Ухвала суду № 40781099, 07.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2014 року

справа № 804/10502/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріса" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріса" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії - задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо неприйняття податкової декларації за період березень 2013 року; скасовано рішення ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №9574/10/18-2 від 17.04.2013 року; зобов'язано ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію ТОВ "Веріса" з податку на додану вартість за березень 2013 року з додатками датою її фактичного отримання.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Позивач своїм правом на апеляційне оскарження не скористався і не оскаржив рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог. У разі часткового оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Веріса" 10.04.2013 року надіслано поштовим відправленням до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року з додатками, яку отримано відповідачем 16.04.2013 року.

Листом ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська від 17.04.2013 року №9574/10/18-2, який надійшов на адресу позивача 24.04.2013 року податковий орган повідомив позивача, що податкова декларація заповнена з порушенням п.48.3, п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України, а саме додаток №2 до податкової декларації не підписаний посадовими особами та не скріплений печаткою платника податків, в зв'язку з чим зазначена податкова звітність не вважається податковою декларацією.

Не погодившись із даним рішенням від 17.04.2013 року №9574/10/18-2, ТОВ "Веріса" подало скаргу від 30.04.2013 року №23 до Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська.

28.05.2013 року на адресу позивача надійшло рішення Державної податкової служби у Дніпропетровській області №29/10/18.6-16 від 23.05.2013 року, яким скаргу ТОВ "Веріса" було залишено без задоволення, а рішення ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська - без змін.

10.06.2013 року ТОВ "Веріса" подало повторну скаргу від №29 до Міністерства доходів і зборів України на вказане рішення.

03.07.2013 року на адресу позивача надійшло рішення Міністерства доходів і зборів України №5735/6/99-99-18-06-05-15 від 26.06.2013 року, яким повторну скаргу позивача було залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаними діями та прийнятим рішенням ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська від 17.04.2013 року №9574/10/18-2, ТОВ "Веріса" звернулося до суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши дані обставини справи та правовідносини, що їм відповідають, колегія суддів може зазначити наступне.

У відповідності до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.3 статті 48 ПК України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний(податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по-батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається - звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Позивачем було надано суду копію декларації за березень 2013 року з усіма додатками, з яких вбачається, що декларація та додатки до неї підписані посадовою особою та скріплена печаткою підприємства. Також, позивачем до суду було надано копію чеку про відправлення поштової кореспонденції на адресу відповідача, повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Разом з тим, на підтвердження направлення на адресу відповідача оригіналів податкової декларації з ПДВ за березень 2013 року з додатками, які заповнені у друкованому вигляді без виправлень, помарок і помилок, скріплені оригінальними підписами та печаткою, по формі затвердженій Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року №1492, позивач до матеріалів справи також надав опис вкладення від 10.04.2013 року.

Дослідивши наданий відповідачем оригінал отриманої від позивача податкової декларації за березень 2013 року, судом встановлено, що оригінал додатку №2 до податкової декларації за березень 2013 року не підписаний посадовими особами та не скріплений печаткою платника податків.

Судом першої інстанції було вірно вказано на те, що у відповідності до ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Повідомлення є юридичною формою рішення про можливість його оскарження прямо зазначено пп. 49.12.2 п. 49.12 ст. 49 ПК України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в порушення вказаної норми законодавства, контролюючий орган не прийняв повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, а надіслав позивачеві лист, в якому повідомив, що податкова декларація з ПДВ з додатками за березень 2013 року складена з порушенням вимог п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України, тому вона не вважається податковою декларацією.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з аналізу вищезазначеної норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність своїх дій щодо неприйняття поданої ТОВ "Веріса" податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо неприйняття податкової декларації за період березень 2013 року; скасування рішення ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №9574/10/18-2 від 17.04.2013 року; зобов'язання ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію ТОВ "Веріса" з податку на додану вартість за березень 2013 року з додатками датою її фактичного отримання є цілком обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко