Рішення № 40777304, 16.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/1200/14-ц Головуючий у І інстанції Рудюк О.Д.Провадження № 22-ц/780/5245/14 Доповідач у 2 інстанції АнтоненкоКатегорія 46 16.09.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

за участю секретаря - Ромашини І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Центр земельних відносин», третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсним акту про відновлення меж земельної ділянки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що 31 жовтня 2013 року відповідачем було складено акт про відновлення меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків відносно земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,061 га. для ведення садівництва, що знаходиться на території Хотянівської сільської ради в СТ «Райдуга». Однак з формулюванням обставин відновлення меж земельної ділянки позивачка не погоджується, оскільки між нею та ОСОБА_1 на момент складання акту існував спір щодо дійсного знаходження межі. Крім того, під час складання акту було грубо порушено вимоги Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками. Зважаючи на порушення оскаржуваним актом прав позивачки на користування власною земельною ділянкою в межах її фактичного використання та складення його з порушенням норм законодавства, просила визнати вказаний акт недійсним та таким, що порушує вимоги законодавства України, відновити межі її земельної ділянки за фактичним її використанням.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14 липня 2014 року позов задоволено. Визнано недійсним акт про відновлення меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 31 жовтня 2013 року складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Центр земельних відносин», щодо земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,061 га. на території Хотянівської сільської ради, с/т «Радуга». Відновлено межі земельної ділянки ОСОБА_2 за фактичним її використанням. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Центр земельних відносин» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що позивачка на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 березня 2007 року придбала у гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0505га. у межах, які визначені в натурі (на місцевості), закріплені межовими знаками і зазначені у Державному акті, що знаходиться на території Хотянівської сільської ради, масив «Дніпро», СТ «Радуга». Як вбачається з Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №582136, виданого на ім'я ОСОБА_4, земельна ділянка, яку зрештою придбала позивачка, межує з земельною ділянкою ОСОБА_1 31 жовтня 2013 року відповідачем було складено акт про відновлення меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків відносно земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,061 га. для ведення садівництва, що знаходиться на території Хотянівської сільської ради в СТ «Райдуга». Згідно акту про відновлення меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межовихзнаків від 31 жовтня 2013 року представник виконавця - директор ТОВ «НВП Центр земельних відносин» Богдан ЄС. у присутності землевласника ОСОБА_1 провели відновлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки згідно державного акту серії І-КВ №081323, кадастровий номер 3221810100380590154, що знаходиться на території Хотянівської сільської ради, СТ «Радуга». Як зазначено у даному акті, - «Ніяких претензій при відновлення зовнішньої межі не заявлено. Межі відновлені і не викликають суперечних питань. Межові знаки у кількості 5 (п'яти) штук показані на місцевості та передані на зберігання землевласнику представником виконавця. Проміри та площа земельної ділянки показані на абрисі на звороті даного акту.». Акт складено в двох примірниках та підписано землевласником ОСОБА_1 та представникомвиконавця - директором ТОВ «НВП» ЦЗВ» Богданом Є.С.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд керувався вимогами Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками та прийшов до правильного висновку щодо порушення вимог законодавства при складанні оскаржуваного акта, однак в порушення норм матеріального та процесуального права судом невірно встановлені обставини справи щодо відновлення межі земельної ділянки позивачки.

Так, відповідно до п.3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України з земельних ресурсів №376 від 18 травня 2010 року закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення медовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Як вбачається зі змісту оскаржуваного акта, власники (користувачі) суміжних земельних ділянок при закріпленні межовими знаками меж земельної ділянки ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) присутні не були, факт належного їх повідомлення про день та час проведення таких робіт у вказаному акті не зафіксовано. Отже, акт про відновлення меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 31 жовтня 2013 року було складено відповідачем з порушенням Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України з земельних ресурсів №376 від 18 травня 2010 року.

Виходячи з вищевикладеного, висновки суду першої інстанції щодо визнання оскаржуваного акта недійсним відповідають вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах.

Щодо задоволення вимоги про відновлення межі земельної ділянки ОСОБА_2, то колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Пунктом 1.3 Інструкції визначено, що виконавцем робіт, пов»язаних з встановленням (відновленням) меж земельної ділянки, є юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Натомість судом ухвалено рішення про відновлення межі земельної ділянки в порушення вищевказаних норм законодавства.

Позивачка не позбавлена можливості у встановленому Законом порядку вчинити дії, направлені на відновлення меж належної їй земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги в цій частині заявлених вимог підлягають до задоволення, а рішення суду в цій частині скасуванню з відмовою в задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 липня 2014 року в частині відновлення межі земельної ділянки ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Центр земельних відносин», третя особа: ОСОБА_1, про відновлення межі земельної ділянки - відмовити

У решті рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 липня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: