Ухвала суду № 40772057, 30.09.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2003/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Кріптон" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора м. Вінниці в особі Міністерства доходів і зборів України Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - позивач) до приватного підприємства "Кріптон" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: стягнути з відповідача кошти в розмірі 183 181, 42 грн., в рахунок погашення податкового боргу до Державного бюджету України.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.06.2014 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 183 181 грн. 42 коп. вказана заборгованість підтверджується розрахунком.

Так, заборгованість з податку на додану вартість в сумі 135 789 грн. 08 коп. виникла в результаті самостійно поданих податкових декларацій від: 19.12.2013 на суму 32 963 грн.; 20.11.2013 на суму 18 742 грн. (після часткової сплати борг становить 5513 грн.80 коп.); 19.03.2014 на суму 66 459 грн.; 17.04.2014 на 14 505 грн.; 19.02.2014 на суму 2 130 грн.; 20.01.2014 на суму 14219 грн.

При цьому, штрафні санкції нараховані на підставі актів № 28/15-212/31325130 від 16.01.2014 "Про результати камеральної перевірки щодо порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість та № 280/15-212/31325130 від 17.03.2014 "Про результати камеральної перевірки щодо порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість.

Водночас заборгованість в розмірі 1 грн. 85 коп. виникла внаслідок несплаченого зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000951501 від 29.01.2014; заборгованість в розмірі 32 971 грн. 84 коп. виникла внаслідок несплаченого зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000941501 від 29.01.2014 та заборгованість в розмірі 11 583 грн. 20 коп. виникла внаслідок несплаченого зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №0006931501 від 28.03.2014.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що підпунктами 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право податкових органів застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності .

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Водночас, п. 54.3.3 ст. 54 ПК України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

Пунктом. 54.5. ст. 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При цьому, відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги № 710 від 01.10.2012, зазначена вимога отримана відповідачем, що підтверджується підписом головного бухгалтера.

Податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, податкове повідомлення - рішення та вимога про сплату боргу не оскаржена, а оскільки відповідач не оскаржував вказані рішення, то відповідно до податкового законодавства таке податкове повідомлення-рішення вважається узгодженим і підлягає сплаті.

Стосовно посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що 17.06.2014 ним частково перерахувано кошти в сумі 9 340 грн., в рахунок погашення податкового боргу, то таке твердження відповідача є хибним, оскільки як вірно встановлено судом першої інстанції, на момент винесення рішення відповідачем податковий борг у сумі 183 181, 42 грн. не сплачено. Вказане також підтверджується наданим до апеляційного суду запереченням Вінницької ОДПІ (додаток: облікова картка платника станом на 26.05.2014; розрахунок суми позову станом на 26.05.2014).

При цьому щодо твердження відповідача про те, що особовий рахунок ПП "Кріптон" який відкритий в АТ "Брокбізнесбанк" не обслуговується у зв'язку з тим, що відповідно до постанови № 339 від 10.06.2014 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації АТ "Брокбізнесбанк" необхідно зазначити, що підприємство на власний ризик обирає форму розрахунку та фінансову установу в якій відкривати рахунок, або перераховувати кошти.

Відповідно до ст. 42 Господарського Кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Разом з тим, особовий рахунок відповідача відкритий в АТ "Брокбізнесбанк", не єдиний рахунок ПП "Кріптон", крім вказаного рахунку розрахунковими рахунками відповідача є: р/р № 26008300006984 АТ "Златобанк", МФО380612, р/р № 26009010795983, № 26049010796232, 26054010796119 ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 300023; р/р № 26002486624001, № 26056486624002 Вінницька ф. ПАТ КБ "Приватбанк", м. Вінниця, МФО 302689; р/р №26004001003126 ПАТ "Радикал банк", МФО 319111; р/р № 26001000034638 ПАТ "Універсал банк", МФО 322001; р/р №26000104981001 АТ "Імексбанк", МФО 328384; р/р № 26002161100100 ПАТ "Укрінбанк", МФО 300142; р/р № 26059013019461, № 26004013019461, № 26005001019461 АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627; р/р № 26004700199048 ПАТКБ "Правекс-Банк", МФО 380838.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Кріптон", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.