Ухвала суду № 40770309, 23.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3689/13-а

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

25.09.2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2013 року №0002671702, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 26093,54 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 року, ФОП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

ФОП ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, оскільки у позивача наявні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності.

До того ж позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги факт того, що ПП «КФ «Таврія-Пласт» на момент здійснення господарських операцій мало спеціальну податкову правосуб'єктність та мало право виписувати податкові накладні, здійснювати продаж товарів, надавати послуги

На підставі викладеного, апелянтом ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_2

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 21.08.1997 року, перебуває на обліку платників податків з 21.08.1997 року за №7089.

Згідно довідки Головного управління статистики у Херсонській області основними видами діяльності ФОП ОСОБА_2 за КВЕД є 90.03.0 - прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності, 93.05.0 - надання інших індивідуальних послуг, 90.02.0 - збирання та знищення інших відходів, 01.41.0 - надання послуг у рослинництві: облаштування ландшафту.

У період з 22.05.2013 року по 28.05.2013 року державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань взаємовідносин з ПП «КФ «Таврія-Пласт» за 2011 рік.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 30.05.2013 року №2784/17-2/НОМЕР_1, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 року №0002671702 про визначення позивачеві суми податкового зобов'язання з податку з доход ів фізичних осіб в розмірі 26093,54 грн.

У висновках акту зазначено про порушення позивачем пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_2 занижено податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2011 рік на суму 20874,83 грн.

В акті перевірки податковий орган посилався на те, що у контрагента позивача - ПП «КФ «Таврія-Пласт», з яким у перевіряємий період позивач нібито мав господарські відносини, відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Крім того, ДПІ посилалась на не підтвердження реальності здійснюваних ФОП ОСОБА_2 та ПП «КФ «Таврія-Пласт» господарських операцій, а саме, не підтвердження поставки товарів. У зв'язку з вказаним, податкова інспекція дійшла висновку про непідтвердженість валових витрат позивача, відображених у декларації про доходи за 2011 рік, по господарським операціям з ПП «КФ «Таврія-Пласт».

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2, зважаючи на наступне:

Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. У разі, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

П. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України встановлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст. 177 Податкового кодексу України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзаців "а" та "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за змістом наведених норм право платника податку на включення сум до складу валових витрат за вчиненими господарськими операціями обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією, іншими подібними документами, перелік яких встановлений податковим законодавством, суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Згідно матеріалів справи, 01.04.2011 року ФОП ОСОБА_2 (Замовник) уклав з ПП «КФ «Таврія-Пласт» (Виконавець) договір про надання послуг № 01/04-11, за умовами якого Виконавець зобов'язувався за дорученням Замовника надати послуги з прибирання тротуарів, паркових алей, прибирання сміття, а замовник зобов'язується оплатити дані послуги.

Згідно п. 1.3 Договору термін виконання робіт - з моменту підписання договору та отримання всіх необхідних документів від замовника для виконання послуг. Послуги вважаються виконаними після підписання акту приймання-здачі послуг.

У підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем були надані акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000021 від 29.04.2011 року, № ОУ-0000022 від 30.04.2011 року, № ОУ-0000054 від 05.05.2011 року, згідно яких виконавцем надано послуги з прибирання випадкового сміття, паркових алей, тротуарів та зеленої зони.

Здійснення розрахунків за надані послуги підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками.

Дослідивши вказані первинні документи колегія суддів вважає, за необхідне зазначити наступне:

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності віднесення позивачем сум до складу валових, податковий орган вказував на сумнівність виконання договірних зобов'язань контрагентом, на нереальність самих господарських операцій.

Слід зазначити, що умовою виникнення у платника права на віднесення сум до складу валових є реальне здійснення господарських операцій з придбання товарів, виконання робіт, надання послуг, з метою використання у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку.

Документи та інші дані, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

В свою чергу, надані позивачем документи не дають можливості в повній мірі встановити реальність здійснюваних між позивачем та його контрагентом операцій.

Так, у наданих актах здачі-прийняття робіт зазначено, що Виконавцем (ПП «КФ «Таврія Пласт») було надано позивачеві послуги з прибирання випадкового сміття, паркових алей, тротуарів та зеленої зони. Однак, при цьому, з вказаних актів не можливо встановити місця де проводились зазначені роботи, період, у яких вони проводились, обсяги наданих послуг. Не надано документів в обґрунтування ціни послуг, що надавались.

Будь-які інші документи, з яких можливо встановити зазначені обставити та тим самим підтвердити фактичне виконання послуг, позивачем ні у суді першої, ні у суді апеляційної інстанції надані не були.

Слід зазначити, що у поданому адміністративному позові та в апеляційній скарзі позивач вказував на те, що договір з ПП «КФ «Таврія Пласт» про надання послуг з прибирання випадкового сміття, паркових алей, тротуарів та зеленої зони був укладений для виконання договорів про закупівлю послуг з санітарної обробки та аналогічних послуг № 32 від 21.04.2011 року, №33 від 21.04.2011 року, №34 від 21.04.2011 року, укладених з Департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради на тендерній основі. При цьому, згідно умов вказаних договорів ФОП ОСОБА_2, як Виконавець, зобов'язувався надати послуги з санітарного оброблення та аналогічні послуги у Суворовському районі м. Херсона.

В свою чергу, як вірно встановлено судом першої інстанції, договори з Департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради були укладені пізніше, ніж договір про надання послуг між ФОП ОСОБА_2 та ПП «КФ «Таврія-Пласт», та, в свою чергу, не передбачають можливість ФОП ОСОБА_2 залучати до виконання робіт своїх контрагентів (субпідрядників). Договір про надання послуг між ФОП ОСОБА_2 та ПП «КФ «Таврія-Пласт» також не містить посилання на те, що вони укладені з метою виконання ФОП ОСОБА_2 договорів про закупівлю послуг з санітарної обробки.

Акти приймання виконаних робіт за квітень-травень 2011 року підписані між Департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради та ФОП ОСОБА_2 також не містять відомостей про те, що до виконання послуг залучалось ПП «КФ «Таврія-Пласт».

Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції вірно зазначив, що з наданих позивачем документів неможливо встановити пов'язаність ПП «КФ «Таврія-Пласт» з наданням послуг ФОП ОСОБА_2 на виконання договорів про закупівлю послуг з санітарної обробки та аналогічних послуг та необхідність укладання договору від 01.04.2011 року №01/04-11.

Позивачем не надано суду доказів щодо наявності у ФОП ОСОБА_2 виробничих та трудових ресурсів, недостатність яких спричинила до залучення спірного контрагента до виконання вищевказаних послуг. Також позивачем не надано доказів щодо наявності у ПП «КФ «Таврія-Пласт» відповідних виробничих та трудових та можливості надавати такі послуги.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що наданими позивачем первинними документами не підтверджується фактичне виконання ПП «КФ «Таврія-Пласт» позивачеві послуг з прибирання за договором від 01.04.2011 року №01/04-11, не обґрунтовано економічну необхідність надання таких послуг, а тому податковим органом правомірно зменшено позивачу валові витрати у 2011 році та донараховано податку на доходи з фізичних осіб у сумі 20874,83 грн. із застосуванням до позивача штрафних санкцій у розмірі 25%.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 року №0002671702 прийнято ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС у відповідності до вимог Податкового кодексу України, є правомірним, обґрунтованим, та скасуванню не підлягає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В.Бойко

Суддя: Т.М.Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв