Ухвала суду № 40779682, 29.09.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

29.09.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Демченка С. М. (головуючого), Машкаринця М. М., Мишинчук Н. С., за участю прокурора Брунцвика В. І., підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями старшого прокурора відділу прокуратури Закарпатської області Брунцвика В. І., захисника підсудного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9, підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Хустського районного суду від 12.06.2014 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Цією постановою кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, не судимого;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, раніше судимого:

- 24 листопада 2005 року Старосамбірським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 332 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим випробувальним строком на 3 роки,

- вироком Іршавського районного суду від 23 грудня 2011 року за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України на три роки позбавлення волі;

та

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_3 з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.15 - ч. 4 ст. 187, ч. ч. 1,2 ст.263 КК України, повернуто прокурору на додаткове розслідування.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено тримання під вартою.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, маючи на меті збагачення шляхом вчинення розбійного нападу на приватних підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у м. Хуст, із застосуванням зброї, відводячи собі роль організатора та виконавця злочину, організував злочинну групу, до якої, як співвиконавців, залучив ОСОБА_5 та ОСОБА_13. Вищевказана група зорганізувалася у стійке злочинне об'єднання, між членами якої існували міцні внутрішні зв'язки, при підготовці до вчинення злочину було розроблено єдиний план, у якому передбачено розподіл функцій учасників групи, спрямований на вчинення корисного злочину, який був доведений до їх відома та всіма погоджений, відповідно до якого планувалося скоїти розбійний напад із застосуванням зброї на території м. Хуст на приватних підприємців. Всі вони разом, будучи згуртованими єдиними намірами щодо незаконного заволодіння чужим майном, маючи на меті вчинення злочину проти власності, чітко усвідомлювали незаконність власних дій та їх суспільну небезпеку.

Співучасники злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_13 дали згоду увійти в склад організованої групи, як безпосередні виконавці злочинних дій, маючи на меті збагатитись за рахунок незаконного заволодіння чужим майном.

Так, ОСОБА_3, протягом вересня та жовтня 2011 року шляхом переговорів у мережі оператора мобільного зв'язку ЗАТ „Київстар ДЖ.ЕС.ЕМ." за допомогою мобільних телефонів розповів співучасникам ОСОБА_13 та ОСОБА_5 про те, що йому стало відомо, що у м. Хуст, по вул. Івана Франка, на території автовокзалу розташовані два торгові павільйони, у яких працюють приватні підприємці похилого віку, які окрім торгівлі займаються обміном валюти, у яких при собі може бути сума в 50 000 - 70 000 доларів США. Співучасники злочину ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 виразили єдність намірів на вчинення розбійного нападу на приватних підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і склали план вчинення цього злочину та розподілили функції між собою при готуванні та вчиненні злочину.

План вчинення розбійного нападу на приватних підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заключався у тому, що у вечірній час доби організатор та безпосередній виконавець злочину ОСОБА_3 на своєму автомобілі марки „БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, відвезе співучасника ОСОБА_5 до автовокзалу у м. Хуст по вул. Івана Франка, де вони залишать автомобіль неподалік від торгових павільйонів приватних підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а ОСОБА_13 на іншому автомобілі для забезпечення безпечного відходу після вчинення злочину, залишає автомобіль на виїзді з м. Хуст. і разом з іншими учасниками організованої групи підходять до вищевказаних торгових павільйонів, де ОСОБА_3 за допомогою зброї, вчиняє розбійний напад на підприємця ОСОБА_11, коли в цей час ОСОБА_5 відволікає приватного підприємця ОСОБА_12, а ОСОБА_13 знаходиться поряд на сторожі і забезпечує безпечний відхід від місця злочину. Далі незаконно отримані гроші злочинним шляхом підсудні мали розділити порівну.

План вчинення злочину був схвалений співучасниками злочину ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 і вони приступили до підготовки вчинення злочину.

Для цього ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_15, умисно придбали у невстановлених слідством осіб при невстановлених слідством обставинах, предмети у кількості трьох штук, дві з яких згідно висновків судових вибухо-технічних експертиз є бойовими оборонними осколковими гранатами "Ф-1", які відносяться до категорії боєприпасів, а також придбали колючо-ріжучий предмет, який згідно судової експертизи холодної зброї являється багнетом "М1935" унтер-офіцерським кавалерійським до гвинтівки "М35" і є холодною зброєю, а також придбали револьвер калібру 4мм, який призначений до тренувальної стрільби, але до вогнепальної зброї не відноситься.

ОСОБА_3, який відвів собі роль організатора та виконавця злочину, а саме безпосереднє керівництво групою, забезпечення автомобілем марки "БМВ" для під'їзду на місце злочину, від'їзд даним автомобілем після вчинення злочину, напад на потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та придбання зброї для всіх співучасників злочину і при зустрічі з ОСОБА_5 та ОСОБА_13 розподілив ролі кожному з них при підготовці та вчиненні злочину.

Так, ОСОБА_5 він відвів роль перевірки потерпілого ОСОБА_11 перед вчиненням злочину щодо наявності в останнього великої суми грошей, а саме надавши йому 20000 Угорських форінтів, повинен обміняти їх у потерпілого і таким чином вивчити його поведінку та психологічну характеристику, місце тримання грошей, також відходи після вчинення злочину. Вже при безпосередньому вчиненні злочину групою ОСОБА_3 доручив ОСОБА_5 утворити безпеку групи (прикрити), а саме на місці він повинен відволікти випадкових свідків злочину, осіб правоохоронних органів та повідомити по телефону в разі появи таких осіб та будучи озброєним гранатою "Ф-1" прикривати групу при вчиненні злочину.

ОСОБА_13 підсудний ОСОБА_3 відвів роль безпосереднього виконавця злочину, а саме підшукати автомобіль, який залишити на виїзді з м. Хуст та в який би в разі переслідування пересісти з належного ОСОБА_3 автомобіля і таким чином уникнути затримання. Також разом із ОСОБА_5 на місці вчинення злочину будучи озброєним гранатою "Ф-1" забезпечити прикриття співучасника ОСОБА_3 при нападі на потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Коли все було приготовлене для реалізації і вчинення розбійного нападу ОСОБА_3, згідно розробленого плану вчинення злочину та відведених ролей у вчиненні злочину, разом із співучасниками ОСОБА_5 та ОСОБА_13 вирішив учасників злочинної групи ознайомити з місцевістю та місцем вчинення злочину.

Для цього, 23 жовтня 2011 року ОСОБА_3 на своєму автомобілі марки „БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, зустрічає на ж/д вокзалі у м. Київ члена організованої злочинної групи ОСОБА_5, звідки разом на вказаному автомобілі їдуть у с. Сокільча Попільнянського району Житомирської області за іншим членом організованої злочинної групи ОСОБА_13 Наступного дня, 24 жовтня 2011 року організована злочинна група у складі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 приїзджає в Іршавський район Закарпатської області.

25 жовтня 2011 року організатор злочинної групи ОСОБА_3 разом із співучасником ОСОБА_5 приїзжають на автомобілі марки „БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, у м. Хуст на вул. Івана Франка, автомобіль залишають неподалік від торгових павільйонів приватних підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12, де ОСОБА_3 показав ОСОБА_5 на місце вчинення запланованого розбійного нападу та дав останньому 20000 форінтів, щоб той нібито при обміні вказаної суми грошей у приватного підприємця ОСОБА_11 оцінив обстановку та умови вчинення злочину та впевнився в тому, що у приватного підприємця є дійсно велика сума грошей. Впевнившись у безпечності та реальності запланованого злочину, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повертаються додому в Іршавський район, де обговорюють з ОСОБА_13 додаткові обставини запланованого ними злочину, і шляхи забезпечення безпечного відходу з місця злочину та приховування слідів злочину. Для цього ОСОБА_13 було доручено забезпечити організовану злочинну групу і іншим автомобілем.

Протягом ночі 25 жовтня 2011 року член організованої злочинної групи ОСОБА_13, у зв'язку із сімейними обставинами, добровільно відмовляється від вчинення розбійного нападу на приватних підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у м. Хуст, про що 26 жовтня 2011 року повідомляє решту учасників злочинної групи. Однак, у зв'язку з тим, що план та дії учасників вчинення розбійного нападу був розроблений на трьох учасників, тому організатор та безпосередній виконавець злочинної групи ОСОБА_3 настоює на тому, щоб ОСОБА_13 знайшов заміну собі, без якої їхні злочинні наміри були неможливими.

Для цього, 26 жовтня 2011 року, близько 11 годин в с. Осій Іршавського району ОСОБА_13 знайомить членів організованої злочинної групи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із своїм родичем ОСОБА_4, який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. У присутності ОСОБА_13 члени організованої злочинної групи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 погодили і затвердили кандидатуру учасника злочинної групи ОСОБА_4 і ознайомили останнього з раніше розробленим планом.

26 жовтня 2011 року організована злочинна група у складі організатора та виконавця злочину ОСОБА_3, а також виконавців злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_4, озброївшись предметами у кількості трьох штук, два з яких згідно висновків судових вибухо-технічних експертиз є бойовими оборонними осколковими гранатами "Ф-1", які відносяться до категорії боєприпасів, а також колючо-ріжучим предметом, який згідно судової експертизи холодної зброї являється багнетом "М1935" унтер-офіцерським кавалерійським до гвинтівки "М35" і являється холодною зброєю, а також револьвером калібру 4 мм, який призначений до тренувальної стрільби, на автомобілі марки „БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, приїхали у м. Хуст. на вул. Івана Франка. Автомобіль залишили неподалік від торгових павільйонів приватних підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і приблизно о 17 годин 30 хвилин ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з метою незаконного збагачення, шляхом вчинення нападу та заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах в сумі п'ятдесят - сімдесят тисяч доларів США, поєднаного з насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та із застосуванням наперед заготовленої зброї і вказаних вибухових пристроїв, вийшли з вищевказаного автомобіля і направились в бік торгових павільйонів потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Однак, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свій злочинний намір не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані працівниками УБОЗ УМВС України в Закарпатській області.

Повертаючи справу прокурору на додаткове розслідування, суд вказав на допущену досудовим слідством неправильність та неповноту і послався на те, що досудове слідство було проведено неповноважною на це процесуальною особою - слідчим, якому не було у визначеному законом порядку доручено проводити такі дії. Суд вважає, що на досудовому слідстві грубо порушено право підсудних на захист, так як ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, незважаючи на суперечливість позицій та інтересів захисту кожного з них, було призначено одного захисника. Окрім цього, об'єктом вибухотехнічного дослідження не був предмет, вилучений на місці злочину, оскільки якісні характеристики вибухового пристрою, направленого на експертизу та отриманого спеціалістами відрізняються.

В апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови суду та направлення справи на новий розгляд. Посилається на порушення судом вимог ст. 281 КПК України при винесенні постанови, стверджує, що наведена в постанові неправильність досудового слідства може бути усунута шляхом судового доручення в порядку ст. 315-1 КПК України, шляхом допиту в судовому засіданні слідчих та експертів.

В апеляції захисник ОСОБА_9 просить постанову суду змінити, обравши підсудному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Вважає, що справу повернуто прокурору на додаткове розслідування правильно, однак безпідставно залишено ОСОБА_4 під вартою. Вказує на порушення розумних строків розгляду справи, тривале перебування підсудного ОСОБА_4 під вартою.

В апеляції підсудний ОСОБА_4 просить змінити йому запобіжний захід на підписку про невиїзд, вказуючи на те, що остаточне рішення по справі не прийнято, підстав для утримання його під вартою нема.

В апеляції підсудний ОСОБА_3 вважає справу щодо нього сфабрикованою, вказує на порушення строків розгляду справи, просить змінити йому запобіжний захід на підписку про невиїзд.

В апеляції підсудний ОСОБА_5 вважає постанову суду в частині залишення його під вартою незаконною, оскільки судом не враховано всі обставини справи та тривалий час перебування під вартою. Просить змінити запобіжний захід на підписку про невиїзд.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора про скасування постанови суду та направлення справи на новий розгляд, пояснення підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які заперечили проти апеляції прокурора, вважали рішення суду законним в частині повернення справи на додаткове розслідування, підтримали свої апеляційні вимоги щодо зміни запобіжного заходу на підписку про невиїзд, захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підтримку апеляцій підсудних, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, апеляційний суд приходить до наступного.

Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, судом не було дотримано вимог ст. 281 КПК України, згідно якої повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Визнавши, що органом досудового слідства при розслідуванні справи допущена неповнота, суд в постанові не вмотивував рішення щодо цього, не навів переконливих аргументів, у чому ж конкретно вона проявилась, та не вказав, чому її не можна усунути в судовому засіданні, а також не запропонував органу досудового слідства провести конкретні слідчі дії для встановлення обставин, які за висновком суду не були з'ясовані, або ж усунути допущені слідством порушення при провадженні справи.

Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315 -1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

Судом першої інстанції не було дотримано цих вимог кримінально-процесуального закону та безпідставно зроблено висновок про неможливість розглянути справу по суті без повернення її на додаткове розслідування.

З огляду на постанову суду, недоліків досудового слідства, з яких справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, виявлено не було, оскільки всі вказівки стосуються необхідності перевірки даних, встановлених під час судового слідства, або надання оцінки відповідним доказам.

Так, зазначивши у постанові, що досудове слідство було проведено неповноважною на це процесуальною особою, право підсудних на захист було порушено, на вибухотехнічне дослідження був наданий не той предмет, суд не вказав які ж дії при поверненні справи на додаткове розслідування повинно виконати слідство і не навів обґрунтувань про неможливість виконання таких безпосередньо у судовому засіданні.

Судом не наведено переконливих, з точки зору кримінально-процесуального закону, доводів про неможливість розгляду справи без повернення її на додаткове розслідування за наявними доказами, не використано всіх процесуальних можливостей для розгляду справи по суті, а з постанови суду не вбачається, що це неможливо зробити.

Між тим, перевірка повноважень слідчого, який проводив досудові слідчі дії, відповідність вилученого в обвинувачених предмета предмету, щодо якого проведена експертиза є компетенцією і обов"язком саме суду і такі не повинні перекладатись на інші органи.

Що стосується порушення прав обвинувачених на захист під час досудового слідства, що проявились у наявності у них одного спільного захисника, то такі висновки є передчасними, так як зроблені без наведення в чому саме проявились протиріччя в позиції обвинувачених та без врахування того, що саме на досудовому слідстві у кожного з обвинувачених був свій окремий захисник які вправі були ставити питання про усунення будь-яких порушень їх підзахисних осіб.

За таких обставин доводи прокурора є підставними і заслуговують на увагу, постанова суду про повернення справи на додаткове розслідування, як така, що винесена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно з дотриманням чинного законодавства вжити заходів для всебічного, повного та об"єктивного її розгляду і постановити законне та обґрунтоване рішення.

При скасуванні судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд, враховуючи тяжкість та обсяг обвинувачення, відсутність належно оформлених медичних документів про погіршення стану здоров"я обвинувачених, про що вони та їх захисники заявили в судовому засіданні, колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та залишає такий у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції Закону 1960 року), апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляцію старшого прокурора відділу прокуратури Закарпатської області Брунцвика В.І., задовольнити, апеляції захисника підсудного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9, підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 12 червня 2014 року про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.15 - ч. 4 ст. 187, ч. ч. 1,2 ст.263 КК України, на додаткове розслідування скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.

Запобіжний захід ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою.

Судді