Рішення № 40779165, 03.10.2014, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1283/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 жовтня 2014 року, Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Мокрецького В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Фурман О.А.,

прокурора - Ільченка П.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,ОСОБА_77, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, треті особи: Державне підприємство «Житомирський військовий лісгосп», Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області, про визнання недійсними розпорядження голови вказаної райдержадміністрації №1069 від 23.11.2010 року та розпорядження №83 від 04.02.2011 року, а також про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор просить суд визнати недійсним розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації №1069 від 23.11.2010 року «Про надання громадянам дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради» та визнати недійсним розпорядження голови цієї ж райдержадміністрації №83 від 04.02.2011 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради», а також визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ №506259, серії ЯЛ №594993, серії ЯЛ №594998, серії ЯЛ №594609, серії ЯЛ №592741, серії ЯЛ №593306, серії ЯЛ №593262, серії ЯЛ №593307, серії ЯЛ №594989, серії ЯЛ №594608, серії ЯЛ №593304, серії ЯЛ №592745, серії ЯЛ №592749, серії ЯЛ №594617, серії ЯЛ №659423, серії ЯЛ №594997, серії ЯЛ №506256, серії ЯЛ №593303, серії ЯЛ №594612, серії ЯЛ №506252, серії ЯЛ №592738, серії ЯЛ №592740, серії ЯЛ №594992, серії ЯЛ №594615, серії ЯЛ №592739, серії ЯЛ №594988, серії ЯЛ №593302, серії ЯЛ №593251, серії ЯЛ №593253, серії ЯЛ №506255, серії ЯЛ №594607, серії ЯЛ №594606, серії ЯЛ №593254, серії ЯЛ №593310, серії ЯЛ №592744, серії ЯЛ №506262, серії ЯЛ №594614, серії ЯЛ №594611, серії ЯЛ №506257, серії ЯЛ №593255, серії ЯЛ №593305, серії ЯЛ №593252, серії ЯЛ №506253, серії ЯЛ №594996, серії ЯЛ №592747, серії ЯЛ №506261, серії ЯЛ №594990, серії ЯЛ №594616, серії ЯЛ №593257, серії ЯЛ №506254, серії ЯЛ №506263, серії ЯЛ №592746, серії ЯЛ №506251, серії ЯЛ №593256, серії ЯЛ №592737, серії ЯЛ №593263, серії ЯЛ №593264, серії ЯЛ №549648, серії ЯЛ №593308, серії ЯЛ №594605, серії ЯЛ №506258, серії ЯЛ №594995, серії ЯЛ №506260, серії ЯЛ №593259, серії ЯЛ №594610, серії ЯЛ №594994, серії ЯЛ №233151, серії ЯЛ №592750, серії ЯЛ №594987, серії ЯЛ №592748, серії ЯЛ №593258, серії ЯЛ №593260, серії ЯЛ №593261, серії ЯЛ №592743, серії ЯЛ №592742, серії ЯЛ №506264, серії ЯЛ №594613, серії ЯЛ №594991, виданих на ім'я відповідачів. Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що в користуванні державного підприємства «Житомирський військовий лісгосп» перебуває земельна ділянка, площею 219,56 га. Однак, незважаючи на це, Житомирська райдержадміністрація без відповідних повноважень незаконно передала частину цієї земельної ділянки іншим відповідачам, змінивши її цільове призначення з земель лісогосподарського призначення на землі для ведення садівництва.

В судовому засіданні прокурор та представник Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області позов підтримали з вищезазначених підстав.

Відповідачі та їх представники позов не визнали, оскільки оскаржуваними розпорядженнями не порушено будь-якого права державного підприємства «Житомирський військовий лісгосп», а спірні земельні ділянки передані відповідачам у відповідності до чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що в задоволенні даного позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно оскаржуваних державних актів на право власності на земельні ділянки, які видано на підставі розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації №83 від 04.02.2011 року, відповідачі являються власниками спірних земельних ділянок (т. 3 а.с. 88-166).

Наведене розпорядження було прийнято на підставі іншого розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації №1069 від 23.11.2010 року «Про надання громадянам дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з метою передачі їх у власність для ведення садівництва на території Тетерівської сільської ради» (т. 1 а.с. 20).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, письмових доказів, висновків експертів. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

В свою чергу, прокурором не надано жодного доказу на підтвердження того, що ДП «Житомирський військовий лісгосп» є належним користувачем спірних земельних ділянок.

Водночас, суд не приймає до уваги збірний кадастровий план, який визначає розташування земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України», оскільки даний план не являється документом, який підтверджує право користування ДП «Житомирський військовий лісгосп» спірними земельними ділянками.

Також суд не приймає до уваги наданий прокурором таксаційний опис земель Корбутівського лісництва (т. 1 а.с. 41-50), яким зафіксовано багаторічні насадження, оскільки наявність цих насаджень не є доказом того, що вони розташовані саме на спірних земельних ділянках.

Крім того, суд не бере до уваги довідку Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області №01/846 від 19.02.2014 року про те, що спірні земельні ділянки, які належать відповідачам розташовані в межах земельної ділянки ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України (Шепетівський лісгосп)» (т. 1 а.с. 38), оскільки ця довідка не підтверджує факт перебування цих земельних ділянок в користуванні ДП «Житомирський військовий лісгосп», так як належними доказами накладання спірних земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат МО України» є офіційні дані з Державного земельного кадастру та висновок відповідної землевпорядної експертизи, які прокурором суду надані не були.

До того ж, Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року та Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Виходячи зі змісту рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року, майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. У рішенні Європейський суд з прав людини зазначив: «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила».

У цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Таким чином, суд звертає увагу, що в будь-якому разі самі по собі порушення, допущені органом публічної влади не можуть бути безумовною підставою для позбавлення відповідачів права власності на спірні земельні ділянки, якщо вони не допущені внаслідок неправомірної поведінки самих власників.

В свою чергу, судом не було виявлено з боку власників цих земельних ділянок, тобто відповідачів по справі, будь-яких фактів їх неправомірної поведінки та порушень законодавства при реалізації ними свого права власності на ці земельні ділянки.

З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні даного позову необхідно відмовити, оскільки відсутні будь-які підстави для визнання згаданих розпоряджень та державних актів недійсними.

Керуючись ст. ст. 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,ОСОБА_77, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, треті особи: Державне підприємство «Житомирський військовий лісгосп», Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області, про визнання недійсними розпорядження голови вказаної райдержадміністрації №1069 від 23.11.2010 року та розпорядження №83 від 04.02.2011 року, а також про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні під час проголошення рішення з моменту отримання його копії, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд.

Суддя: