Постанова № 40782935, 02.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2014 р. №820/15538/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Макаренко О.А., відповідача - Коваленко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" , з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2014р. № 0005351701, від 17.09.2014р. № 0005341701, від 17.09.2014р. № 0005391701, від 17.09.2014р. № 0005381701, від 17.09.2014р № 0005371701, від 17.09.2014р. № 0005361701.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що через заборгованість бюджету ( а саме Повітряних Сил Збройних Сил України) перед підприємством, позивач був позбавлений можливості перерахувати єдиний внесок належним чином.

Відповідач, Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог , зазнаючи, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у зв'язку з порушенням підприємством строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у спірному періоді, були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач, Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

З матеріалів справи вбачається, що Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Чугуївський авіаційний ремонтний завод» код за ЄДРПОУ 08305644 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 р., за результатами якої складений акт № 202/20-29-22/08305644 від 24.04.2014р.

На підставі акту перевірки було винесено рішення № 0001631702 від 21.05.2014р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення оскаржуваного рішень слугували відображені в акті перевірки № 202/20-29-22/08305644 від 24.04.2014 р. висновки відповідача про порушення Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" ч.2 п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464 та ч.7 п.4.3 ст. 4 Інструкції "Про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 27.09.2010 року №21-5.

Зазначене рішення було оскаржене до Головного управління Міндоходів у Харківській області. За результатами розгляду скарги 02.07.2014 р. було прийнято рішення № 4268/10/20-40-10-04-17, яким в задоволенні скарги Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" було відмовлено.

За результатами подальшого оскарження рішенням, Державної фіскальної служби України 05.08.2014р. було прийнято рішення №1001/6/99-99-10-01-07-15, яким скаргу Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" задоволено частково. Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.05.2014 № 0001631702 Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області скасовано та вважається відкликаним з дня прийняття даного рішення, рішення за результатом розгляду первинної скарги від 02.07.2014 № 4268/10/20-40-10-04-17 ГУ Міндоходів у Харківській області - скасовано, та зобов'язано Чугуївську ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області винести та направити нові рішення.

Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області були прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2014р. № 0005351701, яким нараховані штраф у розмірі 18424,54 грн. та пеня у розмірі 22242,71 грн. за період з 21.08.13р. по 19.12.2013р., № 0005341701, яким нараховані штраф у розмірі 16679,63 грн. та пеня у розмірі 35187,13 грн. за період з 23.07.13 р. по 16.12.2013р., № 0005391701, яким нараховані штраф у розмірі 5370,03 грн. та пеня у розмірі 396,45 грн. за період з 23.12.13 р. по 30.12.2013р., № 0005381701, яким нараховані штраф у розмірі 17992,25 грн. та пеня у розмірі 5397,67 грн. за період з 21.11.13 р. по 20.12.2013р., № 0005371701, яким нараховані штраф у розмірі 19345,72 грн. та пеня у розмірі 11607,43 грн. за період з 22.10.13 р. по 20.12.2013р., № 0005361701, яким нараховані штраф у розмірі 19564,32 грн. та пеня у розмірі 17399,45 грн. за період з 23.09.13 р. по 20.12.2013 р.

Перевіряючи вищевказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

З акту № 202/20-29-22/08305644 від 24.04.2014 р. вбачається, що перевіркою встановлена несвоєчасна сплата нарахованого за відповідні календарні місяці (липень - грудень 2013 р.) єдиного внеску на загальну суму 963764,76грн. у т.ч. по строку сплати - 23.07.2013 р. фактично сплачено 01.10.2013 р. на суму 33970,00грн, 10.10.2013р. на суму 3700,00грн, 17.10.2013р. на суму 2000,00 грн., 23.10.2013 р. на суму 50,67 грн., 25.10.2013р. на суму 4235,00грн, 01.11.2013р. на суму 2860,22грн, 11.11.2013р. на суму 3200,00грн. 15.11.2013р. на суму 60,00 грн., 19.11.2013р. на суму 4471,77 грн., 11.12.2013 р. на суму 1130,81грн, 16.12.2013р. на суму 101117,70 грн. по строку сплати 21.08.2013 р. фактично сплачено 16.12.2013 р. на суму 13882,30 грн, 17.12.2013 року на суму 4670,00 грн., 19.12.2013 року на суму 165693,10 грн. по строку сплати 23.09.2013 р.- фактично сплачено 19.12.2013 р. на суму 12778б,90 грн., 20.12.2013р. на суму 18285630 грн., по строку сплати 22.10.2013р. фактично сплачено 20.12.2013р. на суму 215843,70 грн., по строку сплати 21.11.2013р. фактично сплачено 20.12.2013р. на суму 157536,00 грн., по строку сплати 23.12.2013р. фактично сплачено 26.12.2013р. на суму 965,36грн, 27.12.2013р. на суму 9763,83 грн., 30.12.2013р. на суму 42971,10 грн.

Суми наявної заборгованості формувались із самостійно задекларованих ДП «ЧАРЗ» сум єдиного внеску за липень -грудень 2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що зауважень, щодо фактичних обставин справи та даних наведених в акті перевірки, щодо розміру задекларованого зобов'язання по сплаті єдиного внеску та фактичної сплати цієї заборгованості позивачем у нього відсутні, зазначив що дійсно ним було порушено граничні строки сплати єдиного внеску за період липень - грудень 2013р. та вказана заборгованість сплачена за датами наведеними в акті перевірки.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ ).

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

В розумінні зазначеної статті Закону № 2464-VІ відповідач є платником єдиного внеску.

Згідно п.4 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Порядок сплати єдиного внеску визначено у ст.9 Закону № 2464-VІ та розділі VI Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. №455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 р. за №1622/24154 (надалі - Інструкція №455).

У п.4.1 ст.4 Інструкції № 455 зазначено, що єдиний внесок нараховується на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. (ч.8 ст.9 Закону № 2464-VІ).

Дані положення кореспондуються з п.4.3.6. п.4.3 Інструкції №455, яким передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом, є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплати незалежно від фінансового стану платника.

За нормами п. 6.2 Інструкції №455 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Частиною 11 ст. 9 Закону № 2464-VІ передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (п. 13 ст. 25 Закону № 2464).

Зазначеним нормам законодавства відповідає п.7.2.2 п. 7.2. вказаної Інструкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Для платників, зазначених у підпунктах 1 та 2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, - календарний рік, для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, - календарний квартал відповідно.

Судом встановлено, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2014р. № 0005351701, від 17.09.2014р. № 0005341701, від 17.09.2014р. № 0005391701, від 17.09.2014р. № 0005381701, від 17.09.2014р № 0005371701, від 17.09.2014р. № 0005361701 прийняті окремо за кожний період встановлення факту несплати заборгованості за формою визначеною Інструкцією №455.

Посилання представника позивача на скрутне фінансове становище підприємства суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VІ єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ч.1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 статті 2 КАС України).

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень надав до суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2014р. № 0005351701, від 17.09.2014р. № 0005341701, від 17.09.2014р. № 0005391701, від 17.09.2014р. № 0005381701, від 17.09.2014р № 0005371701, від 17.09.2014р. № 0005361701 не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На виконання вимог КАС України, а саме Глави 7 Розділу 2, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, відповідно до відхиленої частини вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" решту суми судового збору в розмірі 1631,56 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 128, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення - залишити без задоволення.

Стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (Харківська область, м. Чугуїв мікрорайон "Авіатор" 162, код 08305644) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) судовий збір в сумі 1631,56 грн. (одна тисяча шістсот тридцять одна гривня 56 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2014 року.

Суддя Волошин Д.А.