Ухвала суду № 40781091, 30.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2014 рокусправа № 804/15832/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Дніпропетровськ" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Дніпропетровськ" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0005131510 від 16 липня 2013 року - задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Автоцентр-Дніпропетровськ" було зареєстроване 31.08.2009 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

18 лютого 2013 року позивачем було подано до податкового органу податкову уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, згідно якої ТОВ "Автоцент-Дніпропетровськ" задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності.

02 липня 2013 року головним державним податковим ревізором інспектором адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС Распутньою Л.М. проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ "Автоцентр - Дніпропетровськ" з податку на прибуток, за результатами якої складено акт №126/1541/364410/6 "про несвоєчасне подання", за висновками якого позивачем порушено пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

16 липня 2013 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0005131510, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 170,00 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало ненадання позивачем до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2013 року.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач діяв у відповідності до чинного законодавства, а податковий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення дійшов хибного висновку про порушення позивачем положень Податкового кодексу України. За таких обставин, суд дійшов висновку, що дане податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а відтак, підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно до пп. 49.18.1., пп. 49.18.2., пп. 49.18.3. п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

За приписами абзацу 8 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

Разом з тим, відповідно до п. 152.9 ст. 152 ПК України для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік у разі сплати щомісячних авансових внесків, у порядку, визначеному п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу; звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст. 155 цього розділу, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року; у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку в середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду; якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим періодом вважається період, на який припадає дата такої ліквідації; для виробників сільськогосподарської продукції, зареєстрованих як платники фіксованого сільськогосподарського податку, не застосовуються норми пп. 152.9.1 цього пункту в частині визначення податкового періоду для виробників сільськогосподарської продукції.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм законодавства, судом першої інстанції було вірно вказано на те, що для виникнення у платника податків обов'язку подавати до контролюючого органу декларації за 1 піврічча, 3 квартали та рік повинна мати місце сукупність певних обставин, зокрема відсутність прибутку або збиткова діяльність за результатами минулого податкового року та отримання прибутку за результатами 1 кварталу даного податкового року. При цьому, Податковим кодексом України не передбачено обов'язку платника податку подавати декларацію за 1 квартал звітного (податкового) року, а визначений лише обов'язок для певної категорії платників податку подавати податкову декларацію за 1 піврічча, 3 квартали та рік.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач, задекларував за 2012 рік збиткову діяльність за результатами 1 кварталу 2013 року, також не було позитивним значення прибутку, з огляду на це, колегія суддів вважає, що товариство не мало за обов'язок подавати до контролюючого органу звітну декларацію за 1 квартал 2013 року, відповідно податковий орган не правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн..

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податкове повідомлення - рішення №0005131510 від 16 липня 2013 року прийняте Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідає п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: О.О. Круговий