Рішення № 40771906, 01.10.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2014 р. Справа № 909/760/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Енергозберігаючі технології 2010"

вул. Цитадельна, 7, м. Київ, 01015

до відповідача:Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району

вул. Національної Гвардії, 14-Г, м. Івано-Франківськ, 76014

про стягнення заборгованості в сумі 41 376 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Орчик В.В. - представник, (довіреність №7 від 07.03.14);

від відповідача представник не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості в сумі 41 376 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.07.14 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 29.07.14.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.14, в зв»язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено в порядку ст. 77 ГПК України на 11.09.14.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.09.14 продовжено строк розгляду спору в порядку ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 01.10.14.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з»явився, відзиву на позов не надіслав; про день слухання справи був повідомлений належним чином.

30.09.14 через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вих. № 11/1065 від 29.09.14; вх. № 15055/14), мотивоване неможливістю прибуття в судове засідання уповноваженого на участь у справі представника.

Відповідно до приписів ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008. Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Судове засідання двічі відкладалося (ухвали: від 29.07.14, від 11.09.14); крім того, ухвалою від 11.09.14 продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України. З огляду на вищевикладене, відповідач мав достатньо часу для надання доказів, необхідних на його думкою, для розгляду спору по справі та не позбавлений права направити в судове засідання будь-якого іншого представника. За наведених обставин, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладених між сторонами договорів: № 1564 від 16.11.2012 та № 1565 від 17.11.2012 року, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в частині здійснення оплати за виконані роботи в сумі 41376 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем (надалі - підрядник) та відповідачем (надалі - замовник) укладено договори: № 1564 від 16.11.2012 (а.с.8-10) та № 1565 від 17.11.2012 (а.с.17-19) .

Зазначені вище Договори укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками юридичних осіб, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України. Отже, згідно приписів ст. 204 ЦК України, договори: № 1564 від 16.11.2012 та № 1565 від 17.11.2012 року є правомірними правочинами, так як іншого (розірвання, припинення, скасування цих договорів) сторонами суду не представлено.

Пунктом 1.1 Договорів встановлено, що замовник доручає, а підрядник зобов»язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: поточний ремонт каналізаційних мереж (гідродинамічне очищення фекальної каналізації) військового містечка № 99, с Ценжів, Тименицький район, Івано-Франківська область - договір № 1584; поточний ремонт каналізаційних мереж (гідродинамічне очищення фекальної каналізації та відстійника) військового містечка №5, військова частина А 1121, м. Івано-Франківськ - договір № 1585).

У відповідності до договірних умов, виконавець (позивач) виконав передбачені договорами види робіт на загальну суму 41376 грн. (відповідно до договору № 1564 - 28668 грн.; відповідно до договору № 1565 - 12708грн.).

Виконання позивачем договірних зобов»язань підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2 в): за листопад 2012 року (а.с. 11- 14; а.с. 20-23); при дослідженні зазначених вище актів приймання виконаних будівельних робіт судом встановлено, що документи підписані сторонами та скріплені печатками юридичних осіб.

В матеріалах справи також наявні довідки про вартість виконаних робіт за листопад 2012 року (форма КБ-3; а.с. 15-16, 24-25).

Порядок розрахунків визначений в розділі 3 Договорів.

Пунктом 3.3. Договорів сторони погодили, що оплата здійснюється протягом - календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника, але не пізніше 31.12.2012 року.

Замовник (відповідач) прийняті на себе зобов»язання з оплати за виконані роботи не здійснив; вартість виконаних робіт в сумі 41376 грн. не оплатив.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41376 грн. обгрунтована та підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629, 837 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 49, 75 ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості в сумі 41 376 грн. 00 коп. задовольнити.

Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Національної Гвардії, 14-Г, м. Івано-Франківськ, 76014; код 08494013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (вул. Цитадельна, 7, м. Київ, 01015; код 37100186) заборгованість в сумі 41376(сорок одну тисячу триста сімдесят шість) грн. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.10.14

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 06.10.14