Ухвала суду № 40781058, 11.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2014 рокусправа № 811/3096/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Краснощокова Є.В., дов. від 16.09.13 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 р. у справі № 811/3096/13-а

за позовом Фермерського господарства "Наш дом"

до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2013 р. Фермерське господарство "Наш дом" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 3 від 09.09.2013 р. про виключення ФГ «Наш дом» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування;

- зобов'язати Долинську ОДПІ поновити ФГ «Наш дом» в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з дати виключення - 09.09.2013 р.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000712200 від 24.09.2013 р., яким ФГ «Наш дом» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 201 049,75 грн., у тому числі за основним платежем на 83 171 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 117878,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок податкової служби про перевищення ФГ «Наш дом» 25 % питомої ваги реалізації несільськогосподарських товарів в загальній вартості поставок ґрунтується виключно на даних статистичних спостережень, без врахування первинних документів та документів бухгалтерського обліку, що призвело до неправильного обрахування питомої ваги вартості реалізованої продукції. Позивач зазначає, що він мав право на використання спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, тому що підприємство займається наданням послуг у рослинництві, які в розумінні спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість віднесені до діяльності у сфері сільського господарства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013р. у справі № 811/3096/13-а вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано встановленням під час судового розгляду справи факту виробництва позивачем сільськогосподарської продукції та подальше її використання у власній господарській діяльності; наданими первинними документами підтверджено реальність ведення господарської діяльності та правомірне відображення її в податковому обліку. Судом зазначено, що податковим органом, як суб'єктом владних повноважень на який покладається тягар доведення правомірності власних рішень в разі їх оскарження, не доведено фактів порушення позивачем податкового законодавства.

Не погодившись з постановою суду, Долинською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 р. у справі № 811/3096/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не дослідив сумнівність власного виробництва сільськогосподарської продукції позивачем, оскільки документально підтверджених пояснень щодо невідповідності обсягів постачання сільськогосподарської продукції площі наявної земельної ділянки позивачем не надано.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники заявника апеляційної скарги. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ФГ «Наш дом» зареєстровано Долинською районною державною адміністрацією 10.01.2001 р., як юридична особа (а. с.10, 11), відповідно копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 200109187 НБ № 113031 19.02.2001 р. позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, а 01.01.2009 р. суб'єктом спеціального режиму оподаткування (а. с.12).

Долинською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ФГ «Наш дом» з питань правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт № 24/2200/31315782 від 06.09.2013 р. (а. с. 15-51).

24.09.2013 р. на підставі даного акту Долинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000712200, яким Господарству збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 201049,75 грн., в тому числі за основним платежем - 83 171 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 117878,75 грн. (а. с. 120);

Крім того, 09.09.2013 р. Долинською ОДПІ стосовно позивача прийнято рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування № 3 (а. с.117-119).

Вважаючи незаконними вищевказані податкове повідомлення-рішення № 0000712200 від 24.09.2013 р. та рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування № 3 від 09.09.2013 р., ФГ «Наш дом» звернулось до адміністративного суду з даним позовом, який задоволено судом першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Долинської ОДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав:

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо податкового повідомлення-рішення Долинської ОДПІ № 0000712200 від 24.09.2013 р.

Згідно висновків акту перевірки від 06.09.2013 р. ФГ «Наш дом» допущено наступні порушення (а. с.50,51; 124, 125):

1) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.п.199.1-199.3 ст.199, п.209.1 п.209.6, п.209.11, п.209.15.2 ст.209 ПК України, внаслідок чого Господарством занижено ПДВ в сумі 83171 грн.;

2) п.15 підрозділу 2 розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого Господарством завищено ПДВ по скороченій декларації всього в сумі 280 735 грн.;

3) п.209.6, п.209.11 ст.209 ПК України, внаслідок чого Господарством завищено ПДВ по скороченій декларації всього в сумі 84 141 грн.;

4) п.120.1 ст.120 ПК України з огляду на те, що Господарством самостійно не подано реєстри до загальної декларації за січень-грудень 2011 року.

Щодо збільшення обсягів врожайності сільськогосподарської продукції ФГ «Наш дом» власного виробництва у 2012 році, додаткового оприбуткування в кількості 75,92 т та повторного посіву соняшнику у 2012 році на площі 78 га

Перевіркою встановлено, що відповідно до книги складського обліку по рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» станом на 01.01.2011 р. на залишках Господарства рахувалось 79,7 т соняшника та 34,4 т ячменю.

Зазначена продукція, відповідно до акту від 10.05.2011 р. списана внаслідок псування (прілості). В червні 2011 року ФГ «Наш дом» подано до Долинської ОДПІ уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за травень 2011 року, в якому збільшено податкові зобов'язання на суму податку 20962 грн., нарахованого на вартість списаної продукції.

У 2011 році по рахунку 27 оприбутковано 100 т соняшника вирощеного на 58 га засіяної площі та 70 т кукурудзи.

На протязі вересня-грудня 2011 року господарством реалізовано 61,1 т соняшника та 60,5 т кукурудзи.

Таким чином, станом на 01.01.2012 р. залишки насіння соняшника склали 38,9 т.

Згідно книги складського обліку у березні 2012 року після проведеної інвентаризації на склад оприбутковано 65,08 т (інвентаризаційна відомість № 1 від 12.03.2012 р.), а в (червні 2012 року після повторної інвентаризації ще 10,84 т власно вирощеного соняшнику (інвентаризаційна відомість № 2 від 01.06.2012 р).

Згідно листа Управління агропромислового розвитку Долинської районної державної адміністрації від 20.08.2013 р. № 01-12/698 середня урожайність соняшника по району в 2011 році становила 19,7 ц/га.

Урожайність соняшника по ФГ «Наш Дом» за цей же рік згідно даних путівок на вивезення продукції з поля, наявних товарно-транспортних накладних та актів (накладних) на оприбуткування продукції на склад склала 17,2ц/га (100 тон/58 гах10), що приблизно відповідає середньо районному показнику.

Крім того, для вивезення з поля 75,92 т соняшника потрібно було б здійснити ще додаткових 5 поїздок автомобілем КАМАЗ 5511 з причепом.

Інші путівки та товарно-транспортні накладні у господарства відсутні. Крім того, не надані до перевірки документи, що підтверджують списання паливно-мастильних матеріалів і на додаткові поїздки вантажного автомобіля.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок про те, що відсутні підстави вважати оприбуткований соняшник в кількості 75,92 т власно вирощеним у 2011 році, а отже він є продукцією невідомого походження.

В подальших дослідженнях даного порушення відповідач дійшов висновку, що ФГ «Наш дом» проведено збір урожаю озимої пшениці та посів соняшника на одній і тій же площі, та в один і той же день (22.06.2012 р.) без проведення будь-яких передпосівних заходів, що, враховуючи складні кліматичні умови в червні 2012 року (засуху), на думку податківців, свідчить про те, що проведення ФГ «Наш Дом» посіву соняшника на площі 84,2 га унеможливлюється. Тобто фактично Господарством могло бути засіяно у 2012 році лише 50 га під цією технічною культурою.

За підрахунками відповідача, згідно вищевказаного листа Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації у Долинському районі від 20.08.2013 р. №01-12/698 середня врожайність соняшнику по району за 2012 рік становила 15,5ц/га, то максимально можлива врожайність соняшнику у ФГ «Наш Дом» за 2012 рік могла складати 77,5 т (50 га х 15,5 ц/га = 775 ц або 77,5 т).

Разом з тим, як зазначають податківці, Господарством відображено збір урожаю соняшника в кількості 489,53 т соняшнику, що перевищує середню врожайність за 2012 рік по району в 6,3 рази.

Враховуючи це та з огляду на середню врожайність соняшнику у 2012 році по Долинському району, обсяг продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за підсумками податківців становить 116,4 т, в тому числі залишок минулого року 38,9 т; обсяг поставки сільськогосподарської продукції невідомого походження за видатковими накладними становить 493,1 т, в т. ч. оприбуткована як урожай 2012 року в кількості 412,03 т та оприбутковані надлишки згідно інвентаризаційних відомостей № 1 від 12.03.2012 р. - 65,08 т, № 2 від 01.06.2012 р. - 10,84 т та № 3 від 12.12.2012 р. - 5,16 т.

Відповідно до даних перевірки обсяги постачання (без податку на додану вартість) сільськогосподарських товарів/послуг за березень 2012 року становить 82 273,33 грн. із загального обсягу 304 630 грн.

Так, відповідачем зроблено висновок про те, що ФГ «Наш Дом» у березні 2012 року перевищено встановлений п.209.6 ст.209 ПК України 25 відсотковий розмір питомої ваги обсягу сукупної поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів несільськогосподарських товарів в загальному обсягу всіх поставлених товарів (послуг), який за даними перевірки складає 37,5 % (а. с.31-35).

Крім того, внаслідок вищевикладеного порушення податковий орган зазначив, що відповідно до п.209.11 ст.209 ПК України на Господарство не поширюється спеціальний режим оподаткування з 1 березня 2012 року; ФГ «Наш Дом» подано недостовірну інформацію до Долинської МДПІ у Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) за березень 2012 року «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг» з метою отримання податкової пільги.

Тобто відповідачем також зроблено висновок, що Господарством на порушення п.209.11 ст.209 ПК України занижені податкові зобов'язання у податковій декларації з ПДВ на загальну суму 86 131 грн., а саме: за березень 2012 року - 16455грн., квітень 2012 року - 25 грн., вересень 2012 - 56457 грн., грудень 2012 року - 13 194 грн. та завищені податкові зобов'язання по Декларації (скороченій) на загальну суму 86 131 грн., а саме: за березень 2012 року - 16 455 грн., квітень 2012 року - 25 грн., вересень 2012 року - 56 457 грн., грудень 2012 року - 13 194 грн. (а. с.35, 36).

Колегія суддів з такими висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного:

Пунктом 209.2 ст.209 ПК України визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів (за рахунок яких сформовано податковий кредит), а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (п.209.6 ст.209 ПК України).

Відповідно до пункту 209.7 ст.209 ПК України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Види діяльності Господарства за КВЕД: післяурожайна діяльність; вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; надання в оренду вантажних автомобілів; допоміжна діяльність у рослинництві; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням, кормами для тварин; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; розведення свиней; надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; вантажний автомобільний транспорт (а. с.11).

Згідно абз.1 п.209.11 ст.209 ПК України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 % вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів

спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, і власному капіталі підприємства.

Так, згідно акту перевірки за Господарством рахується 134,28 га землі, з них: 100 га - на підставі державних актів на право постійного користування та 34,28 га - укладено договори оренди земельних паїв в с.Марфівка Долинського району (а. с.22), що не спростовується позивачем.

В 2012 році позивачем під соняшник позивачем засіяно 134,28 га власних (орендованих) сільськогосподарських земель, розташованих в с.Марфівка Долинського району (2011 р.-56,28 га), вирощено врожаю 494,69 т, тобто з середньою врожайністю 36,84 ц/га (2011 р. - 175,92 т або 31,26 ц/га), що підтверджується листом Управління агропромислового розвитку Долинської райдержадміністрації (а. с.110).

З пояснень позивача вбачається, що збільшення врожайності соняшника у 2012 році мало місце з огляду на більш сприятливі погодні умови, порівняно з 2011 року, використання насіння елітних гібридів з генетичним потенціалом врожайності до 50 ц/га, що і зумовило підвищену врожайність соняшника позивача (а. с.64).

В судовому засіданні судом першої інстанції встановлено, що зібраний врожай реалізовано Господарством на загальну суму 304 630 грн., з яких податковим органом не враховано суму 222356,67 грн. з огляду на визначення останньої як реалізації соняшника «невідомого походження».

Такі доводи податкового органу спростовуються інвентаризаційними відомостями, згідно яких Господарством оприбутковано всього 81,08 т, що включає вирощене насіння соняшнику у 2012 році з урахуванням залишків соняшника з запасів на зберігання 2011 року в кількості 75,92 т (а. с.85, 86).

Позивачем надані первинні документи та документи бухгалтерського обліку (акти на списання паливно-мастильних матеріалів, акти використання насіння, інвентаризаційний опис, акти приймання-передачі виконаних робіт, оборотно-сальдову відомість та накладні), які підтверджують, що Господарство у 2012 році здійснювало господарську діяльність на 134,28 га землі та реалізувало 493,11 т соняшника, вирощеного безпосередньо позивачем.

Правильність відображення позивачем змін в структурі своїх активів у зв'язку з вирощеним ним врожаєм з посівів на цих ділянках та поставками товарів з такого врожаю іншим особам відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В даному випадку акт перевірки від 06.09.2013 р. не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що кількість земельних ділянок, а також врожайність від здійснюваної на них діяльності, є суто оціночним поняттям, оскільки ці показники не є сталими та можуть змінюватися протягом часу в залежності від багатьох факторів, в зв'язку чим висновки відповідача, зроблені на «можливій врожайності» згідно даних вищевказаного листа Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації у Долинському районі від 20.08.2013 р. № 01-12/698, є припущенням податкового органу, яке не ґрунтується на нормах чинного законодавства та належних документальних доказах, в зв'язку з чим не являється підставою для висновків щодо можливості та результативності здійснення діяльності сільськогосподарським товаро-виробником.

З цих же підстав колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає неправомірними висновки відповідача про те, що питома вага обсягу поставок несільськогосподарських товарів/послуг протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів перевищує 25 відсотків, і на Господарство не поширюється спеціальний режим оподаткування.

Таким чином, відповідачем належним чином не доведена наявність підстав для застосування до Господарства наслідків, передбачених п.209.11 ст.209 ПК України.

Щодо порушення позивачем п.209.15 ст.209 ПК України в частині віднесення наданих у 2011 році ФГ «Наш дом» послуг перевезення до спеціального режиму оподаткування

Перевіркою встановлено, не заперечується позивачем і підтверджується матеріалами справи, що згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 08.08.2011 р. ФГ «Наш дом» надано послуги по перевезенню зерна врожаю 2011 року автомобілем КАМАЗ з поля на тік ФГ «АСК» на загальну суму 2 000 грн., у т. ч. ПДВ 333,33 грн. (а с.29, 30; 89).

Також у листопаді 2011 року на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт від 08.11.2011 р. позивачем надано послуги по транспортуванню ячменю автомобілем КАМАЗ з поля на тік Долинської сортодослідницької станції на загальну суму 2604,85 грн., у т. ч. ПДВ 434,14 грн. (а. с.90).

Вказані суми ПДВ включені позивачем у відповідних звітних періодах до складу податкових зобов'язань в скорочених деклараціях.

Згідно абз.«в» п.п.209.15.2 п.209.15 ст.209 ПК України до діяльності у сфері сільського господарства відносять надання послуг іншим сільгоспвиробникам (юридичним особам) та (або) фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

За позицією відповідача ФГ «Наш дом» надано послуги по транспортуванню автомобілем КАМАЗ, який являється вантажним автомобілем, тобто не відноситься до сільськогосподарської техніки і з огляду на положення п.209.15 ст.209 ПК України на зазначені додаткові послуги по перевезенню зерна врожаю 2011 року не поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Позивачем не заперечується і підтверджується матеріалами справи, що у власності Господарства перебуває автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак ВА 1049 АК з причіпом-самоскидом, державний номерний знак ВА 2497 ХХ (а. с.87, 88), яким надавались послуг з перевезення врожаю ячменю та зерна.

Колегія суддів вищенаведену позицію податкового органу про те, що вантажні автомобілі не відносяться до сільськогосподарської техніки і не можуть використовуватись як така техніка, вважає надуманою з огляду на відсутність її правового обґрунтування.

В зв'язку з цим правомірним є висновок суду першої інстанції щодо надання позивачем зазначених послуг, як сільськогосподарським підприємством суб'єктом спеціального режиму оподаткування в межах видів своєї господарської діяльності у сфері сільського господарства, що, в свою чергу, свідчить про правомірність включення позивачем відповідних податкових зобов'язань саме до скороченої декларації з ПДВ.

Щодо нецільового характеру витрат зі спецрахунку Господарства на придбання 2 т насіння соняшнику на суму 9500 грн. у ФОП ОСОБА_4 у відповідності до п.п.209.15.1 п.209.15 ст.209 ПК України.

За приписами п.п.209.15.1 п.29.15 ст.209 ПК України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях;

Перевіркою встановлено, що згідно накладної № 1 від 04.01.2012 р. ФОП ОСОБА_4 перераховано кошти зі спеціального рахунку за насіння соняшнику в кількості 2 т на загальну суму 9500 грн. (а. с.22, 92).

Згідно складської книги даний соняшник оприбуткований на рахунок 208 «посадковий матеріал». Проте, і згідно актів списання посадкового матеріалу у 2012 році посіяний соняшник гібрид, придбаний у ТОВ «Аграрник Кіровоградщини» та ТОВ «Смарт-Сервіс». Згідно акту доробітку від 15.10.2012 р. проведено доробку насіння, яке обліковувалось на рах.208 в результаті очищення 18,8 т і соняшника виділились сміттєві домішки в кількості 5,8 т, які списано на збитки підприємства.

З наведеного відповідачем зроблено висновок, що соняшник, придбаний позивачем у ФОП ОСОБА_4, не може бути посадковим матеріалом, в зв'язку чим кошти в сумі 9500 грн. вважаються такими, що використані Господарством не за цільовим призначенням.

Наведений висновок відповідача спростовується наданими позивачем актами списання, згідно яких придбана партія насіння соняшнику списана на посів у червні 2012 року в кількості 0,7 т (акт списання від 22.06.2012 р.) (а. с.79), у травні 2013 року - 0,9 т (акт списання від 22.05.2013 р.) (а. с.76). Залишок цієї партії в кількості 0,4 т на час перевірки за поясненнями позивача залишався у Господарства на зберіганні.

Отже, безпідставним є висновок відповідача про порушення позивачем п.п.209.15.1 п.209.15 ст.209 ПК України щодо нецільових витрат Господарства зі спецрахунку на придбання 2 т насіння соняшнику на суму 9500 грн. у ФОП ОСОБА_4

Щодо порушення Господарством п.120.1 ст.120 ПК України в частині неподання реєстрів до загальної декларації з ПДВ за 2011 рік

Форма та порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних затверджено Наказом Мінфіну України від 17.12.2012 р. № 1340 (далі - Порядок № 1340).

За позицією відповідача Податковим кодексом України та Порядком № 1340 встановлено обов'язок (невиконаний позивачем) щодо подання платниками ПДВ до органу ДПС копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді в строки, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітній податковий період - квартал (а. с.50).

Так, згідно п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За визначенням, наведеним у п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Відповідно до п. 10 Розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, чинного з 10.01.2012 р. (далі - Порядок № 1492), до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова-декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному, вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

У п.13 розділу III Порядку № 1492 декларація 0110 подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних є податковою звітністю, яка подається у складі декларації з податку на додану вартість за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у такому періоді.

Судом першої інстанції не встановлено фактів придбання позивачем сільськогосподарської продукції у інших юридичних або фізичних осіб, тобто сільськогосподарська продукція, про яку йдеться в акті перевірки від 06.09.2013 р., є продукцією власного виробництва позивача, що не заперечується відповідачем.

З огляду на те, що сільськогосподарська продукція вважається продукцією власного виробництва з використанням власних фінансових, трудових та виробничих затрат, Господарство суми податку на додану вартість відображало у складі податкових зобов'язань скорочених декларацій з ПДВ.

В зв'язку з цим позивач у 2011 році за наслідками господарської діяльності подавав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість (загальні) у встановлені строки та в порядку, з відображенням відсутності операцій, за наслідками яких мають формуватись реєстри (нульовими значеннями).

При цьому, матеріали справи не місять доказів наявності зауважень при прийнятті податковим органом декларації позивача у 2011 році.

Отже, безпідставним є застосування відповідачем відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України штрафних санкцій в розмірі 2040 грн. за неподання позивачем реєстрів до загальної декларації з ПДВ за 2011 рік.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Проте, відповідач, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірність своїх дій при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, тому задоволення судом першої інстанції позовних вимог в цій частині колегія суддів вважає цілком обґрунтованим.

Щодо рішення Долинської ОДПІ № 3 від 09.09.2013 р. про виключення ФГ «Наш дом» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування

Пункт 209.12. ст.209 Податкового кодексу України містить перелік підстав для анулюванні свідоцтва платника ПДВ як суб'єкта спеціального режиму оподаткування:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником податку на загальних підставах;

в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації;

г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з податку протягом останніх 12 послідовних звітних податкових періодів.

Як зазначає відповідач, анулювання свідоцтва мотивовано тим, що вироблена позивачем продукція рослинництва не визнається сільськогосподарською, а тому питома вага несільськогосподарських товарів за попередні 12 податкових періодів перевищує 25 % та складає 37,6 %, в зв'язку з чим Господарство підлягає реєстрації платником податку на загальних підставах.

Як зазначено вище, колегія суддів, погоджуючись з судом першої інстанції, дійшла висновку, що позиція відповідача щодо перевищення Господарством питомої ваги ґрунтується на припущеннях податкового органу середньої стосовно врожайності соняшника, імовірного врожаю позивача у 2012 році відносно задекларованих даних за березень 2012 року.

Отже, анулювання свідоцтва платника ПДВ спеціального режиму оподаткування є безпідставним, в зв'язку з чим обґрунтованим є задоволення судом першої інстанції позовних вимог Господарства щодо визнання протиправним та скасування рішення Долинської ОДПІ № 3 від 09.09.2013 р. про виключення ФГ «Наш дом» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та зобов'язання відповідача поновити з дати виключення (з 09 вересня 2013 року) позивача в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та видання позивачу свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, отже, передбачених статтею 202 КАС України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 р. у справі № 811/3096/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 р. у справі № 811/3096/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко