Постанова № 40770216, 30.09.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1947/14-a

"30" вересня 2014 р.

м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баранюка А.З. при секретарі судового засідання Дудар М.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Шмигельської М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділу Держземагенства у Тернопільському районі про визнання нечинним висновку та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Відділу Держземагенства у Тернопільському районі (надалі - відповідач) про визнання нечинним Висновку Відділу Держземагенства у Тернопільському районі від 22 серпня 2014 року за № 578 про відмову у погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,50 га для іншого призначення (реконструкція викупленого приміщення котельні під адміністративно-складські приміщення на території Драганівської сільської ради (за межами населеного пункту) Тернопільського району Тернопільської області та зобов'язання погодити проект землеустрою.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у погодженні проекту землеустрою, оскільки на цій земельній ділянці розміщено нежитлове приміщення котельня тракторної майстерні за адресою АДРЕСА_1, яке належить на праві власності позивачеві.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила та пояснила, що надання земельної ділянки у користування необхідно проводити із врахуванням постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року у справі № 2-а/1970/266/11, якою скасовано розпорядження голови районної державної адміністрації № 255 від 23.04.2004 року «Про вилучення земель площею 147,8 га, які не підлягають паюванню, з користування TOB «Драганівка» за межами населеного пункту на території Драганівської сільської ради». Таким чином, з метою недопущення відведення земельної ділянки Позивачу з порушенням норм земельного законодавства, зокрема уточнення її попереднього землекористувача (землевласника), проект землеустрою рекомендовано направити на доопрацювання.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 травня 2007 року ОСОБА_3 купив у громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приміщення котельні тракторної майстерні, що знаходиться в АДРЕСА_1, які володіли цим приміщенням на праві приватної власності після розпаювання колгоспу "Драганівський", на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Драганівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 28 березня 2007 року та зареєстрованого Тернопільським районним бюро технічної інвентаризації 28 березня 2007 року за реєстровим № 37.

Належне позивачу нерухоме майно зареєстровано в Реєстрі права власності на нерухоме майно від 09 липня 2007 року № 15164878.

Розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації від 04 листопада 2010 року № 1212 позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для використання з метою реконструкції котельні під адміністративно-складські приміщення та майстерню.

На підставі договору на виконання землевпорядних робіт від 08.10.2013 р. № 02_10/13, укладеного між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_10, останнім розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 в оренду для використання з метою реконструкції котельні під адміністративно-складські приміщення та майстерню.

Позивач звернувся до відповідача з метою погодження проекту землеустрою, однак отримав Висновку Відділу Держземагенства у Тернопільському районі від 22 серпня 2014 року за № 578 про відмову у погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,50 га для іншого призначення (реконструкція викупленого приміщення котельні під адміністративно-складські приміщення на території Драганівської сільської ради (за межами населеного пункту) Тернопільського району Тернопільської області з підстав невідповідності вимогам Земельного кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача надала пояснення відповідно до яких надання земельної ділянки у користування необхідно проводити із врахуванням постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року у справі № 2-а/1970/266/11, якою скасовано розпорядженням голови районної державної адміністрації від 23 квітня 2004 року № 255 «Про вилучення земель площею 147,8 га, які не підлягають паюванню, з користування TOB «Драганівка» за межами населеного пункту на території Драганівської сільської ради» згідно якого вилучено землі площею 147,8 га, які не підлягають паюванню, з користування TOB «Драганівка», переведено в землі сільськогосподарського призначення загальною площею 147,8 га, які не підлягають паюванню, з них сільськогосподарські угіддя площею 88,4 га, в тому числі: сінокіс - 13,0 га, пасовища 64,7 га, рілля 10,7 га в землі запасу сільської ради та несільськогосподарські угіддя площею 59,4 га, в тому числі: господарські двори 34,5 га, господарські шляхи і прогони 17,0 га, кар'єри 2,7 га, штучні водотоки 5,2 га в землі загального користування сільської ради.

Разом з тим, зазначеним рішенням суду жодним чином не вирішено питання земель, що перебували під розпайованими приміщеннями колишнього колгоспу "Драганівський", і які, у свою чергу, перейшли у власність членів колективного сільськогосподарського підприємства при його розпаюванні та були в подальшому відчужені третім особам.

З пояснень представника відповідача слідує, що Державний акт на право колективної власності на землю від 16 вересня 1995 року колгоспу "Драганівський" не є чинним у зв'язку із частковим розпаюванням та зміною конфігурації земельної ділянки.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України до якої до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Статтею 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Згідно п.п. 2,5 ч.2 ст.7 Закону України «Про державний земельний кадастр» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зокрема належать погодження надання висновків за результатами проведення державної експертизи програм і проектів з питань ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, матеріалів і документації Державного земельного кадастру, здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, тощо.

Статтею 186 і Земельного кодексу України регламентовано, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Суд зазначає, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у Висновку Відділу Держземагенства у Тернопільському районі від 22 серпня 2014 року за № 578 про відмову у погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду жодним чином не зазначено, яким саме вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, чи якій документації із землеустрою або містобудівній документації не відповідає проект землеустрою.

Що ж до посилання представника відповідача про необхідність уточнення попереднього землекористувача, то відповідач мав можливість це зробити до судового розгляду справи та в процесі розгляду справи судом, в тому числі і при дослідженні долучених до матеріалів справи Державного акту на право колективної власності на землю від 16 вересня 1995 року та державної статистичної звітності, з яких слідує, що попереднім землекористувачем був колгосп "Драганівський".

Крім того, розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації від 04 листопада 2010 року № 1212, яким позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для використання з метою реконструкції котельні під адміністративно-складські приміщення та майстерню є чинним і відповідачем не заперечувалась законність його видання.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представник відповідача заперечувала проти позову, проте нею належними доказами не доведено правомірність оскаржуваного Висновку.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись ст.ст. 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати нечинним Висновок Відділу Держземагенства у Тернопільському районі від 22 серпня 2014 року за № 578 про відмову у погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,50 га для іншого призначення (реконструкція викупленого приміщення котельні під адміністративно-складські приміщення на території Драганівської сільської ради (за межами населеного пункту) Тернопільського району Тернопільської області.

2. Зобов'язати Відділ Держземагенства у Тернопільському районі (вул. М.Кривоноса, 10, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 38739880) погодити ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, інд. код НОМЕР_1) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,50 га для іншого призначення (реконструкція викупленого приміщення котельні під адміністративно-складське приміщення) на території Драганівської сільської ради (за межами населеного пункту) Тернопільського району Тернопільської обл.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 06.10.2013 року

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна:

Суддя Баранюк А.З.