Ухвала суду № 40781123, 23.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2014 рокусправа № 811/1479/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцов Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцов Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року

по справі № 811/1479/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Корал"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Корал" звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень: №0000210222 від 08.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 270,00 грн.; №0000200222 від 08.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 388,00 грн. за основним платежем та 1 695,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ним у ІІ-ІІІ кварталі 2011 р. сформовано витрати та у вересні-жовтні та грудні 2011 р. податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ "ДВ Сервіс Україна" та ПП "Мета-груп Україна" на підставі належним чином оформлених податкових та видаткових накладних, а висновки податкового органу про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ "ДВ Сервіс Україна" та ПП "Мета-груп Україна" є необґрунтованими.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року даний позов задоволений. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погодившись з даним рішенням суду представник відповідача (податкового органу) подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Кіровогдаська ОДПІ при прийнятті податкових повідомлень-рішеннь та рішення про застосування фінансових санкцій діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Корал" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ДВ Сервіс Україна" за період з 01.09.2011 р. по 31.10.2011 р. та ПП "Мета-Груп Україна" за період з 01.12.2011 р. по 31.01.2012 р.

За результатом проведеної перевірки складено акт №12/22-2/24147736 від 25.01.2013 року яким встановлено наступні порушення: - п.187.1 ст.187, п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2012 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті на загальну суму 3 388,00 грн., в т.ч. за вересень 2011 р. - на суму 235,00 грн., за жовтень 2011 р. - на суму 235,00 грн., за грудень 2011 р. - на 2 918,00 грн.; - п.137.1, п.137.4 ст.137, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 податкового кодексу України від 02.12.2012 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на загальну суму 270,00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем складено податкові повідомлення-рішення №0000210222 від 08.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 270,00 грн.; №0000200222 від 08.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 388,00 грн. за основним платежем та 1 695,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з неправомірності прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що до Кіровоградської ОДПІ позивачем подано податкові декларації з ПДВ: за вересень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 25 341,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 235,40 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ "ДВ Сервіс Україна", по придбанню запасних частин та діагностиці (а.с.82, 169-172); за жовтень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 24 872,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 234,87 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ "ДВ Сервіс Україна", по придбанню запасних частин, суму 1 174,35 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат у VІ кварталі 2011 року, а суму ПДВ 234,87 грн. до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року (а.с.86, 165-168); за грудень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 20 759,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 2 918,00 грн. за податковою накладною, виданою та ПП "Мета-Груп Україна" по придбанню шафи гардеробної, на підставі договору №041111 від 04.11.2011 року (а.с.93-95, 98, 114-116).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями.

Як було встановлено судом, факт здійснення господарських операцій на виконання умов господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковими накладними, податковими накладними, транспортування товару згідно договору перевезення.

Також, встановлено, що контрагенти позивача, на момент проведення операцій із позивачем мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платник податку на додану вартість.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що здійснюючи господарську діяльність, учасники відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, що є необхідною умовою для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, слід зазначити, що самого по собі факту відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару без врахування умов виконання договору щодо поставки товару та передачі його у власність покупця.

Таким чином, податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Певні порушення вимог закону постачальником товару при створенні підприємства чи порушення вимог податкового законодавства самі по собі не впливають на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди -покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників товару або через відсутність висновків зустрічних перевірок щодо сплати податку такими постачальниками до бюджету зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту.

Отже, судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року по справі № 811/1479/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному до Вищого адміністративного суду України протягом 0 днів відповідно до статті 212 та частини 5 статті 254 КАС.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Згідно з оригіналом

Старший інспектор відділу

забезпечення діяльності судової палати №2 Г.В. Погосова