Рішення № 40777148, 01.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р.Справа № 916/2824/14За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс Україна"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Новатек Електро"

про стягнення 265159,90грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: Мороз О.О., довіреність №7 від 27.08.2013р.

від відповідача: Кільян А.М., довіреність від 28.07.2014р.

В засіданні 01.10.2014 р. приймали участь представники:

від позивача: Мороз О.О., довіреність №7 від 27.08.2013р.

від відповідача: Кільян А.М., довіреність від 28.07.2014р.

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Новатек Електро" на користь ТОВ „СЕА Електронікс Україна" 265159,90грн., із яких 45246,52грн. основної заборгованості, 219913,38грн. заборгованості за рахунок зміни курсу долару до гривні.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, подав додаткові пояснення від 11.08.2014р. за вх.№21017/14, заперечення на відзив відповідача від 29.09.2104р. за вх.№25287/14, пояснення та уточнення позовних вимог від 04.08.2014р. за вх.№20121/14, заяву про зменшення розміру позовних вимог від 29.09.2104р. за вх.№2-4186/14, де виклав позовні вимоги в остаточній редакції, яка прийнята судом до розгляду.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з ТОВ „Новатек Електро" на користь ТОВ „СЕА Електронікс Україна" 289249,38грн. заборгованості, 9689,53 індексу інфляції, 878,18грн. три проценти річних.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.07.2012р. між ТОВ „СЕА Електронікс Україна" та ТОВ „Новатек Електро" було укладено договір поставки №37, на виконання умов якого позивачем було поставлено відповідачу протягом дії договору 547717,97грн. та частково сплачено, без урахування курсу долара США по відношенню до гривні більше ніж на 2%, 502471,45грн. Таким чином, заборгованість за рахунок зміни курсу долару до гривні з урахуванням п.3.9. договору складає 219913,38грн.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 14.08.2014р. за вх.№21443/14, заперечення на позов від 01.10.2014р. за вх.№25661/14, де вказує, що за період дії договору поставки від 09.07.2012р. позивач виставив на оплату рахунки-фактури та поставив товар на загальну суму 534315,01грн., відповідач частково сплатив за поставлений товар в розмірі 492369,63грн. Крім того, відповідач вказує, що сплатив на користь позивача штрафні санкції на суму 9583,69грн., які з врахуванням відмови позивача від частини позовних вимог та неповернення цих коштів, на думку відповідача, слід зарахувати до загальної суми оплати. У зв'язку з чим фактично відповідач вважає, що сплатив позивачу заборгованість на загальну суму 501953,32грн. З огляду на що, за розрахунком відповідача сума заборгованості, яка не сплачена, складає 32361,69грн. Вимогу позивача про стягнення 219913,38грн. донарахування позивачем компенсації, передбаченої п.3.9. договору, відповідач вважає необґрунтованою, оскільки у переліку виставлених позивачем рахунків-фактур не існує рахунка-фактури на сплату компенсації зміни курсу іноземної валюти, письмової вимоги позивача до відповідача про сплату цієї суми також не надходило, будь-яких специфікацій сторонами не підписано, незважаючи на те, що згідно п.3.5. договору умовою для оплати за договором є виставлення позичальником та отримання покупцем рахунків-фактур, яким передує заявка покупця, яка, до речі, відповідачем не подавалась на суму компенсації.

За таких умов, відповідач вважає, що між сторонами відсутній предмет спору, оскільки основний борг сплачено, а щодо сплати компенсації зміни курсу іноземної валюти зобов'язань у відповідача не виникало, з підстав чого відповідач просить припинити провадження у справі. Аналогічне прохання відповідач виклав у клопотанні від 14.08.2014р. за вх.№21443/14

Клопотання позивача про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає з підстав того, що позивачем уточнено позовні вимоги та зменшено їх розмір до суми компенсації зміни курсу іноземної валюти по заборгованості, що існувала в період з 06.01.2014р. по 27.04.2014р. за всіма накладними по поставці, а встановлення наявності чи відсутності правових підстав для нарахування компенсації зміни курсу іноземної валюти судом можливе лише в процесі розгляду справи по суті позовних вимог, завершальною стадією чого є прийняття у справі рішення, що виключає припинення провадження у справі на підставі ст.80 ГПК України.

Клопотання сторін від 01.08.2014р. за вх.№20037/14 про відкладення розгляду справи, від 04.08.2014р. за вх.№20121/14, від 29.09.2014р. за вх.№25285/14 про долучення документів до матеріалів справи, від 15.09.2014р. за вх.№23797/14 про ознайомлення з матеріалами справи були судом задоволені.

Ухвалою суду від 15.09.2014р., за клопотанням сторін від 15.09.2014р. за вх.№2-3896/14, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 01.10.2014р.

У судовому засіданні 29.09.2104р. за умови присутності представників сторін у відповідності до ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 01.10.2014р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін та наявні в матеріалах справи документи, суд встановив наступне:

09.07.2012р. між ТОВ „СЕА Електронікс Україна" (постачальник) та ТОВ „Новатек Електро" (покупець) було укладено договір поставки №37, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця у визначені цим договором строки комплектуючі вироби, вимірювальні прилади, паяльне устаткування, електронні компоненти, зазначені у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. У специфікації зазначається найменування товару, його кількість, ціна, термін поставки, загальна вартість товару. Специфікація є невід'ємною частиною цього договору. Базисні умови поставки - СРТ місто Одеса (Інкотермс-2000), якщо інше не зазначене у специфікації. Постачальник є таким, що виконав умови щодо поставки товару з дати передачі товару перевізнику. Датою поставки товару є дата, що вказана у вантажній декларації (реєстрі відправлення) (п.п.1.1., 1.2., 2.3., 2.6. договору).

Ціна кожної одиниці товару вказана в специфікації і виражається в гривні. Покупець зобов'язаний здійснити оплату товару (партії товару) після його отримання, але не пізніше 60 днів з дати поставки товару (партії товару). Оплата товару здійснюється в грошовій одиниці України - гривні. Оплата здійснюється покупцем безготівковим розрахунком шляхом перерахування платіжним дорученням вартості поставленого товару (партії товару) на поточний рахунок постачальника. Оплата товару здійснюється на підставі рахунків-фактур постачальника. У разі зміни на день оплати курсу долара США та/або Євро до гривні, встановленого НБУ, більш ніж на 2% у порівнянні з курсом на дату підписання специфікації, оплата товару здійснюється покупцем за цінами, зміненими пропорційно зміни курсу долару США та/або Євро (п.п.3.1., 3.4., 3.5., 3.9. договору №37 від 09.07.2012р., п.1 додаткової угоди №1 від 14.12.2012р.).

Згідно п.8.2. договору №37 від 09.07.2012р. замість специфікацій можуть використовуватися рахунки-фактури, які складаються на підставі заявок покупця. Рахунки-фактури складені на підставі заявок покупця мають містити посилання на дату та номер цього договору.

У п.7.1. договору №37 від 09.07.2012р. строк дії договору - один календарний рік з дня підписання договору обома сторонами. У випадку якщо жодна сторона цього договору за один місяць до закінчення строку договору не повідомить іншу сторону про своє небажання продовжити договір, строк дії договору вважається продовженим на один календарний рік, і так на кожний наступний строк, без обмеження кількості строків.

На підтвердження здійснення поставки позивач надав видаткові накладні №22049 від 05.11.2013р., №23052 від 21.11.2013р., №24255 від 11.12.2013р., №22088 від 05.11.2013р., №23438 від 04.12.2013р., №22103 від 05.11.2013р., №23127 від 20.11.2013р., №25907 від 25.12.2013р., №1456 від 31.01.2014р., №25078 від 12.12.2013р., №259 від 10.01.2014р., №24622 від 09.12.2013р., №26010 від 26.12.2013р., №26343 від 30.12.2013р., №24479 від 05.12.2013р., №25505 від 18.12.2013р., №25542 від 18.12.2013р., №262 від 10.01.2014р., №25536 від 19.12.2013р., №26181 від 26.12.2013р., №920 від 22.01.2014р., №25959 від 25.12.2013р., №26298 від 30.12.2013р., №138 від 09.01.2014р., №1951 від 05.02.2014р., №692 від 20.01.2014р., №1215 від 24.01.2014р., №1332 від 27.01.2014р., №1645 від 31.01.2014р., №1773 від 03.02.2014р., №1880 від 05.02.2014р., №1956 від 05.02.2014р., №3060 від 25.02.2014р., №3069 від 25.02.2014р., №3071 від 25.02.2014р., №22069 від 05.11.2013р., №23066 від 26.11.2013р., №23756 від 26.11.2013р., №24602 від 06.12.2013р., №89 від 09.01.2014р., №22470 від 12.11.2013р., №22471 від 12.11.2013р., №23154 від 21.11.2013р., №24603 від 06.12.2013р., №23155 від 21.112013р., №22619 від 13.11.2013р., №23408 від 26.11.2013р., №24226 від 03.12.2013р., №23156 від 21.11.2013р., №23664 від 26.11.2013р., №24128 від 03.12.2013р., №24700 від 09.12.2013р., №25143 від 13.12.2013р., №25645 від 19.12.2013р., №25994 від 25.12.2013р., №422 від 15.01.2014р., №3115 від 25.02.2014р., №23678 від 26.11.2013р., №91 від 09.01.2014р., №23679 від 26.11.2013р., №24109 від 03.12.2013р., №25644 від 19.12.2013р., №3118 від 25.02.2014р., №22839 від 18.11.2013р., №24186 від 03.12.2013р., №25142 від 13.12.2013р., №24191 від 03.12.2013р., №25257 від 16.12.2013р., №3116 від 25.02.2014р.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №19103 від 20.09.2013р., №20066 від 04.10.2013р., №19458 від 26.09.2013р., №23269 від 15.11.2013р., №25053 від 09.12.2013р., №22204 від 04.12.2013р., №24729 від 04.12.2013р., №24992 від 10.12.2013р., №25102 від 10.12.2013р., №25151 від 16.12.2013р., №20733 від 14.10.2013р., №26405 від 27.12.2013р., №63 від 08.01.2014р., №422 від 13.01.2014р., №1445 від 24.01.2014р., №1497 від 25.01.2014р., №1550 від 27.01.2014р., №1506 від 30.01.2014р., №2076 від 03.02.2014р., №666 від 04.02.2014р., №1379 від 23.01.2014р., №2576 від 08.02.2014р., №26297 від 06.02.2014р., №22353 від 04.11.2013р., №20787 від 15.10.2013р., №20742 від 14.10.2013р., №17079 від 22.08.2013р., №22974 від 12.11.2013р., №23371 від 18.11.2013р., №17817 від 04.09.2013р., №22315 від 045.11.2013р., №22333 від 04.11.2013р., №23568 від 19.11.2013р., №23178 від 14.11.2013р., №24111 від 27.11.2013р., №23360 від 18.11.2013р., №22134 від 31.10.2013р.

На підтвердження факту часткової оплати відповідачем отриманого товару позивач подав виписки Відділення №924 АТ „УкрСиббанк" за 13.02.2014р., 21.02.2014р., 24.02.2014р., 28.02.2014р., 06.03.2014р., 11.03.2014р., 13.03.2014р., 17.03.2014р., 04.04.2014р., 08.04.2014р., 15.04.2014р., 23.04.2014р., 25.04.2014р., 07.05.2014р., 16.05.2014р., 26.05.2014р., 28.05.2014р., 19.06.2014р., 23.06.2014р., а відповідач подав платіжні доручення №224 від 13.02.2014р., №270 від 21.02.2014р., №287 від 24.02.2014р., №320 від 28.02.2014р., №370 від 06.03.2014р., №395 від 11.03.2014р., №402 від 13.03.2014р., №423 від 17.03.2014р., №540 від 04.04.2014р., №563 від 08.04.2014р., №615 від 15.04.2014р., №640 від 23.04.2014р., №667 від 25.04.2014р., №733 від 07.05.2014р., №785 від 16.05.2014р., №827 від 26.05.2014р., №845 від 28.05.2014р., №979 від 19.06.2014р., №995 від 23.06.2014р.

Згідно поданої відповідачем копії акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2014р. заборгованість відповідача складала 419793,22грн.

Із заяви позивача про уточнення позовних вимог вбачається, що під час розгляду даної справи 31.07.2014р. відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 102369,53грн., що підтверджується платіжним дорученням №1174 від 31.07.2014р.

Платіжними дорученнями №№1236, 1237 від 11.08.2014р. відповідач сплатив три проценти річних та індекс інфляції.

Листами від 15.04.2014р., від 07.05.2014р. ТОВ „Новатек Електро" повідомило позивача про те, що не має можливості сплатити за поставлений товар через фінансові труднощі.

Із розрахунку позивача збільшення суми заборгованості з врахуванням зміни курсу долару до гривні визначення суми, на яку збільшився курс, розраховувалось за формулою: А-В=С, де А - курс на дату оплати, В - курс на дату рахунку, С - сума збільшення курсу (грн.). З врахуванням розміру подорожчання гривні, позивачем розраховано відсоток збільшення за формулою: С/В=Е, де С-сума збільшення курсу (грн.), В-курс на дату рахунку, Е- відсоток, на який збільшився курс долара США по відношенню до гривні на дату оплати.

При цьому, із розрахунку позивача вбачається, що по всім видатковим накладним курс долару США до гривні, встановлений НБУ, збільшився більш ніж на 2 % у порівнянні з курсом на дату підписання рахунку-фактури, а платежі здійснювались без урахування суми збільшення.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені ТОВ „СЕА Електронікс Україна" позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Новпатек Електро" 267 012,64грн. збільшення суми заборгованості за рахунок зміни курсу долару до гривні правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, як судом встановлено вище, мала місце поставка позивачем відповідачу товару за договором №37 від 09.07.2012р., оплата відповідачем отриманого товару але несвоєчасна, що стало підставою для позивача застосувати положення п.3.9. вказаного договору та нарахувати дооцінку товару у зв'язку зі збільшенням курсу долару США у порівнянні до гривні за весь період прострочення розрахунків.

Суд вбачає таке донарахування позивача правомірним з тих підстав, що у відповідності до п.1 додаткової угоди №1 від 14.12.2012р. сторони погодили зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар після його отримання, але не пізніше 60 днів з дати поставки товару. При цьому, вказані положення додаткової угоди не ставлять в залежність обов'язок відповідача оплатити вартість товару від отримання чи неотримання ним розрахунків, а визначають строк, за сплином якого вартість поставленого товару вважатиметься заборгованістю, а здійснена після його закінчення оплата вважатиметься несвоєчасною. В свою чергу, несвоєчасна оплата відповідачем надає позивачу право на застосування положень п.3.9. договору щодо дооцінки вартості товару.

Враховуючи викладене, перевіривши подані позивачем видаткові накладні на поставку товару, банківські виписки по їх частковій оплаті, які, до речі, надані відповідачем на менший об`єм поставки і оплати, підлягають повному задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 265159,90грн., із якої 45246,52грн. основної заборгованості, 219913,38грн. заборгованості за рахунок зміни курсу долару до гривні.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд задовольняє заявлені ТОВ „СЕА Електронікс Україна" позовні вимоги, у зв'язку з чим стягненню з ТОВ „Новатек Електро" підлягає 45246,52грн. основної заборгованості, 219913,38грн. заборгованості за рахунок зміни курсу долару до гривні.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме, 5303,18грн. судового збору. Надмірно сплачений позивачем судовий збір в сумі 656,11грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст.49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Новатек Електро" (65007, м.Одеса, вул. Адмірала Лазарєва,59, код 31095003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс України" (02094, м. Київ, вул. Краківська, 13-Б, корпус 2, код 38013262) 45246 (сорок п'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 52коп. основної заборгованості, 219913 (двісті дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 38коп. заборгованості за рахунок зміни курсу долару до гривні, 5303 (п'ять тисяч триста три) грн. 18коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс України" (02094, м. Київ, вул. Краківська, 13-Б, корпус 2, код 38013262) з державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області (м. Одеса, вул. Садова,1 „А", код 37607526) надмірно сплачений згідно платіжного доручення №1970 від 10.07.2014р. судовий збір в сумі 693 (шістсот дев'яносто три) грн. 17коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.10.2014р.

Суддя І.А. Малярчук