Постанова № 40779066, 30.09.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р.Справа № 916/1977/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Савицького Я.Ф.,

(склад судової колегії змінено згідно розпорядження в.о. голови суду від 29.09.2014 р. №628)

при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Висоцький С.О., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від третьої особи: Кураніна К.С., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз»

на рішення господарського суду Одеської області від 15 липня 2014 року

по справі № 916/1977/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз»до Державного підприємства «Дослідно-проектний центр кораблебудування»

до Приватного підприємства «Ремерцентр»

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні третьої особи: Публічного акціонерного товариства «Одесагаз»

про стягнення 1871,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Ремерцентр» 1871,51 грн. за постачання газу за договором №458-Т від 21.11.2011р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.07.2014 року по справі №916/1977/14 (суддя Погребна К.Ф.) в задоволенні позову відмовлено, з підстав того, що надана позивачем копія Договору не підписана представником відповідача та не містить відповідної печатки та підпису уповноваженої особи Приватного підприємства „РЕМЕРЦЕНТР", тобто договір неукладений, а тому оскільки позивач не надав належних доказів укладення такого договору і не обґрунтував, з яких підстав цей договір було б можна вважати укладеним - суд відмовив в задоволення позову в частині стягнення боргу по цьому Договору, а також в стягненні штрафних санкцій як похідних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що газотранспортна система України побудована таким чином, що газ по магістральним газопроводам, які експлуатує позивач, потрапляє до розподільчих газопроводів, які експлуатує позивач, а вже потім проходячи через прилади обліку, потрапляє до споживача (відповідача).

Таким чином, позивач не має можливості контролювати факт отримання споживачем газу та його обсяг, про факти постачання природного газу споживачеві та його обсяг такого газу позивач дізнається із документів, зокрема, актів, що надається ПАТ «Одесагаз».

Скаржник посилався на акти, наявні в матеріалах справи, відповідач прийняв газ у грудні 2011 - лютому 2012 р.р. відповідно. Відповідачем вчинена дія - отримано природний газ, що засвідчує факт прийняття пропозиції укладання договору.

Апелянт вважає необґрунтованим посилання суду на недоведеність факту надання підписаного позивачем проекту договору, оскільки законодавства не встановлені вимоги для факту такого надсилання, а відповідачем фактично був отриманий природний газ, про що свідчать акти, підписані уповноваженими представниками відповідача.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Одесагаз", представник якого з'явилася в судове засідання та надала суду письмові пояснення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, оскільки його явка не визнавалась обов'язковою, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підставою для позовних вимог Дочірньої компанії „Укртрансгаз" в особі Одеського ЛВУМГ філії УМГ „Прикарпаттрансгаз" є Договір №458-Т від 21.11.2011р. на транспортування природного газу магістральними трубопроводу, який підписаний лише з боку позивача. З пояснень позивача вбачається, що вказаний договір наданий Приватному підприємству „РЕМЕРЦЕНТР" для розгляду та підписання, з посиланням на Лист №21-2108 від 21.11.2011р.

Разом з тим, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції та не приймає вказаний лист в якості докази направлення договору для підписання відповідачу, оскільки він містить підпис та дату проставлену невстановленою особою: „22.11.2011 „підпис"", а тому суд не вважає вказаний лист належним доказом отримання відповідачем двох екземплярів Договору № 458-Т від 21.11.2011р.

Відповідно п.1.1. договору, позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з транспортування природного газу, а відповідач зобов'язався прийняти ці послуги та сплатити з них. Згідно п.3.1 договору, обсяг про транспортованого газу визначається приладами обліку, що встановлені у відповідача та зазначається в Акті, який підписується відповідачем та газотранспортним підприємством (ПАТ „Одесагаз").

Відповідно до Актів від 31.12.2011р, 31.01.2012р., 22.02.2012р., які підписані з боку відповідача особами без зазначення посадового становища та ПАТ „Одесагаз" та скріплені печатками сторін, відповідач прийняв 2575куб.м., 1198куб.м., 2561куб.м газу у грудні - лютому 2011р. відповідно (а.с.23-25).

Посилаючись на вищезазначені умови вказаного Договору № 458-Т від 01.04.2011р. на транспортування природного газу магістральними трубопроводу, позивач вважає, що відповідач мав сплатити за послуги з транспортування газу, суму, яка відповідно до розрахунку позивача складає - 1652,87грн., та звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної суми, а також 112,40грн. - інфляційних витрат та 106,24 грн. - 3% річних.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору, відповідно ст. 3 ЦК України.

Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

В той же час, ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.

Частиною 2 статті 12 Закону України „Про трубопровідний транспорт" визначено, що підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з ме тою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.

У відповідності до статті 13 Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу", транспортування природного газу здійснюється відповідно до договору. За договором транспортування природного газу газотранспортне підприємство зобов'язується транспортувати природний газ, довірений йому замовником, магістральними трубопроводами до пункту приймання-передачі газу та передати його замовнику, а замовник зобов'я зується сплатити газотранспортному підприємству встановлену в договорі вартість транспортування.

Пунктом приймання-передачі газу є об'єкт Єдиної газотранспортної системи Украї ні, на якому здійснюється передача природного газу між учасниками газового ринку, обладнаний вузлом обліку природного газу.

Відповідно п.1 ч.1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно частини 8 згаданої статті, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неукладеність договору, оскільки він не містить підпису відповідача, в матеріалах справи не містяться докази укладення договору та його виконання, а тому відсутність договору призводить до неможливості стягнення коштів за надані послуги за його умовами.

Разом з тим, стягнення коштів за фактично наданий газ споживачу також вбачається неможливим, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно пояснень ПАТ «Одесагаз», залучених в процесі апеляційного перегляду рішення, між ним та відповідачем укладений договір №004375 на транспортування природного газу та технічне обслуговування газового обладнання госпрозрахункових комунально-побутових об'єктів. Відповідно до умов вказаного договору, ПАТ «Одесагаз» було про транспортовано 2575 куб.м. газу у грудні 2011 року, 1198 куб.м. газу у січні 2012 р., 2561 куб.м. газу у лютому 2012 року, що відповідає обсягам, вказаним у актах, наданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог (а.с.23-25). При цьому, відповідачем оплачено вказаний газ ПАТ «Одесагаз» в повному обсязі без жодних зауважень.

Як вбачається з пояснень представників позивача та третьої особи, а також з договору №458-Т від 21.11.2011 року, позивач поставляє газ газорозподільчій станції, якою виступає ПАТ «Одесагаз», яка, в свою чергу, поставляє газ безпосередньо споживачам, тому оплачуватись газ повинен як постачальнику так і газорозподільній станції.

Водночас, судова колегія зазначає, що позивачем не доведено факту надання послуг ним кінцевому споживачу - ПП «Ремерцентр», оскільки не доведено причинно-наслідковий зв'язок між поставкою газу позивачем та його отриманням відповідачем. Акти ПАТ «Одесагаз» не підтверджують даний факт транспортування газу позивачем відповідачу, а договір між позивачем та відповідачем, умовами якого належить регулювати питання транспортування газу та умови його отримання та оплати, відсутній, як вже зазначалось вище.

В письмових поясненнях позивач посилався також на приписи ст.1212 ЦК України, згідно яких позивач має право на відшкодування поставленого товару у зв'язку з тим, що відповідач набув зазначене майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).

Однак, судова колегія не розглядає дану вимогу, оскільки відповідно до ч.3 ст.101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки між сторонами не укладений договір на транспортування газу, та відсутні акти отримання газу відповідачем від позивача, а інших доказів поставки газу в матеріалах справи немає, судова колегія дійшла висновку про недоведеність факту отримання товару відповідачем, а тому - відсутність підстав для стягнення коштів.

Доводи скаржника про відсутність технічної та юридичної можливості контролювати факт отримання споживачем газу та його обсяг відхиляються судом, оскільки вказані обставини не являються підставою для стягнення коштів.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 15 липня 2014 року по справі № 916/1977/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 06.10.2014 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя Я.Ф. Савицький