Рішення № 40775056, 29.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2014 р. Справа № 914/2759/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ МАСТИЛА-ЗАХІД", м. Хмельницький

до відповідача: Приватного підприємства "Зелений гай", с. Розвадів Миколаївського району Львівської області

про стягнення 13 069, 81 грн.

Суддя П. Манюк

при секретарі І. Альховській

За участю представників:

від позивача: Лесь Р.В. - представник

від відповідача: Герей О.Д. - представник

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ МАСТИЛА-ЗАХІД" до Приватного підприємства "Зелений гай" про стягнення 13 069, 81 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.08.2014 року.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду, в судових засіданнях оголошувалася перерва.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ МАСТИЛА-ЗАХІД" звернулося в господарський суд з позовом до Приватного підприємства "Зелений гай" про стягнення 13 069, 81 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 17.09.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВІ МАСТИЛА-ЗАХІД" (надалі - позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Зелений гай" (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № П33370000196 (надалі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору, позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар (мастильні матеріали, технічні рідини), а відповідач зобов'язується прийняти та в повному обсязі і в строки, оплатити цей товар.

Згідно п. 3.1 договору, поставка товару здійснюється позивачем протягом терміну дії договору окремими, узгодженими з відповідачем товарними партіями, у відповідності до замовлень відповідача, на умовах правил ІНКОТЕРМС-2010. Базис поставки визначається за погодженням сторін: або СТР - транспортом та за рахунок позивача на склад (місцезнаходження) відповідача або ЕХW - власним транспортом та за власний рахунок відповідача зі складу (місцезнаходження) позивача або FCA - транспортом перевізника визначеного відповідачем зі складу (місцезнаходження) позивача.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що для поставки кожна партія товару формується позивачем, виходячи з замовлення відповідача, щодо кількості та асортименту товару та вказується в накладній на відпуск товару, яка підписується представниками сторін при передачі товару, та засвідчує факт узгодження сторонами кількості товару, що постачається, його ціни та асортименту. Замовлення товару здійснюється відповідачем у любій формі за вибором останнього: по телефону, засобами електронного/поштового зв'язку, по факсу, кур'єрською доставкою та ін. Підтвердженням про погодження замовлення зі сторони позивача є здійснення останнім поставки, у відповідності до п. 3.4 даного договору, та виставлення рахунку на оплату. Підтвердженням зі сторони відповідача про те, що товар відповідає замовленню та поставлений у відповідності до його, являється підписана відповідачем видаткова накладна.

На виконання умов договору позивач 24.12.2013 р. поставив відповідачу товар на суму 11 526, 54 грн., що підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами.

У відповідності до п. 4.5 договору оплата товару відповідачем здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту передачі товару відповідачу на підставі договору та/або рахунку на оплату.

В порушення умов договору відповідач поставлений позивачем товар не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 11 526, 54 грн.

05.05.2014 р. позивач звернувся до відповідача з досудовим попередженням № 21/14 про погашення заборгованості в розмірі 11 526, 54 грн., проте вказане попередження залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 11 526, 54 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Позивач, крім стягнення з відповідача основної заборгованості, просить стягнути на свою користь, згідно п. 7.2 договору, пеню в розмірі 902, 21 грн. та згідно п. 7.4 договору, 10% річних в розмірі 641, 06 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, що видаткова накладна від 24.12.2013 р. не має відношення до договору поставки від 17.09.2013 р., оскільки виписана після 01.10.2013 р., тобто після закінчення терміну дії договору.

Крім того, як зазначає відповідача, він не замовляв товар і цей товар йому не доставлявся, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 24.12.2013 р. З вказаної накладної вбачається, що товар був доставлений іншим способом, ніж передбачено договором, а саме автомобілем ТОВ «Транспортні мережі», обраним позивачем, а не відповідачем та доставлений не за адресою останнього. Також, відповідачем не було надано довіреності відповідно до якої позивач міг передати товар відповідачу, а підпис невідомої особи на видатковій накладній від 24.12.2013 р. не відповідає підпису директора відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 17.09.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № П33370000196. Відповідно до п. 2.1 договору позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар (мастильні матеріали, технічні рідини), а відповідач зобов'язується прийняти та в повному обсязі і в строки, оплатити цей товар.

Згідно з п.п. 10.1, 10.2 договору, договорі вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 1 жовтня 2013 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Позивач, 24.12.2013 р. поставив відповідачу товар на суму 11 526, 54 грн., що підтверджується видатковою накладною, підписаною як позивачем так і відповідачем.

Приписами ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В порушення вказаної норми відповідач поставлений позивачем товар не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 11 526, 54 грн.

Вказана заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати поставленого товару згідно видаткової накладної від 24.12.2013 р. доведена наявними у матеріалах справи доказами, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 11 526, 54 грн. слід задоволити.

В той же час відмовляючи позивачу у стягненні з відповідача пені в розмірі 902, 21 грн. та 10 % річних в розмірі 641, 06 грн., суд виходить з того, що поставка товару, здійснена 24.12.2013 р. тобто поза межами укладеного між сторонами договору, тому на неї не розповсюджуються умови п.п. 7.2 та 7.4 договору, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Зелений гай» (81634, с. Розвадів Миколаївського району Львівської області, вул. Сагайдачного, 72, код ЄДРПОУ 30418517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ МАСТИЛА - ЗАХІД» (29015, м. Хмельницький Хмельницької області, вул. Трудова, 5/2, код ЄДРПОУ 38353300) суму в розмірі 13 353, 54 грн. з них:

- 11 526, 54 - основного боргу;

- 1 827, 00 грн. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 06.10.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.