КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9372/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
01 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В.,
Міщука М.С.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
ФОП ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішенні ДПІ у Шевченківському районі від 16.06.2014 № 421/26-59-17-01, № 420/26-59-17-01, вимогу про сплату боргу від 03.06.2014 № Ф-0001571701 та рішення про застосування штрафних санкцій № 422/26-59-17-01 від 16.06.2014.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 30.05.2014 року №354/17-01/НОМЕР_1.
На підставі вищезазначеного акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- № 420/26-59-17-01 від 16.06.2014 року, яким позивачу за порушення п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6, 200.1, 200.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 58 483,75 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 46 787,00грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11 696,75грн.;
- № 421/26-59-17-01 від 16.06.2014 року, яким позивачу за порушення пп.177.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходів фізичних осіб» на загальну суму 45 621,56 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 36 497,25 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 9 124,30 грн.;
- № 422/26-59-17-01 від 16.06.2014 року, яким до позивача за порушення п.1 ч.2 ст.6, п.4 ст.1, ч.11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6 082,87 грн.
На підставі акту перевірки № 354/17-01/НОМЕР_1 від 30.05.2014 відповідачем винесено податкову вимогу № Ф-0001571701 від 03.06.2014 про сплату суми недоїмку з єдиного внеску в розмірі 55 785,92 грн.
З акта перевірки вбачається, що збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується виключно на обставинах наявності ознак фіктивності в діяльності контрагентів позивача ТОВ «Укрметалтрейдінг», ТОВ «БК «Палаццо», ТОВ «Будівельне підприємство «Екодім», ТОВ «Київград» та, як наслідок, відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податком на доходи фізичних осіб, внаслідок безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «Укрметалтрейдінг», ТОВ «БК «Палаццо», ТОВ «Київград» та нікчемності правочинів між позивачем і ТОВ «БП «Екодім».
Відсутність об'єктів оподаткування, безтоварність господарських операції та нікчемність правочинів встановлені податковим органом на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрметалтрейдінг», ТОВ «БК «Палаццо», ТОВ «Київград» та акту про визнання нікчемними правочинів ТОВ «Будівельне підприємство «Екодім».
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірних рішень, з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що посилання відповідача на порушення норм податкового законодавства контрагентами позивача є необґрунтованими, оскільки акт перевірки позивача не містить в собі посилань на прийняття податковими органами реєстрації контрагентів позивача податкових повідомлень - рішень за наслідками їх взаємовідносин з позивачем, внаслідок чого твердження про наявність в діяльності ТОВ «Укрметалтрейдінг», ТОВ «БК «Палаццо», ТОВ «Будівельне підприємство «Екодім», ТОВ «Київград» порушень норм чинного податкового законодавства є лише думкою певної посадової особи, відповідальної за складання такого акту перевірки.
05.09.2013 року між позивачем (замовник) і ТОВ «Укрметалтрейдінг» (підрядник) укладеного договір підряду № 29, відповідно до умов якого підрядник власними силами та за власний рахунок зобов'язується здійснити роботи з виготовлення і монтажу огорожі від котельної осі 1 корпусу № 2, за адресою: м. Бровари, вул. Кутузова, 127, за завданням Замовника з використанням обраних та узгоджених з ним матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи.
Належне виконання ТОВ «Укрметалтрейдінг» взятих на себе зобов'язань підтверджується актом № 28 приймання виконаних будівельних робіт від 20.09.2013 року, згідно якого контрагентом виконано розбивку ділянки під огорожу, викопування ґрунту під стовпи, виготовлення стовпів, встановлення стовпів шляхом їх бетонування, монтаж секцій та виготовлення, покраска і монтаж воріт на загальну суму 31195,84 грн.
При цьому, додатково використано сітку зварну оцинковану на загальну суму 10961, 64 грн.
З урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт, транспортних витрат, накладних витрат та планового прибутку, ТОВ «Укрметалтрейдінг» виконано робіт та затрачено матеріалів всього на суму 57125 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 9520 грн., що також вбачається з довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 20.09.2013 року.
В підтвердження факту руху необхідного для виконання робіт по договору товару, позивач надає в якості додатку до позовної заяви копію товарно-транспортної накладної № 28 від 20.09.2013 року на перевезення сітки зварної оцинкованої.
На підставі підписаного між сторонами вищевказаного акта приймання-передачі робіт, позивачем проведено оплату в сумі 57125 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 66 від 20.09.2013 року і випискою з банку ПАТ КБ «Правекс-Банк» від тієї ж дати.
Податковий кредит сформовано на підставі податкової накладної № 28 від 20.09.20013 року на загальну суму 57125 грн., в т.ч. ПДВ 9520 грн.
24 липня 2011 року між позивачем (замовник) і ТОВ «Київград» (підрядник) укладено договір підряду № 24.07/1, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 за завданням Замовника з використанням обраних та узгоджених з ним матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступні види робіт: гідроізоляція місць з'єднання патрубків повітропроводів з профнастилом даху (40м.пог.), гідроізоляція місць проходу крізь дах магістралей систем кондиціонування, виготовлення та монтаж системи відводу води з даху філерного приміщення лінії АРЕТ.
Факт виконання робіт підрядником та їх прийняття позивачем підтверджується актом виконаних робіт від 03.08.2011 року, який позивачем в якості доказу правомірності віднесення до витрат суми в розмірі 27450 грн. додано в якості додатку до позовної заяви.
На виконання п. 3 договору позивачем шляхом безготівкового розрахунку проведено оплату виконаних робіт, що підтверджується виписками з банку від 31.08.2011 року на суму 19140 грн. та від 26.08.2011 року на суму 13800 грн.
Податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформленої податкової накладної від 03.08.2011 року № 03081 на загальну суму 32940 грн., в т.ч. ПДВ 5490грн.
В період з 01.02.2011 року по 06.05.2011 року між СПД - фізичною собою ОСОБА_3 (замовник) і ТОВ «Будівельне підприємство «Екодім» (підрядник) укладено договори №06.06/1 від 06.05.2011 року, №20.04./1 від 20.04.2011 року, №12.04/1 від 12.04.2011 року та №01.02.-1 від 01.02.2011 року, відповідно до умов яких підрядник зобов'язується виконати будівельно-опоряджувальні роботи за завданням замовника з використанням обраних та узгоджених з ним матеріалів, а замовник, зобов'язується прийняти і оплатити роботи.
На підтвердження належного виконання даним контрагентом взятих на себе господарських зобов'язань, позивач звертає увагу на акти виконаних робіт № 17.05-1 від 17.05.2011 року, № 04.05.-1 від 04.05.2011 року, № 26.04-1 від 26.04.2011 року, № б/н від 22.02.2011 року по договору № 10.02-1, які містять в собі викладення змісту та обсягу виконаних ТОВ «БП «Екодім» робіт та є підписаними уповноваженими на те особами.
Факт оплати по договорам підтверджується платіжними дорученнями № 6 від 14.03.2011 року, № 9 від 29.03.2011 року, № 16 від 26.05.2011 року, № 18 від 06.06.2011 року, № 21 від 09.06.2011 року та виписками з банку ПАТ КБ «Правекс - Банк», які в якості додатків долучені до даного адміністративного позову.
Податковий кредит ФОП ОСОБА_3 сформовано на підставі належним чином оформлених податковий накладних від 22.02.2011 року № 122, від 26.04.2011 року № 42612, від 04.05.2011 року № 50411, від 17.05.2011 року № 51712.
Правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ «БК «Палаццо» підтверджується наступними обставинами.
Протягом жовтня 2011 року - лютого 2013 року між ФОП - ОСОБА_3 (замовник) і ТОВ «БК «Палаццо» (підрядник) укладено наступні договори підряду, а саме: № 11-10/11 від 03.10.2011 року, № 166 від 22.02.2012 року, № 166 від 01.10.2012 року, № 189 від 05.12.2012 року, № 192 від 20.02.2013 року,
Виконання даним контрагентом взятих на себе господарських зобов'язань, підтверджується належним чином оформленими та підписаними актами виконаних робіт № 21.10-1 від 21.10.2011 року, № 41 від 29.03.2012 року, № 1248 від 17.12.2012 року, № 78 від 24.12.2012 року, № 1 від 03.01.2013 року, № 30 від 13.06.2012 року, № 55 від 19.03.2013 року, які містять в собі викладення змісту та обсягу виконаних ТОВ «БК «Палаццо» робіт.
Факт оплати по договорам підтверджується платіжними дорученнями № 41 від 10.11.2011 року, № 3 від 14.01.2013 року, № 13 від 26.02.2013 року, № 15 від 21.03.2013 року, № 10 від 26.04.2012 року, № 20 від 05.07.2012 року, № 21 від 06.07.2012 року, № 42 від 18.12.2012 року, № 45 від 24.12.2012 року та виписками з банку ПАТ КБ «Правекс - Банк», які в якості додатків долучені до даного адміністративного позову.
Податковий кредит ФОП ОСОБА_3 сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних від 21.10.2011 року № 26, від 29.03.2012 року № 41, від 17.12.2012 року № 43, від 24.12.2012 року № 78, від 03.01.2013 року № 1, від 26.02.2013 року № 55, від 19.03.2013 року № 22, від 13.06.2012 року № 30.
Відповідно до ст.1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.
Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до п. «а» ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.
Фактичне здійснення господарських операцій належним чином оформленими первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV.
В підтвердження використання у власній господарській діяльності результатів робіт, виконаних ТОВ «Укрметалтрейдінг», ТОВ «БК «Палаццо», ТОВ «Будівельне підприємство «Екодім», ТОВ «Київград», позивачем надані копії договорів, протоколів погодження договірної ціни, локальних кошторисів, підсумкових відомостей, актів приймання виконаних будівельних та ремонтно-будівельних робіт по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_3 (Генпідрядник) з ТОВ «Конто К», ІП «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед», ТОВ «Маркет Сервіс», ТОВ «Рено Тракс Україна» (Замовники).
За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що позивач правомірно залучав третіх осіб до виконання певних робіт по договорам з ТОВ «Конто К», ІП «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед», ТОВ «Маркет Сервіс», ТОВ «Рено Тракс Україна», а роботи, виконані ТОВ «Укрметалтрейдінг», ТОВ «БК «Палаццо», ТОВ «Будівельне підприємство «Екодім», ТОВ «Київград», в подальшому були реалізовані позивачем на вказаних вище первинних замовників.
За таких обставин, доводи, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами.
Товари та роботи, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, не отримані внаслідок вчинення злочину, а сама по собі операція з придбання таких товарів та робіт не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.
Приписами ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.
На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридичні особи, були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Шевченківському районі податкових повідомлень-рішень від 16.06.2014 №420/26-59-17-01, №421/26-59-17-01, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 422/26-59-17-01 від 16.06.2014 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.06.2014 №Ф-0001571701
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.
Ухвалу складено в повному обсязі - 02.10.2014 р.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Н.В. Безименна, М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Безименна Н.В.
Міщук М.С.
Судове рішення № 40782961, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/9372/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: