Ухвала суду № 40778411, 01.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Справа № 9518/13/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Кусень Я.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. в адміністративній справі за позовом прокурора Франківського району м.Львова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» в особі філії Львівської геологорозвідувальної експедиції про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

В С Т А Н О В И Л А:

23.05.2013р. прокурор Франківського району м.Львова звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова із адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Дочірнього підприємства /ДП/ Національної акціонерної компанії /НАК/ «Надра України» «Західукргеологія» в особі філії Львівської геологорозвідувальної експедиції на користь пенсійного органу суму заборгованості в розмірі 325025 грн. 89 коп. по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.5-7).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. заявлений прокурором позов задоволено, стягнуто з відповідача ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» на користь Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова заборгованість по сплаті єдиного внеску в сумі 325025 грн. 89 коп.; постанову суду допущено до негайного виконання (а.с.57-59).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить у поданій апеляційній скарзі скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.65-68).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що апелянт не являється боржником перед Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, оскільки не зареєстрований у цьому пенсійному органі платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Натомість, на обліку у позивача перебуває Львівська геологорозвідувальна експедиція, що є відокремленим структурним підрозділом відповідача. Остання є філією та у розумінні п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За таких обставин боржником по справі є Львівська геологорозвідувальна експедиція, до якої позивачем скеровувалися відповідні звернення та вимоги. Також несплата спірної заборгованості зумовлена важким фінансовим становищем на підприємстві.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, відокремлений структурний підрозділ відповідача - Львівська геологорозвідувальна експедиція, яка не являється юридичною особою, однак виступає філією ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», є страхувальником (роботодавцем) в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова (а.с.13-14, 38, 40).

Відповідно до наданих доказів сума нарахованої недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 08.02.2013р. по 08.05.2013р. складає 325025 грн. 89 коп.

Вказана заборгованість підтверджується поданою звітністю за вищевказані періоди - щомісячними Розрахунками сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (загальна сума внеску - 292622 грн. 46 коп.), рішенням № 571 від 25.03.2013р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (фінансові санкції - 10352 грн. 79 коп. та пеня - 22050 грн. 64 коп.) (а.с.8).

Також за спірний період платником сплачено 270472 грн. 86 коп., які згідно календарної черговості зараховані в рахунок погашення боргу, який виник до 08.02.2013р.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплатив, а тому заявлена сума підлягає до стягнення.

Також відповідачем по розглядуваній справі може бути лише юридична особа, а не її відокремлений підрозділ; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.4 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з вимогами ст.9 цього Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Також п.7 ч.1 ст.13 наведеного Закону передбачено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є обгрунтованим і підставним, а тому підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

При цьому, відповідач у добровільному порядку суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на час винесення рішення судом першої інстанції не сплатив, а тому заявлена сума підлягає до стягнення.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

Так, стосовно правильності визначення відповідачем по справі ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» колегія суддів враховує ту обставину, що Львівська геологорозвідувальна експедиція є філією без права юридичної особи (а.с.14, 38, 49). Незважаючи на те, що ДП НАК «Надра України» перебуває на обліку в іншому пенсійному органі (а.с.37, 39, 50), останній несе відповідальність за свою філію, у тому числі й щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Також відповідно до ч.4 ст.50 КАС України відповідачем по адміністративній справі може бути лише юридична особа, а не її структурний підрозділ (філія, представництво, відділення тощо).

Також чинне законодавство не передбачає можливості звільнення підприємства від сплати заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування через важкий фінансовий стан, несвоєчасне фінансування, суттєве зменшення запланованих та виконуваних робіт.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

На виконання вимог ст.71 КАС України позивач надав суду належні докази, які свідчать про підставність та обґрунтованість заявленого ним позову, а тому такий підлягає до задоволення у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. в адміністративній справі № 813/4006/13-а залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька