Постанова № 40776541, 22.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 р. Справа № 804/11817/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

позивача Савченко Г.В.

представника відповідача Копаль А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства фірми "МГТ" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2013 року №№ 000022210, 000032210,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства фірми «МГТ» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування податкових повідомлень-рішень № 000022210 від 22.03.2013р., та № 000032210 від 22.03.2013р. ;

- скасувати повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС № 000022210 від 22.03.2013р.;

- скасувати повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС № 000032210 від 22.03.2013р.

В обґрунтування позову зазначено, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову перевірку ППФ «МГТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні господарських операцій з ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року, за результатами якої складено Акт № 72/22-1/20257864 від 07.03.2013 року. На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 року № 000032210, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 316930,00 грн. та № 000022210, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 301839,00 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Під час розгляду справи було задоволено клопотання представника відповідача та здійснено заміну неналежного відповідача Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби на належного, а саме, на Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову перевірку Приватного підприємства фірми «МГТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні господарських операцій з ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

1.) п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму - 253544,43 грн., а саме:

- 3 кв. 2012 року - в розмірі 253544,43 грн. (по контрагенту ТОВ «Матадор» в розмірі 241457,99 грн., ТОВ «Старт-Д» в розмірі 12086,44 грн.).

2.) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 185.1 ст.185 ПК України завищено розмір податкового кредиту в розмірі 201225,74 грн., а саме:

- за серпень 2012 року в розмірі ПДВ 48800,00 грн.;

- за вересень 2012 року в розмірі ПДВ 152425,74 грн., що призвело до порушення пп. 200.1 ст. 200 ПК України та призвело до заниження суми ПДВ до сплати в бюджет з декларації з ПДВ.

За результатами перевірки складено Акт № 72/22-1/20257864 від 07.03.2013 року та винесені податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 року № 000032210, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 316930,00 грн. та № 000022210, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 301839,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 року були направлені на адресу позивача поштовим відправленням (рекомендованим листом), про що свідчить фіскальний чек, виданий 13-им відділом поштового зв'язку м. Павлограду 22.03.2013 року № 0024, а також, повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що зазначена кореспонденція направлена на фактичну адресу позивача і вручена його представнику 26.03.2013р. (копії вказаних вище податкових повідомлень-рішень, фіскального чеку та повідомлення про вручення містяться в матеріалах справи).

Як повідомив в судовому засіданні представник відповідача, до початку перевірки відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням надати всю можливу документацію на підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор», в тому числі документацію, що підтверджує транспортування товару (товаро-транспортні накладні, залізничні квитанції, тощо). Це підтверджується листами Західно-Донбаської ОДПІ від 04.01.2013р. № 369/10/22/5, від 09.01.2013р. № 1/10/22/2, від 18.01.2013р. № 1552/10/22/5-150.

У відповіді на вказані запити, позивач на підтвердження господарських відносин із зазначеними контрагентами, з якими він пов'язує виникнення права на формування податкового кредиту та валових витрат, надав на адресу відповідача податкові накладні, видаткові накладні, договори, банківські виписки (листи позивача від 04.12.2012р., від 18.01.2013р. № 07).

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, документів, що підтверджують транспортування товару, придбаного у вказаних контрагентів, надано не було.

З наданих суду представником відповідача договорів, які є ідентичними за умовами, вбачається, що продавець ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор» зобов'язуються передати покупцю товар належної якості та забезпечити відвантаження та доставку товару на адресу покупця або іншого вантажоотримувача, вказаного у рахунку (п.3 договорів). Гроші за проданий товар перераховуються на розрахункові рахунки покупця після поставки товару на склад покупця (п.5 договорів). Товар відвантажується на адресу покупця автомобільним транспортом.

Отже, з умов договорів вбачається, що поставка товару проводиться за допомогою автомобільного транспорту, і така поставка повинна передувати розрахункам.

Підпунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі, у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підтвердження яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно із п. 2 ст. 3 цього Закону, на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто, первинні документи з відображенням господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Таким чином, необхідними умовами для формування як податкового кредиту, так і валових витрат платника податку, є:

1) факт придбання товару (послуг), їх оплата;

2) мета їх використання в господарській діяльності;

3) підтвердження цих фактів відповідною бухгалтерською та податкової документацією.

Відповідно п. 11 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998р. за № 128/2568 зі змінами та доповненнями «основними документами на перевезення вантажів, є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

З огляду на наведене, єдиними документами, що можуть підтвердити факт перевезення товару, а отже, і реальність проведення господарських операцій між позивачем та постачальниками є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Представник відповідача пояснив, що за умови ненадання позивачем документів, що підтверджують факт транспортування, а отже, і придбання товару, Західно-Донбаська ОДПІ не мала права підтвердити заявлений позивачем податковий кредит та валові витрати, сформовані на підставі господарських відносин із ТОВ «Старт-Д» та ТОВ «Матадор».

Крім того, представник відповідача зазначив, що при складанні висновків про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат за вказаними взаємовідносинами, Західно-Донбаська ОДПІ брала до уваги наступне.

В підтвердження правомірності формування зазначеного податкового кредиту та валових витрат позивачем надавались на адресу ОДПІ копії договорів та видаткові накладні.

За результатами співставлення умов договорів та дат видаткових накладних, наданих позивачем нібито в підтвердження факту виконання зазначених договорів щодо поставки товару, встановлено, що видача накладних передує строкам дії договорів, зазначених у п. 10 відповідних договорів.

Детально зазначені факти з посиланням на реквізити договорів та видаткових накладних викладені на арк. 12-15 акту перевірки. (копії договорів, які надані представником відповідача, містяться в матеріалах справи).

Таким чином, як зазначив представник відповідача, зазначені видаткові накладні не можуть вважатися документами, що підтверджують придбання позивачем товару від постачальників на умовах наданих на перевірку договорів.

Як на підставу для задоволення адміністративного позову, позивач посилається на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі № 804/4077/13-а за позовом Приватного підприємства фірми «МГТ» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Судом встановлено, що вищевказаною постановою, позовні вимоги Приватного підприємства фірми «МГТ» були задоволені частково.

Визнано протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності Приватного підприємства фірми «МГТ» з податку на додану вартість в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що були здійснені на підставі акту Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства фірми «МГТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при нарахуванні та сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Матадор», за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року» від 07.03.2013 року № 72/22-1/20257864.

Зобов'язано Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності Приватного підприємства фірми «МГТ» в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що були відкориговані на підставі акту Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства фірми «МГТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при нарахуванні та сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Матадор», за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року» від 07.03.2013 року № 72/22-1/20257864.

В задоволенні решти позову відмовлено.

З огляду на вказане, вирішуючи питання щодо визнання протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування податкових повідомлень-рішень № 000022210 від 22.03.2013р., та № 000032210 від 22.03.2013р. суд зазначає, що належним способом захисту в даному випадку, є визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в межах розгляду яких, вирішується питання законності та обґрунтованості дій податкової інспекції, а тому, не потребує додаткового визнання протиправними дій щодо формування податкових повідомлень-рішень окремо.

Щодо оцінки судом постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року у справі № 804/4077/13-а за позовом Приватного підприємства фірми «МГТ» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

Судом не береться до уваги вказане рішення як доказ у справі, у зв'язку з тим, що предметом спору у справі № 804/4077/13-а, є визнання протиправними дій щодо коригування податкових зобов'язань, а предметом спору у справі № 804/11817/13-а, є визнання протиправними дій щодо формування податкових повідомлень-рішень № 000022210 від 22.03.2013р. та № 000032210 від 22.03.2013р., та їх скасування, тобто, предмети спору по цим справам є різні, а тому, відповідне рішення по справі № 804/4077/13-а, не носить преюдиційного значення у даній справі, та не може бути підставою для звільнення від доказування позивача, у розумінні 72 КАС України.

Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи по суті, позивачем в підтвердження своєї правової позиції, не надано суду жодного доказу своєї господарської діяльності з ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010р. по 31.01.2013 року, а лише посилався на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року по справі № 804/4077/13-а, як на безспірний доказ.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час розгляду справи, представник відповідача, довів суду правомірність дій Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 22.03.2013 року №№ 000022210, 000032210.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3674-VI від 08.07.2011 р. ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч. 3 ст. 4 вказаного Закону України, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», сплачено частково судовий збір в розмірі 1 640,00 грн.

В зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума судового збору в розмірі 2 294,00 грн. підлягає стягненню з Приватного підприємства фірми "МГТ" до державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладенних обставин, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства фірми "МГТ" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2013 року №№ 000022210, 000032210 - відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "МГТ" на користь державного бюджету України решту судового збору в сумі 2 294 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 22.09.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді І.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В.Рагімов