 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» податкової декларації з податку на додану вартість зменшена на суму 5861248,00 грн., а рядок 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» збільшено на суму 5861248,00 грн.

Відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у його податковій звітності з ПДВ, за результатами якої складено акт від 09.08.2013 року №59/15-1-61.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки, відповідачем встановлено завищення ТОВ «Волари Агро» бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 5861248,00 грн.

На підставі акту від 09.08.2013 року №59/15-1-61 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013 року №00015150122/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року на 5861248,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1465312,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні даного адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не мав права на бюджетне відшкодування ПДВ за лютий 2011 року, що свідчить про правомірність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування ТОВ «Волари Агро» за вказаний період та застосування до нього штрафних санкцій.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим Кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п.50.1 ст.50 ПК України закріплено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П.200.3, 200.4, 200.6, 200.7, 200.8 ст.200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Отже, законодавством регламентовано, що за наявності у платника ПДВ права на отримання бюджетного відшкодування він самостійно приймає одне із рішень: про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку протягом наступних звітних (податкових) періодів або про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок такого суб'єкта господарювання.

При цьому, платнику податків у разі допущення ним помилок при складанні податкової звітності надається право самостійно їх виправити шляхом подання до податкових органів уточнюючої податкової декларації.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ «Волари Агро» при подачі уточнюючої декларації з ПДВ за лютий 2011 року фактично було змінено напрям раніше визначеного ним бюджетного відшкодування, а саме: зменшено значення рядка 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» податкової декларації з ПДВ на суму 5861248,00 грн., а рядок 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» збільшено на таку ж суму.

Виходячи з наведених вище приписів податкового законодавства, судова колегія вважає, що подання позивачем вказаної уточнюючої декларації не є виправленням помилки в розумінні ст.50 ПК України і, тим більше, не призводить до зміни раніше визначеного ним розміру бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року, право на яке не було визнано податковими органами.

Крім того, колегія суддів відзначає, що під час розгляду справи, як в суді першої інстанції, так і в порядку апеляційного провадження, позивач сам зазначив, що він погоджується з висновками акту перевірки від 09.08.2013 року №59/15-1-61 щодо відсутності в нього права на бюджетне відшкодування з ПДВ у розмірі 5861248,00 грн. за лютий 2011 року.

З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що спірна уточнююча декларація не відповідає вимогам податкового законодавства та взагалі не має жодного юридичного значення і не мала бути прийнята відповідачем, не підтверджують правильності складання ТОВ «Волари Агро» податкової звітності в частині визначення суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та наведеної аргументації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову і приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Агро» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 01.10.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.