Постанова № 40780311, 30.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 369/2409/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Медвідь Н.О.Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу Держземагенства в Києво-Святошинському районі Київської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний кадастр» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до відділу Держземагенства в Києво-Святошинському районі Київської області (далі - відповідач), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний кадастр» про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виправлення помилок у базі даних Державного земельного кадастру стосовно земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язання відповідача виправити зазначені помилки в базі даних Державного земельного кадастру.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати зазначену постанову суду та закрити провадження у справі, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За результатами розгляду зазначеної апеляційної скарги Київським апеляційним адміністративним судом було постановлено ухвалу від 10 грудня 2013 року, якою скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі.

Ухвалою вищого адміністративного суду України вказане рішення Київського апеляційного адміністративного суду було скасоване, а справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 належать: - на підставі державного акту на право власності земельна ділянка площею 0,0873 га за адресою: АДРЕСА_2, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1;

- на підставі договору дарування земельні ділянки площею 0,0375 га та 0,0024 га за адресою: АДРЕСА_2, які межують із земельною ділянкою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

В адміністративному позові ОСОБА_3 стверджувала про те, що у травні 2010 року ОСОБА_4 зруйнував її паркан та встановив новий, що призвело до зміщення меж земельної ділянки позивача, а ОСОБА_2 самочинно звела житловий будинок, захопивши частину земельної ділянки ОСОБА_3

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені дії третіх осіб дійсно призвели до систематичного зміщення за координатами земельної ділянки позивача та внесення похибки до Державного земельного кадастру.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1, 5 ст.37 Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянок у натурі ( на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною та необхідною правовою підставою для внесення компетентним органом влади виправлень до Державного земельного кадастру є достовірно встановлений факт щодо наявності помилок у базі даних Державного земельного кадастру.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для звернення до суду ОСОБА_3 з даним адміністративним позовом було те, що, як стверджує позивач, відділом Держземагенства в Києво-Святошинському районі Київської області було допущено похибку в базі даних Державного земельного кадастру при закріплені меж земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Водночас, 06.03.2012 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Київської області від 25.04.2014 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2012 року, було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, за участю третьої особи: ТОВ «Науково-виробнича фірма «АЗІМУТ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відновлення меж.

У зазначеному рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не порушували межі своїх земельних ділянок, зазначених у відповідних державних актах на право власності на землю, у тому числі й у бік ОСОБА_3

Таким чином, оскільки, правильність та статичність меж спірних земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_2 встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, то з урахуванням приписів ч.1 ст.72 КАС України, судова колегія вважає зазначені обставини такими, що не потребують доказування, а отже й відсутні жодні правові підстави, регламентовані ст.37 Закону України «Про державний земельний кадастр», для внесення виправлень до Державного земельного кадастру та, відповідно, для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо утримання від вчинення таких дій.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що зазначені обставини існували на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, однак не були ним враховані при прийнятті рішення.

Більш того, колегія суддів також відзначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, підтверджуючі факт здійснення судом першої інстанції належного повідомлення третьої особи - ОСОБА_2 про дату, час і місце судового розгляду справи, що надає підстави для висновку про порушення судом першої інстанції приписів процесуального законодавства, зокрема, ст.ст.33, 49, 122 КАС України.

З огляду на це, судова колегія вважає обґрунтованими і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, доводи апелянта щодо відсутності правових підстав для внесення виправлень до Державного земельного кадастру, про які просить позивач.

Водночас, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що дана справи не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки зміст позовних вимог, а також систематичний аналіз ст.ст.2,3,17 КАС України надає підстави стверджувати, що цей спір виник за участю суб'єкта владних повноважень, з приводу здійснення ним владних управлінських функцій, а отже є публічно-правовим та належить до адміністративної юрисдикції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення адміністративного позову, та приходить до висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до відділу Держземагенства в Києво-Святошинському районі Київської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний кадастр» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 01.10.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.