Рішення № 40779203, 10.09.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-4452/2011

Провадження № 22-ц/779/1978/2014

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Мелінишин Г.П.

суддів: Ковалюка Я.Ю., Шалаути Г.І.

секретаря: Капущак С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 03 грудня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

В січні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів.

Позовні вимоги мотивувала тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 09.06.2009 року на її користь стягнуто аліменти з відповідача на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 щомісячно в розмірі 250 грн. Оскільки стан здоров'я та матеріальний стан відповідача покращився, а утримання дитини потребує більших витрат, просила збільшити розмір аліментів до 900 грн.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 грудня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 900 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 20.01.2011 року до досягнення дитиною повноліття. Зупинено стягнення аліментів з ОСОБА_3 по виконавчому листу № 2-3060/2009. Також вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 08 серпня 2014 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

На дане рішення представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що таке постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, в суду були відсутні підстави для ухвалення заочного рішення, оскільки ОСОБА_3 належним чином про день та час розгляду справи не був повідомлений. При вирішенні спору судом не було застосовано положення ст. 192 СК України щодо можливості зміни розміру аліментів, визначених за рішенням суду, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно в рішенні не наведено жодних мотивів наявності або відсутності фактів, якими позивач обґрунтовувала свої вимоги, зокрема, в чому виразилася зміна матеріального або сімейного стану позивача, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та інші випадки, передбачені цим Кодексом. Натомість, незадовільний стан здоров'я відповідача, відсутність в нього постійного місця роботи та наявність на утриманні двох непрацездатних батьків, що ускладнює його матеріальний стан, унеможливлюють зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання дочки, в сторону збільшення. На підтвердження цих обставин ним було долучено відповідні докази до заяви про перегляд заочного рішення, однак суд їх до уваги не прийняв. Посилаючись на зазначені обставини просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених у ній мотивів, зазначивши при цьому, що з врахуванням матеріального становища та стану здоров'я ОСОБА_3 останній фактично спроможний сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі не більше 500 грн.

ОСОБА_2 доводів скарги не визнала посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом правильно встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі і від шлюбу мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З'ясовано, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 09.06.2009 року з відповідача на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 щомісячно в розмірі 250 грн. починаючи з 29.04.2009 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8). Зі змісту рішення вбачається, що при визначенні розміру аліментів суд врахував як матеріальне становище позивача, так і матеріальне становище відповідача, зокрема, що останній не працює, але є фізично працездатним та інших утриманців не має.

Як передбачено частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення міститься також в роз'ясненнях Верховного Суду України, даних в п. 23 Постанови Пленуму від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» згідно якого розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Разом з тим, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей. Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо збільшення розміру аліментів до 900 грн. позивач посилалась на те, що її матеріальний стан змінився, утримання дитини потребує більших витрат, в той же час матеріальний стан відповідача покращився, оскільки такий працевлаштувався.

З'ясовано, що позивач працює вчителем християнської етики в Івано-Франківській загальноосвітній школі ІІ-ІІІ ступенів №2 з неповним навантаженням, її заробітна плата складає 600-900 грн.(а.с. 48).

Також, як вбачається з матеріалів справи відповідачу на праві власності належить автомобіль марки «ВАЗ-2106» 1999 року та квартира по АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську (а.с.23). Дану обставину представник апелянта не заперечував.

Доказом покращення матеріального становища ОСОБА_3 суд вважає працевлаштування останнього, що підтверджується поясненнями його представника. Разом з тим, як ствердив такий, робота відповідача на території Польщі носить не постійний характер, а є сезонною (тимчасовою). Вказана обставина також підтверджується даними закордонного паспорта відповідача.

За таких обставин, оцінюючи наявні у справі докази та нові докази, долучені представником відповідача, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, враховуючи позицію представника апелянта щодо часткового визнання позову, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визначення розміру аліментів слід змінити, зменшивши розмір аліментів, стягуваних на утримання малолітньої доньки сторін ОСОБА_5, до 700 грн. щомісячно.

При цьому колегія суддів також враховує стан здоров'я сторін, відсутність доказів щодо спростування цих обставин кожним із них зокрема.

Натомість, колегія суддів не приймає до уваги доводи сторін щодо перебування на їх утриманні непрацездатних батьків, оскільки такі є голослівними та будь-якими об'єктивними доказами не підтверджені.

Крім того, змінюючи розмір стягуваних аліментів на неповнолітню дитину, суд першої інстанції не звернув увагу на положення ст. 192 СК України, згідно якої у разі задоволення позову аліменти на дитину у зміненому розмірі будуть стягуватися від дня набрання чинності рішення суду, а не від дня пред'явлення позову.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 03 грудня 2012 року змінити. Зменшити розмір аліментів до 700 грн. щомісячно та розпочати їх стягнення з дня набрання чинності рішення суду.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: Я.Ю. Ковалюк

Г.І. Шалаута