Ухвала суду № 40770491, 25.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1335/14 Справа № 175/2045/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Бровченко В.В. Доповідач - Власкін В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

25 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Власкіна В.М.

суддів - Свідерської Т.А., Алькової С.М.

при секретарі - Письменій К.В.

за участю прокурора - Заворотної О.В.

захисника - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

представника цивільного позивача - ОСОБА_4

представника цивільного відповідача - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, представника цивільного відповідача ОСОБА_5, представника цивільного позивача ОСОБА_4 на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2014 року.

Цим вироком,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Олонешти Суворовського району Республіки Молдова, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, працюючий водієм ТОВ «Епіцентр К», зареєстрований та проживаючий на АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст.286 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 1 рік.

На підставі п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України ОСОБА_3: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 8 000 гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ТОВ «Епіцентр К» на користь потерпілої ОСОБА_6 4 143, 55 гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 100 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 25 листопада 2013 року близько 18 години 30 хвилин, керуючи приналежними Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (далі (ТОВ «Епіцентр К») технічно справним автомобілем «VOLVO FN 12» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «SCMITZ SPR 24L-13/62E» реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався у правому ряді по проїзній частині автодороги Н-08 «Запоріжжя - Дніпропетровськ - Бориспіль» зі сторони м. Запоріжжя у напрямку м. Дніпропетровська.

Під час руху в районі 422 км + 900 м вказаної автодороги, що проходить по території Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, не переконався у безпеці свого руху, став виконувати маневр повороту ліворуч на суміжну смугу руху, по якій в цей час у попутному напрямку прямо рухався автомобіль «AUDI Q5» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7, в результаті чого допустив зіткнення транспортних засобів, чим грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 10.4 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «AUDI Q5» ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляціях:

Адвокат ОСОБА_2 просить змінити вирок, зменшивши суми, які підлягають стягненню з обвинуваченого, а також застосувати відносно ОСОБА_3 Закон України «Про амністію у 2014 році». Посилається на те, що медична допомога надається у лікувальних закладах безкоштовно, позивач не надав доказів витрат на лікування. Крім того, суд не притяг до участі у справі страхову організацію, яка і мала відшкодувати збиток потерпілій, не врахував, що на утриманні у обвинуваченого двоє батьків пенсіонерів, які досягли 70-річного віку, у зв'язку з чим на ОСОБА_3 розповсюджується Закон України «Про амністію у 2014 році».

Цивільний відповідач просить скасувати вирок в частині стягнення сум з ТОВ «Епіцентр К» та постановити новий вирок, яким відмовити у задоволенні цивільного позову у повному обсязі. Цивільна відповідальність ТОВ «Епіцентр К» застрахована, тому шкода здоров'ю потерпілого та моральна шкода повинна була відшкодовувати страхова компанія, яку суд у справу не долучив. Необґрунтовано суд відмовив і у клопотанні про притягнення у якості співвідповідача власника автомобіля, на якому пересувалася потерпіла, оскільки збиток їй спричинений внаслідок дій двох джерел підвищеної небезпеки. Крім того, потерпілою не надано достовірних доказів, які підтверджують факт спричинення їй матеріального збитку, не вказано у чому полягає моральна шкода та з чого виходила потерпіла, визначаючи її розмір.

Представник цивільного позивача просить змінити вирок у частині задоволення позовних вимог - стягнути з ТОВ «Епіцентр К» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у сумі 300 000 гривень. Суд не в повній мірі врахував фізичні та моральні страждання, спричинені позивачу, того, що в неї попереду ще декілька операцій, курс лікування триватиме до 3 років, в продовж яких ОСОБА_6 буде відсторонена від звичного життя, буде переносити біль, її організм буде піддаватися шкідливим впливам медичних препаратів та рентгенограм.

Заслухавши доповідача, представника цивільного позивача, представника цивільного відповідача, захисника ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції, обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав апеляцію свого захисника, прокурора, який частково підтримав апеляції та вважав можливим збільшити розмір моральної шкоди, стягнутої на користь потерпілої, але зменшити розмір матеріального збитку, виключивши затрати за послуги хімчистки та обіди в ресторані, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія вважає, що апеляція цивільного позивача не підлягає задоволенню, а апеляції цивільного відповідача та захисника підлягають частковому задоволенню.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, при викладених у вироку обставинах, кваліфікація його дій, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах та не оскаржуються.

Покарання йому призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу винного, всіх обставин справи, у тому числі і тих, на які захисник посилається в апеляції і підстав до зміни покарання колегія не вбачає.

У частині необхідності застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році», апеляція адвоката задоволенню не підлягає, оскільки ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2014 року на підставі п. «є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_3 від відбування призначеного йому основного та додаткового покарання звільнений (а.с.27-28).

Вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд обґрунтовано дійшов висновку про спричинення їй, як матеріального так морального збитку. Суд в повній мірі врахував характер, глибину, тривалість фізичних, емоційних, моральних страждань та хвилювань, перенесених потерпілою через отримані нею тяжкі тілесні ушкодження, тривале лікування, що має бути та обґрунтовано стягнув моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.

Визначаючи розмір матеріального збитку у сумі 4143, 55 гривень, суд, на думку колегії, неправильно врахував витрати по рахункам з ресторану м. Запоріжжя у сумі 1484, 50 гривень та витрати по хімчистці чоловічого одягу на суму 385 гривень, оскільки немає даних, достовірно підтверджуючих те, що ці витрати здійснені саме у зв'язку з лікуванням потерпілої, даних про необхідність додаткового харчування.

Витрати ж по придбанню пального у сумі 1901, 06 гривень, залізничних квитків у сумі 372, 99 гривень, пов'язані з подією дорожньо-транспортної пригоди підтверджені документально та враховані судом обґрунтовано.

Доводи про необхідність притягнення до справи страхової компанії, а також у якості співвідповідача власника автомобіля, на якому пересувалася потерпіла, необґрунтовані.

З висновку судово-автотехнічної експертизи, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, випливає, що у діях водія ОСОБА_7 не вбачається невідповідності вимогам правил дорожнього руху, які з технічної точки зору могли знаходитися у причинному зв'язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с.65).

Суд правильно вказав на те, що ОСОБА_3 скоїв дорожньо-транспортну пригоду під час виконання своїх трудових обов'язків на транспортному засобі ТОВ «Епіцентр-К» і з урахуванням положень ч.1 ст.1167 та ч.1 ст.1172 та ін. ЦК України, ст.ст.130, 132-134 КЗпП України, стягнув збиток з відповідача - ТОВ «Епіцентр-К».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію представника цивільного позивача ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Апеляції представника цивільного відповідача ОСОБА_5, захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2014 року відносно ОСОБА_3, в частині відшкодування матеріального збитку, - змінити.

Зменшити суму стягнення матеріального збитку з 4143, 55 гривень до 2274, 05 гривень, виключивши витрати в розмірі 1484, 50 за харчування з ресторану та 385, 00 гривень за послуги хімчистки.

В решті вирок залишити без змін.

Судді: