Вирок № 40770121, 03.09.2014, Лебединський районний суд Сумської області

ОСОБА_1 Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1625/14-к

Номер провадження 1-кп/580/138/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2014 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого Бакланова Р. В.

при секретарі Гладкова С. В.,

за участю: прокурора - Андрєєва О.Л., потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Лебедині кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, громадянина України, не працюючого, одруженого, освіта середня, що зареєстрований та проживає - АДРЕСА_1, не судимого,-

- по ч. 1 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, перебуваючи на території господарства по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3 в один з днів червня 2014 року побачив в ямі колишнього погребу дві металевих балки, які вирішив таємно викрасти.

Вранці одного з днів, на початку червня 2014 року, ОСОБА_1 повідомивши ОСОБА_4 про те, що він діє з дозволу власника, вони разом прийшли до зазначеного господарства, викопали із ями колишньої господарської споруди зазначену металеву балку вартістю 190 грн. Викрадену балку винесли на ґрунтову дорогу та викраденим розпорядилися на власний розсуд. Вранці, наступного дня, аналогічним чином викрав іншу металеву балку вартістю 190 грн. Своїми діями заподіяли шкоди власнику - ОСОБА_3 на суму 380 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив крадіжку тобто - таємне викрадення чужого майна - кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

26 серпня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 укладена угода про примирення. Відповідно до умов вказаної угоди потерпілий та підозрюваний у кримінальному провадженні №12014200090000476 від 6 серпня 2014 року виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, узгодили призначення покарання підозрюваному за вказаною статтею у вигляді 100 годин громадських робіт. Також, у даній угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

В суді потерпілий ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_1 підтвердили, що угода про примирення між ними укладена добровільно, така угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Суд проаналізував надані матеріали, вислухав пояснення обвинуваченого та потерпілої, думку прокурора, захисника дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, визначене ч.1 ст.185 КК України, яке, згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень невеликої тяжкості. Обвинувачений свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнає. Встановлено, що укладення угоди між сторонами про примирення є добровільним. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Узгоджене сторонами угоди покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який є не судимим, злочин вчинив вперше, на обліках в диспансерах не перебуває, повністю відшкодував завдані потерпілій збитки.

Таким чином, умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди підозрюваний та потерпілий, визначена в межах санкції ч.1 ст.185 КК України , а тому не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Крім того суд вважає за необхідне речовий доказ у провадженні: металеву лопату, що зберігається у ОСОБА_6 - вважати повернутим власниці.

Також суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судові витрати у справі: за проведення товарознавчої експертизи 98 грн. 28 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 370-371, 373-374, 473-476 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 26 серпня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12014200090000476 від 6 серпня 2014 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у виді 100 годин громадських робіт.

Речовий доказ у провадженні: металеву лопату, що зберігається у ОСОБА_6 - вважати повернутим власниці.

Стягнути із ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 на користь на користь держави код ЄДРПОУ 37345566 розрахунковий рахунок 31114115700214, отримувач коштів Лебединське УК 24060300, Банк отримувача - ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013 код класифікації доходів бюджету 24060300 «інші надходження» судові витрати 98 грн. 28 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з моменту проголошення вироку, через Лебединський районний суд Сумської області до апеляційного суду Сумської області:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України.

Суддя: Р. В. Бакланов