Ухвала суду № 40772006, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2467/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Млибор» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0012111501, № 0012151501 від 09 липня 2014 року, № 0012621501 від 24 липня 2014 року, № 0011421501, № 0011501501, № 00011411501 від 12 червня 2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення № 1353 від 06 травня 2014 року, наказу № 1359 від 06 травня 2014 року, п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 ПК України ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Млибор» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2014 року, за результатом якої складено акт № 1222/15/14226133 від 19 травня 2014 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0011421501 від 12 червня 2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4 290 776, 00 грн.;

- № 0011411501 від 12 червня 2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 053 102, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 526 551, 00 грн.;

- № 0011501501 від 12 червня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3 109 271, 00 грн, в т.ч. за основним платежем у розмірі 2 072 847, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1 036 424, 00 грн.

Крім того, на підставі направлення № 1739 від 12 червня 2014 року, наказу № 1743 від 12 червня 2014 року, п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.8 п. 78.1, п. 78.4, п. 78.5 ст. 78, ст. 81, ст. 82 ПК України ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Млибор» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2014 року, за результатом якої складено акт № 1523/15/14226133 від 20 червня 2014 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0012111501 від 09 липня 2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 4 290 776, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2 145 388, 00 грн.;

- № 0012151501 від 09 липня 2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3 766 265, 00 грн.

Також, на підставі направлення № 1930 від 03 липня 2014 року, наказу № 1939 від 02 липня 2014 року, п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.8 п. 78.1, п. 78.4, п. 78.5 ст. 78, ст. 81, ст. 82 ПК України ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Млибор» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2014 року, за результатом якої складено акт № 1640/15/14226133 від 11 липня 2014 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0012621501 від 24 липня 2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 511 243, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1 755 622, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та TOB «Чернігівська індустріальна молочна компанія» укладено договір купівлі-продажу № 05 від 20 січня 2014 року відповідно до умов якого продавець в узгоджений між сторонами строк зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити сільськогосподарську продукцію, кукурудза 2013 року.

Відповідно до п. 2.5. Договору - продавець гарантує, що є сільськогосподарським підприємством-виробником Товару та виконання умов даного Договору становить перше постачання Товару, а операція з подальшого продажу Покупцем Товару в режимі експорту підлягає нарахуванню ПДВ відповідно до п. 197.21 ст. 197 ПК України.

Виконання умов вищезазначеного договору підтверджується договором купівлі-продажу № 05 від 20 січня 2014 року, податковими накладними, видатковими накладними, виписками банку про оплату вартості товару, які містяться в матеріалах справи.

В подальшому з метою здійснення господарської діяльності, ПАТ «Млибор» (Продавець) уклало з Компанією NegoceAgricoleS.a.r.l. (Покупець) Контракт № 13/02/14/1 від 13 лютого 2014 року на поставку кукурудзи українського походження врожаю 2013 року (додається).

Відповідно до Розділів 4, 5 Контракту продавець зобов'язується постачати Товар (кукурудза 3 класу для кормових цілей, українського походження врожаю 2013 року) в задовільній якості. Кількість Товару по Контракту складає 12 000 метричних тон + /- 2% за вибором Продавця;

Дата поставки при відправленні залізничним транспортом, є дата залізничної накладної, поставлена на станції відправлення Товару. Базис поставки - СРТ Південний морський торгівельний порт TOB «ТІС-Зерно», TOB «Піка Тера».

На виконання умов вказаного Контракту, ПАТ «Млибор» відправляло партіями Товар вагонами залізниці відповідно до Інструкції Покупця Товару, що підтверджується залізничними накладними, документами отримувача Товару щодо його фактичного отримання, які містяться в матеріалах справи.

Вказаний в Контракті Товар доставлений до місця призначення та оплачений в повному обсязі Покупцем, що підтверджується банківськими виписками щодо оплати, які містяться в матеріалах справи.

В подальшому Товар був експортований, підтвердженням чого є вантажно-митні декларації.

Крім того, як вбачається х матеріалів справи, позивач уклав з МАГ Коммодітіз АГ Контрактна поставку кукурудзи 3-го класу на кормові цілі, українського походження врожаю 2013 року.

Відповідно до п. 1.1. даного Контракту - Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити кукурудзу 3 класу на кормові цілі, українського походження врожаю 2013 року, насипом у кількості та на умовах визначених цим Контрактом.

Кількість Товару 10000 (десять тисяч) метричних тонн + /-5% по вибору Продавця (п. 3.1).

Дата штампу місця відправлення в ТТН та або залізничній накладній вважається датою поставки Товару (п. 5.8).

Згідно до п. 8.2. Контракту - Покупець зобов'язується здійснювати приймання Товару, розвантажити вагони та/чи автотранспорт після їхнього прибуття в порт чи місце відвантаження, враховуючи потужності по відвантаженню і графік Терміналу, власними засобами та за власний рахунок.

На виконання умов Контракту, ПАТ «Млибор» відправляло партіями Товар вагонами залізниці відповідно до Інструкції Покупця Товару, що підтверджується залізничними накладними, документами отримувача Товару щодо його фактичного отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний в Контракті Товар доставлений до місця призначення та оплачений в повному обсязі Покупцем, що підтверджується банківськими виписками щодо оплати. В подальшому Товар був фактично експортований, підтвердженням чого с вантажно-митні декларації.

Крім того, згідно з експертними висновками № 000544 п/14 від 20 лютого 2014 року, № 000602 п/14 від 26 лютого 2014 року, .№ 000621 п/14 від 28 лютого 2014 року, № 000778 п/14 від 11 березня 2014 року, № 000803 п/14 від 12 березня 2014 року, № 000847 п/14 від 14 березня 2014 року - ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія» є виробником кукурудзи українського походження врожаю 2013 року, яка є предметом поставки за вищевказаними Контрактами.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України - сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг. Поставлених протягом 12 попередніх послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п. 197.21 ст. 197 ПК України - звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім постачання та вивезення в митному режимі експорту таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно до п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПК України - за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин позивача з TOB «Чернігівська індустріальна молочна компанія» підтверджується належним чином укладеним договором, видатковими та податковими накладними, що підтверджують факт виконання робіт, та платіжними дорученнями, що повністю відповідає умовам договорів та підтверджує саме направлення викладених у зазначених договорах правочинів на реальне настання правових наслідків.

Крім того, на момент укладення господарської угоди та в період її виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації TOB «Чернігівська індустріальна молочна компанія» були чинні. Крім того, TOB «Чернігівська індустріальна молочна компанія» було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Отже, доводи податкового органу, що позивачем не надано документи, які б підтверджували подальше використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності кукурудзи, придбаної у ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія» в зв»язку з чим завищено податковий кредит з ПДВ є безпідставними та спростовуються вищезазначеними матеріалами справи.

Колегія суддів також звертає увагу, що іншого майна, яке відповідало б характеристиці - кукурудза 3 класу врожаю 2013 року для кормових цілей, ПАТ «Млибор» в спірному періоді на праві власності не мало, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями за рахунком № 281 та за рахунком 6315.

Крім того, актом перевірки ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 1004/15/14226133 від 18 квітня 2014 року було підтверджено відображене ПАТ «Млибор» у декларації за січень 2014 року від'ємне значення у сумі 1 053 102, 00 грн.

Таким чином, відповідачем в свою чергу не надано будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності підстав для бюджетного відшкодування.

Не заслуговують на увагу й доводи апелянта з приводу того, що у Гр. 31 вантажно-митних декларацій не зазначено хто є виробником кукурудзи 3 класу для кормових потреб, що унеможливлює ідентифікувати виробника такої кукурудзи, оскільки відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30 травня 2012 року метою заповнення гр. 31 є не ідентифікація товаровиробника, а ідентифікація товару, що підтверджується змістом гр. 31 за вказаною інструкцією.

Отже, висновок податкового органу про неможливість ідентифікувати виробника товару (кукурудзи 2013 року), в зв'язку з тим, що у гр. 31 вантажно-митних декларацій не зазначено, хто є виробником кукурудзи є безпідставним.

Також, як зазначалося вище підтвердженням того, що ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія» є виробником кукурудзи українського походження врожаю 2013 року, яка є предметом поставки за вищевказаними Контрактами є експертні висновки, які містяться в матеріалах справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 07 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.