Рішення № 40781322, 06.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р.Справа № 916/2988/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон"

до відповідача: Державного підприємства «Одеська залізниця»

про стягнення 11862,62грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: Петров В.С., довіреність №247 від 19.12.2012р.; Слободяник О.П., довіреність №365 від 19.12.2012р.

від відповідача: Яцук Є.В., довіреність від 28.07.2014р.

В судовому засіданні 06.10.2014р. приймали участь представники сторін:

від позивача: Петров В.С., довіреність №247 від 19.12.2012р.;

від відповідача: Яцук Є.В., довіреність від 28.07.2014р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця" на користь ТОВ СП „Нібулон" 11862,62грн. вартості нестачі вантажу.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, подав пояснення від 13.08.2014р. за вх.№21240/14, від 03.09.2014р. за вх.№22895/14, в їх обґрунтування зазначає, що 26.01.2014р. ТОВ СП „Нібулон" згідно договору №1438 від 18.04.2012р., за залізничною накладною №34834382, зі станції „Михайленки" Південно-західної залізниці до станції „Миколаїв-вантажний" Одеської залізниці було відвантажено насипом вантаж (насіння сої), у вагоні №95300166 за пломбами Ш933343, Ш933344, Ш933345, Ш933346, Ш933347, Ш933348, Ш933344, загальною масою 582590кг. За вказаною накладною відправником та отримувачем є ТОВ СП „Нібулон". 28.01.2014р. під час видачі вантажу на станції „Миколаїв-вантажний" Одеської залізниці було здійснено перевірку за участю представників станції та вантажооотримувача, за результатами якої встановлено у вагоні №95300166 ознаки крадіжки вантажу з середнього розвантажувального люка, забите біле ганчір'я, виявлені сліди просипання вантажу, про що складено акт загальної форми №493 від 28.01.2014р., комерційний акт №027053/5 від 29.01.2004р. З врахуванням довідок Регіональної ТПП Миколаївської області №26-74 від 23.07.2014р., ТОВ СП „Нібулон" №998/3-14/59 від 29.01.2014р., позивачем було розраховано вартість нестачі вантажу, суму якої заявлено до стягнення з відповідача, з огляду на те, що у задоволенні претензії позивача №1466/3-14/27 від 12.02.2014р. відповідач відмовив з підстав крадіжки вантажу.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 13.08.2104р. за вх.№21323/14, де зазначає, що завантаження вагону №95300166 проводилось на підприємстві вантажовідправника, його силами і засобами, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Згідно акту загальної форми №493 від 28.01.2014р., комерційного акут БК №027053/5 від 29.01.2014р. вбачається різниця між вагою зазначеною у накладній та комерційному акті, складає 3050кг. При цьому, вагон у технічному плані справний, на вагоні всі ЗПП вантажовідправника справні, непошкоджені. На претензію позивача відповідач відмовив, у зв'язку з тим, що стосовно крадіжки вантажу було відкрито кримінальне провадження та вантаж у кількості 60 мішків знаходився в лінійному відділі міліції на станції Миколаїв. 06.05.2014р. листом №22/СВ-23 СВ ЛВ на ст. Миколаїв УМВС України на Одеській залізниці було повідомлено, що 30.04.2014р. було прийнято остаточне рішення в кримінальному провадженні відносно зерна сої та передано ТОВ СП „Нібулон" в той же день, а саме 30.04.2014р. З врахуванням викладеного, відповідач просить припинити провадження у справі.

Клопотання відповідача від 03.09.2104р. за вх.№22899/14, від 17.09.2104р. за вх.№24243/14, від 10.09.2014р. за вх.№23497/14 про долучення документів до матеріалів справи були судом задоволені.

Ухвалою суду від 22.09.2014р. за клопотанням сторін від 03.09.2014р. за вх.№2-3701/14, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи продовжено до 14.10.2014р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне:

18.04.2012р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-Західна залізниця" (залізниця) та ТОВ СП „Нібулон" (вантажовласник) було укладено договір №1438, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги. Вантажовласник має право отримувати від залізниці послуги, передбачені Статутом залізниць України, даним договором, діючими Правилами перевезень, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов'язані з перевезенням та проведенням розрахунків. Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і дії 3 роки (п.п.1.1., 2.1.1., 7.1. договору).

Так, за залізничною накладною №34834382, зі станції „Михайленки" Південно-західної залізниці до станції „Миколаїв-вантажний" Одеської залізниці було відвантажено насипом вантаж (насіння сої), у вагоні №95300166 за пломбами Ш933343, Ш933344, Ш933345, Ш933346, Ш933347, Ш933348, Ш933344, загальною масою 582590кг. Вантажовідправником та вантажоотримувачем згаданого вантажу є ТОВ СП „Нібулон".

Із акту загальної форми №493 від 28.01.2014р. вбачається, що на станції Миколаїв-вантажний при огляді подачі на 11-му шляху в 21год.30хв. 15-ти вагонів для ТОВ „Нібулон" у вагоні №95300166 було встановлено ознаки крадіжки, із середнього розвантажувального люка затиснутий інородний предмет (біле ганчір'я), запірні пристрої справні. Під вагоном наявні сліди просипання вантажу сої, один мішок із соєю та15 мішків порожніх.

Відповідно до комерційного акту №027053/5 від 29.01.2014р. при комісійному переважуванні вагону №95300166 встановлено нестачу вантажу на 3050кг менше ніж зазначено у накладній. Навантаження вагону нерівномірне, над середнім розвантажувальним люком поглиблення довжиною 2000мм, шириною 2000мм, глибиною 1000мм. З правої сторони вагону між кришкою 2-го розвантажувального люка та прилеглої до бункера поверхні вагону щілина шириною 20мм, довжиною 40мм, закладена ганчір'ям, течі вантажу не має. Вагон технічно справний згідно технічного акту №1 від 29.01.2014р.

В акті про технічний стан вагону №1 від 29.01.2014р. зазначено, що вагон №95300166 технічно справний, з правої сторони вагону між кришкою 2-го розвантажувального люка та прилеглої до бункера поверхні щілина шириною 20мм, довжиною 40мм. втрата вантажу можлива.

Відповідач подав довідку №2651 від 15.09.2104р. згідно якої ремонт вагону №95300166 відбувався 24.12.2013р., за тех. рішенням строк служби вагону продовжено до 24.01.2015р.

Із поданої відповідачем копії листа Лінійного відділу на станції Миколаїв УМВС України на Одеській залізниці №22/СВ-23 від 06.05.2014р. вбачається, що 30.04.2014р. прийнято остаточне рішення в кримінальному провадженні відносно зерна сої, яку передано ТОВ СП „Нібулон" в той же день.

Однак, позивачем подано до суду ухвалу від 27.05.2014р. у справі №487/4502/14-к Заводського районного суду м. Миколаєв, за якою призначено до судового розгляду кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно Ткаченка О.С. у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України на 05.06.2014р. по кримінальному провадженню №12013160610000341 щодо крадіжки сої.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію №1466/3-14/27 від 12.02.2014р. про відшкодування вартості нестачі вантажу у вагоні №95300166, на яку отримано відповідь від 02.04.2014р. з відмовою у її задоволенні з підстав того, що за фактом нестачі сої триває кримінальне провадження, речові докази (60 мішків - вагою 3000кг) знаходяться у лінійному відділі на станції Миколаїв до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню судом першої інстанції.

Згідно довідки ТОВ СП „Нібулон" №998/3-14/59 від 29.01.2014р. вартість однієї тонни вантажу сої, який прибув у вагоні №95300166, складає 4300грн з ПДВ.

З інформаційної довідки Регіональної ТПП Миколаївської області №26-74 від 23.07.2014р. орієнтовний рівень цін внутрішнього ринку України на соєві боби в період з 20.01.2014р. по 31.01.2014р. складав 4000грн.-4400грн. за одну тону.

Оцінюючи усі вищенаведені документи в сукупності та в контексті з'ясування фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст.306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником (абз.5 ст.31 Статуту залізниць України).

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п. а ст.111 Статуту залізниць України).

Як вбачається із копії комерційного акту №027053/5 від 29.01.2004р., акту загальної форми №493 від 28.01.2014р., у вагоні №95300166 наявна нестача вантажу у кількості 3050кг. проти зазначеного у накладній №34834382. При цьому, акт про технічний стан вагону №1 від 29.01.2014р., довідка про паспорт вагону №2651 від 15.09.2104р. вказують на те, що вагон був у комерційному та технічному відношеннях справний.

Суд також бере до уваги, що залізниця прийняла вантаж у вагоні №95300166 до перевезення без зауважень, однак, під час прийняття вантажу вантажовідправником було виявлено нестачу вантажу, яка має ознаки заволодіння вантажем третіми особами. При цьому, перевізник не надав суду жодних доказів того, що під час перебування у нього вантажу позивача вжив достатніх та необхідних заходів для його збереження, хоча доведення такого є обов'язком перевізника, у зв'язку з чим у відповідності до ст.924 ЦК України ст. 110 Статуту Залізниць України суд покладає вину за нестачу вантажу у вагоні №95300166 у кількості 3050кг на ДП „Одеська залізниця". При цьому, суд враховує, що рішення у кримінальній справі №487/4502/14-к, яка розглядається Заводським районним судом міста Миколаєва не прийнято, особу винну у скоєнні крадіжки вантажу не визначено, вартість нестачі вантажу позивачу не відшкодовано.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах.

Таким чином, природна втрата маси вантажу при транспортуванні у вагоні №95300166 за розрахунком суду складає 291,25кг, звідси вартість нестачі складає 11862,62грн., з огляду на вартість однієї тони вантажу згідно довідки позивача №998/3-14/59 від 29.01.2014р., що знаходиться в межах вартості тони вантажу, визначеної у довідці Регіональної ТПП Миколаївської області №26-74 від 23.07.2104р.

Як було встановлено вище, відповідальність за нестачу вантажу у вагоні №95300166 несе ДП „Одеська залізниця", у зв'язку з чим стягненню з останнього на користь ТОВ СП „Нібулон" підлягає 11862,62грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд повністю задовольняє позовні вимоги позивача.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця» (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон" (54002, м.Миколаїв, Каботажний спуск,1, код 14291113) 11862 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 62коп. вартості нестачі вантажу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.10.2014р.

Суддя І.А. Малярчук