Рішення № 40772932, 07.10.2014, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1160/14-ц

2/683/620/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

з участю

представника позивача Гураєвського М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" м. Київ до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державної реєстраційної служби України, про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі та набуття у власність, виселення та зобов'язання до вчинення певних дій,

встановив:

В квітні 2014 року публічне акціонерне товариство „Дельта Банк" м. Київ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 31733,98 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21 лютого 2014 року складає 280464,91 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11187983000 від 24 липня 2007 року, укладеним між акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" та відповідачем на предмет іпотеки, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору іпотеки від 24 липня 2007 року за р. № 2911, шляхом передачі публічному акціонерному товариству «Дельта банк» права власності на вказане майно. Визнати за публічним акціонерним товариством «Дельта банк» право власності на предмет іпотеки, а саме, на квартиру АДРЕСА_1. Припинити право власності відповідача на квартиру АДРЕСА_1. Виселити відповідача з квартири АДРЕСА_1. Витребувати від відповідача та передати публічному акціонерному товариству «Дельта банк» технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на квартиру АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 24 липня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк", правонаступником якого являється публічне акціонерне товариство „Дельта Банк" м. Київ, та відповідачем був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11187983000, за умовами якого, останньому було надано кредит у розмірі 18400 доларів США строком до 21 липня 2027 року, зі сплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 13,5 % річних. Одночасно в забезпечення виконання зобов'язання був нотаріально посвідчений іпотечний договір з

відповідачем за р. № 2911 від 24 липня 2007 року до даного кредитного договору за № 11187983000 від 24 липня 2007 року. Предметом іпотечного договору є квартира АДРЕСА_1, яка на праві власності належать іпотекодавцю. Відповідно до п. 3.1.2 договору про надання споживчого кредиту банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту згідно з умов договору та сплати плати за кредит, у разі порушення позичальником умов цього договору та/або настання будь-якої події, що може погіршити стан позичальника та/або вплинути на його здатність або бажання виконувати власні зобов'язання за цим договором. Позичальник належним чином не виконує зобов'язання з повернення грошових коштів, тому станом на 21 лютого 2014 року кредитна заборгованість становить: 31733,98 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21 лютого 2014 року складає 280464,91 грн., що складається з: 16099,90 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21 лютого 2014 року складає 142290,91 грн.; 15634,08 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21 лютого 2014 року складає 138174 грн. З них прострочена заборгованість складає: тіло кредиту 1451,72 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21 лютого 2014 року складає 12830,30 грн.; відсотки 6680,62 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21 лютого 2014 року складає 59043,32 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та обставини, викладені в їх обґрунтування. Проте не надав суду пояснень щодо розміру та механізму нарахування заявленої кредитної заборгованості, з посиланням на відсутність необхідних документів: платіжок про сплату відповідачем кредиту по договору про надання споживчого кредиту; розрахунку заборгованості по кредитному договору (окремо тіло кредиту, відсотки) з моменту отримання кредиту по дату нарахування заявленої заборгованості; виписки про рух коштів з призначенням платежів по кредитному договору за період з моменту отримання кредиту по дату нарахування заявленої заборгованості. Не зміг надати пояснення щодо умов надання вищевказаного кредиту, а саме, стосовно щомісячного обов'язкового платежу та зарахування його згідно черговості погашення грошових зобов'язань; щодо щомісячної процентної ставки; не зміг вказати, з якого періоду починається заборгованість по кожному з видів грошових зобов'язань, однак зазначив, що порушення кредитних зобов'язань відповідачем мали місце ще до передачі права вимоги за даним кредитом, тобто до 08 грудня 2011 року. Відносно повідомлення рекомендованим листом із врученням відповідачу про вимогу достроково сплатити кредитну заборгованість та про можливе звернення стягнення на майно у випадку дострокової несплати кредитної заборгованості вказав на відсутність таких доказів, а щодо повідомлення рекомендованим листом із врученням відповідача вимоги виселитися через дострокове непогашення заявленої кредитної заборгованості вказав на наявність в матеріалах справи лише доказів про просте відправлення йому такого повідомлення, без доказів про його вручення йому під підпис.

Крім того представник позивача уточнив позовні вимоги, так просив виселити із помешкання за адресою АДРЕСА_1 лише відповідача, а не всіх мешканців, як зазначено в позовній заяві, оскільки відомостей про те, хто ще там зареєстрований та проживає у них немає.

Відповідач, який про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився. Зі згоди представника позивача 25 вересня 2014 року суд протокольною ухвалою ухвалив розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Представник третьої особи Державної реєстраційної служби України в судове засідання не з'явився, однак направив до суду письмове пояснення, де зазначив, що залучення до участі у даній справі Державної реєстраційної служби України є необґрунтованим, оскільки служба не має жодного відношення та й повноважень до вирішення кредитних правовідносин сторін. Питання реєстрації права власності за позивачем на заявлене іпотечне майно є передчасним, так як відповідного рішення суду, яке набрало законної сили наразі немає. При цьому державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації, наслідком чого є право сторони на його визнання чи оскарження. Разом з тим представник третьої особи просив справу розглянути без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновків про наступне.

Судом встановлено, що 24 липня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11187983000, за умовами якого, останньому було надано кредит у розмірі 18400 доларів США строком до 21 липня 2027 року, зі сплатою процентної ставки за користування кредитом в розмірі 13,5 % річних (п. п. 1.1, 1.2.2, 1.3.1 договору про надання споживчого кредиту).

Цільове призначення кредиту - для особистих потреб позичальника, а саме на споживчі цілі (п. 1.4 договору).

Згідно п. п. 1.2.2, 1.3.1 договору та графіку погашення кредиту передбачалась щомісячна сплата тіла кредиту та процентів за користування кредитом.

24 липня 2007 року ОСОБА_3, приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного управління юстиції за р. № 2911 в забезпечення виконання кредитного зобов'язання був посвідчений іпотечний договір до вищевказаного договору про надання споживчого кредиту № 11187983000 з відповідачем.

Згідно п. 1.1 іпотечного договору предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, яка на праві власності належать іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради 25 грудня 2006 року, на підставі розпорядження № 6619 від 12 грудня 2006 року, та зареєстрованого Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації 25 грудня 2006 року в реєстровій книзі 21 «в» за номером 4095, реєстраційний номер 17305657.

В пунктах 2.1.1 - 2.1.3, 2.4.1, 2.4.2, 4.1 іпотечного договору сторони зазначили, що у випадку неналежного виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки.

08 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанком», як правонаступником акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк", та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 11187983000 від 24 липня 2007 року.

Розділом 6 договору передбачено право банку вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту згідно з умов договору та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення у разі порушення позичальником термінів погашення будь -яких своїх грошових зобов'язань.

При цьому банк повідомляє позичальника про таке своє рішення шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним папером з описом та повідомленням про вручення) за адресою позичальника.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 даного Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов»язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач належним чином не виконує взятих на себе кредитних зобов'язань, внаслідок чого станом на 21 лютого 2014 року позивач заявив йому заборгованість на загальну суму 31733,98 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21 лютого 2014 року складає 280464,91 грн., що складається з: 16099,90 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21 лютого 2014 року складає 142290,91 грн.; 15634,08 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21 лютого 2014 року складає 138174 грн. З них прострочена заборгованість складає: тіло кредиту 1451,72 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21 лютого 2014 року складає 12830,30 грн.; відсотки 6680,62 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21 лютого 2014 року складає 59043,32 грн.

Стосовно заявленого позивачем розрахунку кредитної заборгованості, суд виходить з положень ч. 3 ст. 61 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України про те, що кожна сторона зобов'язана довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник позивача в судовому засіданні не надав і судом не здобуто належних доказів на підтвердження заявленого розміру кредитної заборгованості, а тому суд розцінює його недоведеним.

Згідно ч. 3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Позивачем подано повідомлення, адресоване відповідачу, із зазначенням його як позичальника, так і як заставодавця, а також із зазначенням поручителя ОСОБА_4, а також усім іншим мешканцям житлового приміщення АДРЕСА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк та вимога про добровільне звільнення приміщення, передачу ключів та документації.

Відносно даного повідомлення представник позивача не зміг підтвердити, чи це повідомлення було вручено відповідачу, чи ні і з яких причин.

Представником позивача не надано доказів і судом не добуто про повідомлення відповідача щодо необхідності дострокового погашення кредиту, так і вимоги про виселення всіх мешканців у випадку дострокового непогашення кредитної заборгованості.

За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що позивач належним чином не надсилав відповідачу вимоги достроково повернути всю надану йому суму кредиту згідно з умов договору та сплатити плату за кредит, а також належним чином не надсилав вимоги відповідачу та іншим особам, що проживають та зареєстровані в іпотечному житлі про виселення з заявленого помешкання з підстав невиконання відповідачем вимоги про дострокове погашення кредитної заборгованості, тобто позивачем не дотриманий, встановлений ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України, порядок виселення з жилого приміщення, а отже позивач не набув права звернення на предмет іпотеки.

При цьому, відповідно до вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності 07 червня 2014 року, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про

іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов»язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме майно використовується, як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об»єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

За даними Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 22811033 від 11 червня 2014 року та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна за № 22822569 від 11 червня 2014 року, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта нерухомого майна за № 22810936 від 11 червня 2014 року квартира АДРЕСА_1 є постійним і єдиним місце проживання відповідача, загальна площа квартири становить 50,2 кв.м. Іншого нерухомого житлового майна у відповідача немає .

З урахуванням вимог вищезазначеного Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд дійшов до переконання, що дія цього закону поширюється на правовідносини сторін, і в період його дії не може відбуватися звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи вищевказане в задоволенні позову слід відмовити.

Стосовно проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації Державною реєстраційною службою України та участь даної служби у даній справі, на думку суду, є передчасним, оскільки реєстрація припинення права власності за відповідачем на спірне нерухоме майно та реєстрація права власності на нього за публічним акціонерним товариством „Дельта Банк" м. Київ може бути лише наслідком визнання, в даному випадку, судом такого права.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 253, 256, 267, 526, 530, 611, 629 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39 - 40 Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»,

вирішив:

Відмовити звернути стягнення в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 31733,98 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 21 лютого 2014 року складає 280464,91 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11187983001 від 24 липня 2007 року, укладеним між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, на предмет іпотеки, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 на підставі іпотечного договору № б/н від 24 липня 2007 року, шляхом передачі публічному акціонерному товариству «Дельта банк» права власності на вказане майно.

Відмовити визнати за публічним акціонерним товариством «Дельта банк» право власності на предмет іпотеки, а саме, на квартиру АДРЕСА_1.

Відмовити припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.

Відмовити виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.

Відмовити витребувати від ОСОБА_2 та передати публічному акціонерному товариству «Дельта банк» технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на квартиру АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви

про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницького області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня ухвалення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ____