Постанова № 40777136, 01.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа№ 910/7337/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

за участю представників:

від позивача: Бабич Є.В. - представник

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Аграрного приватного підприємства «Золота Нива» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року у справі № 910/7337/14 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»

до 1) Аграрного приватного підприємства «Золота Нива»

2) Приватного підприємства «Хімагромаркетинг 2000»

про стягнення 898 021,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про солідарне стягнення 569 144,31 грн. основної заборгованості, 31 636,40 грн. пені, 164 914,13 грн. штрафу та 132 327,12 грн. відсотків річних від простроченої суми у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договорами №АП-18-0015 від 12.03.2013 року, №АП-18-0023 від 21.03.2013 року та відповідачем-2 за договором поруки №ПР-18-0015 від 24.10.2013 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 у справі № 910/7337/14 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Аграрне приватне підприємство «Золота Нива» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 у справі № 910/7337/14 скасувати та прийняти нове рішення яким зменшити розмір стягнення боргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідно є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки під час розгляду справи судом не повно з'ясовано всі обставини справи, що мають значення для справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справу № 910/7337/14 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Тарасенко К.В., суддів: Іоннікової І.А., Рєпіної Л.О.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2014 у зв'язку з перебуванням судді Рєпіної Л.О. на лікарняному, для розгляду справи № 910/7337/14 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Тарасенко К.В., суддів: Іоннікової І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2014 у справі № 910/7337/14 розгляд апеляційної скарги призначено на 10.09.2014.

10.09.2014 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 01.10.2014

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги в повному обсязі, вважаючи рішення першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Заслухавши представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву та заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

12.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та Аграрним приватним підприємством «Золота Нива» (покупець) було укладено договір поставки №АП-18-0023, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити наступний насіннєвий матеріал, надалі іменований як товар (п.1.1. договору).

Договором поставки №АП-18-0023, а саме п. 2.1. договору встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в наступні строки:

- не пізніше 20.03.2013 року 154 738,34 грн.

- не пізніше 20.08.2013 року 154 738,34 грн.,

- не пізніше 20.11.2013 року 464 215,00 грн.

Всього 773 691,68 грн.

17.04.2013 року укладено додатковий договір №АП-18-0015ДС1 до договору №АП-18-0015 від 12.03.2013 року сторони доповнили договір поставки додатковим товаром на загальну суму 100 559,40 грн. Покупець зобов'язався сплатити продавцю вартість товару в наступні строки: - не пізніше 20.03.2013 року 20 111,88 грн., - не пізніше 20.11.2013 року 80 447,52 грн.

30.05.2013 року укладено додатковий договір №АП-18-0015ДС2 до договору №АП-18-0015 від 12.03.2013 року сторони доповнили договір поставки додатковим товаром на загальну суму 6 603,75 грн. Покупець зобов'язався сплатити продавцю вартість товару в наступні строки: - не пізніше 05.06.2013 року 1320,75 грн., - не пізніше 20.11.2013 року 5 283,00 грн.

16.07.2013 року укладено додатковий договір №АП-18-0015ДС3 до договору №АП-18-0015 від 12.03.2013 року сторони доповнили договір поставки додатковим товаром на загальну суму 3 997,00 грн. Покупець зобов'язався сплатити продавцю вартість товару в наступні строки: - не пізніше 25.07.2013 року 799,40 грн., - не пізніше 20.11.2013 року 3 197,60 грн.

27.08.2013 року укладено додатковий договір №АП-18-0015ДС4 до договору №АП-18-0015 від 12.03.2013 року сторони доповнили договір поставки додатковим товаром на загальну суму 25 148,84 грн. Покупець зобов'язався сплатити продавцю вартість товару в наступні строки: - не пізніше 30.08.2013 року 5 029,77 грн., - не пізніше 25.11.2013 року 20 119,07 грн.

04.09.2013 року укладено додатковий договір №АП-18-0015ДС5 до договору №АП-18-0015 від 12.03.2013 року сторони доповнили договір поставки додатковим товаром на загальну суму 15 954,40 грн. Покупець зобов'язався сплатити продавцю вартість товару в наступні строки: - не пізніше 20.09.2013 року 3 190,88 грн., - не пізніше 20.11.2013 року 12 763,52 грн.

23.10.2013 року укладено додатковий договір №АП-18-0015ДС7 до договору №АП-18-0015 від 12.03.2013 року сторони доповнили договір поставки додатковим товаром на загальну суму 29 592,38 грн. Покупець зобов'язався сплатити продавцю вартість товару в наступні строки: - не пізніше 30.10.2013 року 29 592,38 грн.

Зокрема, 21 березня 2013 року між ТОВ «Хімагромаркетинг» (продавець) та Аграрним приватним підприємством «Золота Нива» (покупець) було укладено договір поставки №АП-18-0023, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити наступний насіннєвий матеріал, надалі іменований як товар (п.1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в наступні строки: - не пізніше 05.04.2013 року 30 283,20 грн., - не пізніше 20.11.2013 року 121 132,80 грн. Всього 151 416,00 грн.

Видатковими накладними № АП-18-0023 від 23.04.2013 року на суму 43 537,65 грн., № АП-18-0024 від 23.04.2013 року на суму 8 404,80 грн., № АП-18-0031 від 23.04.2013 року на суму 92 154,60 грн., № АП-18-0040 від 23.04.2013 року на суму 612 422,50 грн., № АП-18-0047 від 24.04.2013 року на суму 22 266,60 грн., № АП-18-0061 від 26.04.2013 року на суму 88 226,63 грн., № АП-18-0176 від 30.05.2013 року на суму 6603,75 грн., № АП-18-0246 від 16.07.2013 року на суму 3 997,00 грн., № АП-18-0315 від 28.08.2013 року на суму 24 851,20 грн., № АП-18-0355 від 12.09.2013 року на суму 7 407,40 грн., № АП-18-0362 від 13.09.2013 року на суму 8 547,00 грн., № АП-18-0411 від 24.10.2013 року на суму 29 592,38 грн., № АП-18-0010 від 16.04.2013 року на суму 15 141,60 грн., № АП-18-0011 від 16.04.2013 року на суму 136 274,40 грн. підтверджується факт поставки позивачем відповідачу-1 товару на загальну суму 1 099 467,51 грн.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договорами з передачі товару у власність відповідачу-1, а відповідач-1 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару у передбачений договорами строк та має перед позивачем заборгованість у розмірі 569 144,31 грн. з урахуванням часткової сплати.

В матеріалах справи відсутні докази оплати даної заборгованості за поставлений товар та відповідачем-1 суду не надано.

24.10.2013 року між ТОВ «Хімагромаркетинг» (кредитор) та Приватним підприємством «Хімагромаркетинг 2000» (поручитель) було укладено договір поруки №ПР-18-0015 за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків Аграрним приватним підприємством «Золота Нива» (боржник) за договором поставки №АП-18-0023 від 21.03.2013 року (п. 1.1. договору поруки).

Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що у разі порушення боржником основного договору та/або зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 1.3. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо.

В матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості у розмірі 569 144,31 грн. відповідачем-2 та суду не надано.

Приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині солідарного стягнення з відповідачів 1, 2 - 569 144,31 грн. основної заборгованості.

Згідно з ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 5.2. договорів поставки, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені.

Відповідно до п. 5.3. договорів поставки, сторони дійшли згоди і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно бути виконане.

Згідно з п. 5.4. договорів поставки, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф в розмірі 15% від ціни договору.

З вищезазначених норм закону та умов договору, у зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань з оплати у визначений договором строк позивачем нараховано 31 636,40 грн. пені та 164 914,13 грн. штрафу.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 31 636,40 грн. пені та 164 914,13 грн. штрафу у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару на підставі ст. 230 Господарського кодексу України є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5. договорів поставки сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст. 625 ЦК України і встановлюють її у розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 днів з дати, коли товар повинен бути сплачений відповідачем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.

Отже позивачем згідно з розрахунком нараховано 164 914,13 грн. процентів річних у зв'язку з простроченням відповідачем1 виконання з оплати поставленого товару.

З наведеного вбачається, що позовні вимоги в частині стягнення 164 914,13 грн. процентів річних є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Аграрного приватного підприємства «Золота Нива» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Аграрного приватного підприємства «Золота Нива» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 року у справі № 910/7337/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/7337/14 повернути до Господарського суду міста Києва

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко