Постанова № 40776690, 30.09.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 803/498/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

за участю представника позивача Медвідя А.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ківерцівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 10 540, 31 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівський районний центр зайнятості (далі - Ківерцівський РЦЗ) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 10 540, 31 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ОСОБА_2 з 20.08.2012 року була зареєстрована в Ківерцівському районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу. Відповідно до ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" 27.08.2012 року відповідачу було надано статус безробітного і призначено допомогу по безробіттю. В результаті розслідування страхового випадку спеціалістами центру зайнятості було виявлено, що перебуваючи на обліку як безробітна, відповідач з 01.09.2010 року по 10.04.2013 року перебувала в трудових відносинах з КП "Громада-Плюс" і приховала цей факт при поданні заяви до Ківерцівського районного центру зайнятості. Оскільки, ОСОБА_2 подала завідомо неправдиві відомості про свою зайнятість, відповідач заподіяла шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, у зв'язку з чим зобов'язана повернути державній службі зайнятості отриману допомогу по безробіттю за період з 27.08.2012 року по 23.05.2013 року в сумі 10 540, 31 грн. ОСОБА_2 в добровільному порядку кошти не повернула, а тому позивач просить стягнути 10 540, 31 грн. з останньої в користь Ківерцівського районного центру зайнятості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовних вимог не визнала. В письмових запереченнях зазначила, що КП "Громада-Плюс" з 01.08.2012 року по 10.04.2013 року не використовувало її найману працю, в зв'язку з відсутністю діяльності підприємства. Зареєструвалася в центрі зайнятості тому, що шукала роботу з одержанням доходу, а тому вважає, що як безробітна, мала право на отримання матеріальної допомоги по безробіттю. Свої обов'язки перед центром зайнятості виконувала належним чином, ніяких неправдивих даних про свою зайнятість до центру зайнятості не подавала та шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття не завдавала. А тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначає Закон України "Про зайнятість населення".

Відповідно до статті 18 Закону України "Про зайнятість населення" для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Підпункт "н" пункту 4 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 року №47 "Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення" визначає, що державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань реєструє безробітних, забезпечує їх працевлаштування, в тому числі за бажанням направляє безробітних на сезонні роботи та оплачувані громадські роботи, виплачує допомогу по безробіттю, матеріальну допомогу по безробіттю, надає одноразову матеріальну допомогу безробітним та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, а також матеріальну допомогу громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надає безпроцентні позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю.

В абзаці 5 пункту 7 вищезгаданого Положення визначено, що районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості несуть відповідальність за раціональне використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, що знаходяться в їх розпорядженні.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Ківерцівський районний центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.

Відповідно до п."а" ч.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року №803-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, а саме: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2012 року відповідачем за участю спеціаліста Ківерцівського РЦЗ заповнено персональну картку №030412082000012 особи, яка звернулася до центру зайнятості у пошуках роботи. При заповнення даної картки ОСОБА_2, у розділі 6 зазначила, що відноситься до категорії незайнятих до одного року.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 27.08.2012 року поданої до Ківерцівського РЦЗ, її зареєстровано в якості безробітної та призначено виплату матеріальної допомоги по безробіттю.

Як слідує із розрахунку сум виплаченої допомоги по безробіттю, за період з 27.08.2012 року по 23.05.2013 року ОСОБА_2 отримано допомогу по безробіттю в сумі 10 540, 31 грн.

З матеріалів справи вбачається, що актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №32 від 27.01.2014 року відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з КП "Громада-Плюс" в період з 01.09.2010 року по 10.04.2013 року.

Як передбачено пунктами 6-9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним директором Ківерцівського районного центру зайнятості 24.02.2014 року видано наказ №НТ140224 про повернення відповідачем коштів в сумі 10 540, 31 грн., який, як було встановлено в ході судового розгляду даної справи, відповідачем було оскаржено в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Ківерцівського районного центру зайнятості про скасування наказу, задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Ківерцівського районного центру зайнятості №НТ140224 від 24 лютого 2014 року в частині зобов'язання ОСОБА_2 повернути виплати за період з 27 серпня 2012 року по 23 травня 2013 року в сумі 10 540 грн. 31 коп.

Судом також встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2014 року, апеляційну скаргу Ківерцівського районного центру зайнятості - задоволено, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року у справі №803/753/14 - скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Ківерцівського районного центру зайнятості про скасування наказу - відмовлено.

Таким чином, наказ №НТ140224 від 24.02.2014 року про повернення відповідачем коштів в сумі 10 540, 31 грн. судом не скасований та є чинним.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, оскільки правомірність прийняття позивачем наказу №НТ140224 від 24.02.2014 року про повернення відповідачем коштів в сумі 10 540, 31 грн. встановлено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду, що набрала законної сили, а тому обставини, які стали підставою для його винесення, не потребують доказуванню при розгляді цієї справи.

Разом з тим, частинами другою, третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року №1533-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року №307 визначено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не надала відомості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, наказ позивача про повернення відповідачем коштів в сумі 10 540,31 грн. в судовому порядку не скасований та є чинним, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Ківерцівського РЦЗ про стягнення зазначеної суми коштів з відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про зайнятість населення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Ківерцівського районного центру зайнятості (45200, Волинська область, Ківерцівський район, м. Ківерці, вулиця Грушевського, 23, код ЄДРПОУ 21740362, р/р37175971900128 в ГУ ДСК у Волинській області, МФО 803014) незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 10 540 (десять тисяч п'ятсот сорок) гривень 31 копійка.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлений 03 жовтня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А. Лозовський