Рішення № 40775006, 01.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14469/14 01.10.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію

Представники:

від Позивача: Кирищук В.П. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі також - «Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 01.03.2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України укладено Договір № 520072 на постачання теплової енергії у гарячій воді. Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України свої зобов'язання за Договором виконує неналежним чином, внаслідок чого за період з 01.10.2011 року по 01.06.2014 року виникла заборгованість у розмірі 323 391 гривня 26 копійок. Таким чином, оскільки Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, ПАТ «Київенерго» просить Суд стягнути з Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України 323 391 гривню 26 копійок - суму основної заборгованості, 18 158 гривень 93 копійки - 3% річних, 29 513 гривень 03 копійки - інфляційних нарахувань та 2 925 гривень 64 копійки - пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.07.2014 р. порушено провадження у справі № 910/14469/14, судове засідання призначено на 06.08.2014 р.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 06.08.2014 року справу № 910/14469/14 передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.08.2014 року справу № 910/14469/14 прийнято до провадження суддею Любченко М.О., розгляд справи призначено на 03.09.2014 рік.

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з відпустки, Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 року справу № 910/14469/14 передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.09.2014 року справу № 910/14469/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 03.09.2014 рік.

03.09.2014 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки відзиву на позовну заяву.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати сторін надати Акти звірки взаємних розрахунків за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.03.2002 року №520072.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.09.2014 року відкладено розгляд справи на 24.09.2014 року, у зв'язку з клопотанням Відповідача про відкладення розгляду справи, витребуванням додаткових доказів по справі.

04.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 16.07.2014 року.

17.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла Довідка про надходження коштів за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплову енергію.

22.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли докази на підтвердження відправки Акту звіряння між ПАТ "Київенерго" та Державним житлово-комунальним підприємством Національна академія наук України по Договору на постачання теплової енергії від 01.03.2002 №520072 за період з 01.10.2011 по 01.06.2014 (станом на 01.09.2014).

24.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла Заява про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що відповідачем було частково сплачено заборгованість в розмірі 179 606 гривень 04 копійки. Таким чином, до стягнення з Відповідача підлягає 143 785 гривень 22 копійки - основної заборгованості, 18 158 гривень 93 копійки - 3% річних, 29 513 гривень 03 копійки - інфляційних нарахувань та 2 925 гривень 64 копійки - пені.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 24.09.2014 року справу № 910/14469/14 передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 року справу прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 01.10.2014 року

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з лікарняного, Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/14469/14 передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 01.10.2014 року.

В судовому засіданні 01.10.2014 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини нез'явлення суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 24.09.2014 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача в судове засідання 01.10.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Також, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд зазначає, що під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що Заява Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про уточнення позовних вимог фактично є Заявою про зменшення розміру позовних вимог, оскільки Позивачем змінено у бік зменшення позовні вимог в частині стягнення суми основної заборгованості з 323 391 гривні 26 копійок на 143 785 гривень 22 копійки.

Таким чином, предметом даного спору є стягнення з Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 143 785 гривень 22 копійки - основної заборгованості, 18 158 гривень 93 копійки - 3% річних, 29 513 гривень 03 копійки - інфляційних нарахувань та 2 925 гривень 64 копійки - пені.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 01 жовтня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.03.2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України укладено Договір № 520072 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до підпункту 2.2.1. Договору, Постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

Підпунктом 2.3.1 Договору визначено, що Абонент зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України свої зобов'язання за Договором виконує неналежним чином, внаслідок чого за період з 01.10.2011 року по 01.06.2014 року виникла заборгованість у розмірі 323 391 гривня 26 копійок. Таким чином, оскільки Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, ПАТ «Київенерго» просить Суд стягнути з Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, з урахуванням Заяви про зменшення позовних вимог, 143 785 гривень 22 копійки - основної заборгованості, 18 158 гривень 93 копійки - 3% річних, 29 513 гривень 03 копійки - інфляційних нарахувань та 2 925 гривень 64 копійки - пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 520072 на постачання теплової енергії у гарячій воді між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до статті 712 цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження повної сплати заборгованості за Договором № 520072 на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.10.2011 року по 01.06.2014 року.

Таким чином, Відповідачем були порушені зобов'язання щодо вжиття заходів для забезпечення надходження коштів за теплову енергію, що призвело до виникнення заборгованості перед ПАТ «Київенерго».

За таких обставин, Суд приходиться до висновку, що до стягнення з Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» підлягає 143 785 гривень 22 копійки - основної заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині стягнення з Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України 18 158 гривень 93 копійки - 3% річних та 29 513 гривень 03 копійки - інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині стягнення з Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України 2 925 гривень 64 копійки - пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню

Крім того, Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи прийняття судом Заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зменшення розміру позовних вимог, Суд зазначає, що судовий збір в розмірі 3 592 гривні 12 копійок підлягає поверненню з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Київенерго».

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» - задовольнити.

2. Стягнути з Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОРЬКОГО, будинок 124-128, код ЄДРПОУ 30573192) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, п/р 26000306201 у ГУ по місту Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) 194 382 (сто дев'яносто чотири тисячі триста вісімдесят дві) гривні 82 копійки, з яких: 143 785 гривень 22 копійки - основної заборгованості, 18 158 гривень 93 копійки - 3% річних, 29 513 гривень 03 копійки - інфляційних нарахувань та 2 925 гривень 64 копійки - пені.

3. Стягнути з Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОРЬКОГО, будинок 124-128, код ЄДРПОУ 30573192) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, п/р 26000306201 у ГУ по місту Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) 3 887 (три тисячі вісімсот вісімдесят сім) гривень 66 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, п/р 26000306201 у ГУ по місту Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) з Держаного бюджету України 3 592 (три тисячі п'ятсот дев'яносто дві) гривні 12 копійок сплаченого судового збору.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02 жовтня 2014 року

Суддя О.В. Чинчин