Постанова № 40770108, 02.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 р. Справа № 804/8973/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Червяченко Д.В.

за участю:

представника позивача - Явтушенко О.А.

представника відповідача - Копань А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Пром» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Пром» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо призначення, проведення та оформлення результатів позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еко Пром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003602201 від 03.12.2013 року за формою «Р», прийняте ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на підставі Акту № 838/2201/35269887 від 06.11.2013 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еко Пром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003612201 від 03.12.2013 року за формою «Р» прийняте ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на підставі Акту № 838/2201/35269887 від 06.11.2013 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еко Пром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року»;

- стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Пром» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 560,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державною податковою інспекцією в Кіровському районі м. Дніпропетровська було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Еко Пром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки № 838/2201/35269887 від 06.11.2013 року. Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено заниження податку на прибуток за 2012 рік в сумі 1 458 280,0 грн. та встановлено завищення підприємством податкового кредиту в розмірі 372 796,0 грн. У зв'язку з цим податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.12.2013 року № 0003602201 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ «Еко Пром» з податку на прибуток підприємств на суму 2 187 420,0 грн., у т.ч. за основним платежем - 1 458 280,0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 729 140,0 грн. та № 0003612201, яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ «Еко Пром» з податку на додану вартість на суму 559 194,0 грн., у т.ч. за основним платежем - 372796,0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 186 398,0 грн. Позивач вважає дії податкового органу щодо проведення перевірки протиправними, оскільки перевірку проведено без достатніх на те підстав, а винесені за її результатами податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, оскільки взаємовідносини з ТОВ «Неометпром» підтверджені первинними документами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні доводам, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що податковим органом під час проведення перевірки було встановлено, що правочини, вчинені між ТОВ «Еко Пром» та ТОВ «Неометпром», не спрямовані на реальне настання наслідків, фактичного здійснення господарської операції між вказаними особами не відбулося, позивачем в порушення вимог діючого законодавства відображено в податковому обліку суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за вказаним правочином. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що висновки податкового органу є обґрунтованими та правомірними, а тому податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Пром» зареєстроване як юридична особа 30.07.2007 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

На підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.10.2013 року № 305, згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України та на підставі вимоги прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська від 11.10.2013 року № 79-3159 працівником ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровську проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Пром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої 06.11.2013 року складено Акт № 838/2201/35269887.

Щодо визнання неправомірними дій відповідача з приводу призначення, проведення та оформлення результатів позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еко Пром» суд зазначає наступне.

Згідно пунктів 78.4. та 78.5. ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що перевірку проведено з відома директора ТОВ «Еко Пром», направлення на перевірку та копію наказу про проведення перевірки вручено уповноваженій особі ТОВ «Еко Пром».

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська було складено Акт № 838/2201/35269887 та 03.12.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0003602201 та № 0003612201, якими позивачу збільшено його зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Податкового кодексу України.

Статтею 81 цього Кодексу встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Враховуючи ту обставину, що ТОВ «Еко Пром» допустило до перевірки посадових осіб державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, суд вважає, що фактично позивач погодився з правомірними діями відповідача щодо проведення перевірки та не вважав їх неправомірними.

Отже, суд вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, вимогу позивача про визнання протиправними дій щодо призначення, проведення та оформлення результатів позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еко Пром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

Згідно висновків викладених в акті від 06.11.2013 року № 838/2201/35269887, перевіркою встановлено порушення:

1. п.138.2, п.п. 138.8.5, п.п.138.8.1 п.138.8, п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку у сумі 1 458 280 грн., в тому числі: у І кварталі 2012 року - у сумі 72 390 грн., у ІІ кварталі 2012 року-у сумі 147 537 грн., у ІІІ кварталі 2012 року- у сумі 168 400 грн., у ІV кварталі 2012 року - у сумі 1 069 953 грн.;

2. п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на загальну суму 372 796 грн., у т.ч. по періодах:

- у січні 2012 року у розмірі 15 556 грн.;

- у лютому 2012 року у розмірі 16 888 грн.;

- у березні 2012 року у розмірі 36 499 грн.;

- у квітні 2012 року у розмірі 41 974 грн.;

- у травні 2012 року у розмірі 54 404 грн.;

- у червні 2012 року у розмірі 44 133 грн.;

- у липні 2012 року у розмірі 47 853 грн.;

- у серпні 2012 року у розмірі 58 303 грн.;

- у вересні 2012 року у розмірі 54 225 грн.;

- у жовтні 2012 року у розмірі 2961 грн.;

На підставі вищевикладених висновків податковим органом 03.12.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0003602201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 187 420 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 1 458 280 грн. за штрафними санкціями - 729 140 грн., та № 0003612201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 559 194 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 372796 грн. за штрафними санкціями - 186 398 грн.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом ТОВ «Еко Пром» грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Зазначена правова позиція також узгоджується з положеннями Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Позивачем у позовній заяві та підчас надання пояснень у судовому засіданні було зазначено, що ТОВ «Еко Пром» (замовник) було укладено з ТОВ «Неометпром» (виконавець) договори № 0101/9 від 01.01.2012 року,від 01.02.2012 року № 0102/10, від 01.03.2012 року № 0103/11, від 02.04.2012 року № 0204/12, від 03.05.2012 року № 0305/13, від 01.06.2021 року № 0106/14, від 01.07.2012 року № 0107/15, від 01.08.2012 року № 0108/16, від 01.09.2012 року № 0109/17.

Предметом вказаних договорів є надання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів.

На підтвердження факту виконання вказаних договорів позивачем надано копії договорів, актів на проведення робіт, податкових накладних.

Розрахунок між контрагентами проводився в безготівковій формі, всього позивачем перераховано грошові кошти на загальну суму 2 236 776 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 372 796 грн., що також було відображено позивачем в податкових звітностях з податку на прибуток та на додану вартість.

Вказані документи надавалися податковому органу під час перевірки, досліджувалися працівниками податкового органу та зміст операцій відповідно до цих документів описані в акті перевірки.

Податковим органом встановлено, що господарські операції з ТОВ «Неометпром» не піддержуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання та здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (пункт 138.1.).

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2.).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Суд проаналізував документи, що характеризують діяльність ТОВ «Неометпром» за перевірений податковою період, та дійшов висновку, що ТОВ «Неометпром» не мав можливості надати ТОВ «Еко Пром» указані в первинних документах послуги виходячи з наступного.

ТОВ «Неометпром» зареєстровано 12.06.2007 року за адресою 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, будинок 27, квартира 142. Інших приміщень або адрес, за якими ТОВ «Неометпром» міг здійснювати в 2012 році господарську діяльність не встановлено.

Протягом 2012 року ТОВ «Неометпром» подавало до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкові декларації з податку на додану вартість, згідно яких ТОВ «Неометпром» здійснило операції на суму:

в січні 2012 року - 836 180 грн., в тому числі ПДВ 167 236 грн.;

в лютому 2012 року - 2 786 714 грн., в тому числі ПДВ 557 343 грн.;

в березні 2012 року - 2 940 795 грн., в тому числі ПДВ 588 159 грн.;

в квітні 2012 року - 3 982 840 грн., в тому числі ПДВ 796 568 грн.;

в травні 2012 року - 1 948 321 грн., в тому числі ПДВ 389 664 грн.;

в червні 2012 року - 1 059 789 грн., в тому числі ПДВ 211 958 грн.;

в липні 2012 року - 529 468 грн., в тому числі ПДВ 105 894 грн.;

в серпні 2012 року - 1 838 425 грн., в тому числі ПДВ 367 685 грн.;

в вересні 2012 року - 373 828 грн., в тому числі ПДВ 74 766 грн.;

в жовтні 2012 року - 126 495 грн., в тому числі ПДВ 25 299 грн.;

в листопаді 2012 року - 0 грн.

в грудні 2012 року - 0 грн.

Всього протягом 2012 року на загальну суму 16 422 855 грн.

07.03.2013 року ТОВ «Неометпром» подало до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, згідно якої в 2012 року підприємство отримало доходи у розмірі 1 179 543 грн. та мало витрати у розмірі 1 120 256 грн., і це при тому, що лише від ТОВ «Еко Пром» протягом січня - листопада 2012 року ТОВ «Неометпром» отримало 2 236 776 грн.

Незважаючи на таку велику господарську діяльність протягом січня-жовтня 2012 року, 08.02.2013 року господарським судом Дніпропетровської області своєю ухвалою прийнято до розгляду заяву ТОВ «Неометпром» від 05.02.2013 року про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку із тим, що вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, та 25.02.2013 року ТОВ «Неометпром» вже визнано банкрутом.

При цьому з ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2013 року у справі № 904/1143/13-г вбачається, що 16.11.2012 року ліквідатор ТОВ «Неометпром» направив до податкового органу заяву за формою 8-ОПП, 20.11.2012 року ліквідатор розмістив в газеті «Днепр вечерний» оголошення про припинення ТОВ «Неометпром» та 30.11.2012 року - в Бюлетні державної реєстрації.

Тобто, фактично в листопаді 2012 року, незважаючи на ділову активність в жовтні 2012 року, на підприємстві раптово виникла ситуація, коли вартості майна товариства стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів, і власниками товариства прийнято рішення про його ліквідацію.

Таким чином, у суду виникли сумніви щодо реальності здійснення ТОВ «Неометпром» господарської діяльності з огляду на обсяг господарських операції та поспішне рішення про ліквідацію за рішенням власників товариства.

Крім того, суд окремо звертає увагу, що згідно наданої суду інформації, отриманої з баз даних УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області від 01.08.2014 року за ТОВ «Неометпром» ніколи не обліковувалися транспортні засоби, а на підприємстві, згідно звітів 1-ДФ, в 2012 році працювали: в 1 кварталі 2012 року - 3 особи, з яких 1 звільнилася 01.03.2012 року, в 2 кварталі 2012 року - 2 особи, з яких 1 звільнилася 01.05.2012 року, в 3 та 4 кварталах 2012 року - на товаристві працювала лише одна особа - директор ОСОБА_5, і це при тому, що товариство фактично надало послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари та пакувальних матеріалів у кількості: 2 562 621,9 кг. зі збирання паперу та картону, 285 380,51 кг зі збирання дерева, 369 052,68 кг зі збирання пластика. І це без врахування інших видів «зібраних» матеріалів.

У зв'язку з цим, вказані цифри та фактичний стан на товаристві свідчать, що ТОВ «Неометпром» не мало можливості надати ТОВ «Еко Пром» таких послуг у такій кількості.

Також, суд не залишає поза увагою і постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2013 року, винесену по справі № 203/8349/13-п, якою директора ТОВ «Еко Пром» ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме: в відсутності податкового обліку, порушення керівником встановленого законом порядку ведення податкового обліку тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в операціях між ТОВ «Еко Пром» та ТОВ «Неометпром» відсутній факт придбання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари та пакувальних матеріалів, що виключає можливість включення до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та до податкового кредиту з податку на додану вартість сум за операціями між ТОВ «Еко Пром» та ТОВ «Неометпром».

Окремо суд зазначає, що сама по собі наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та формування валових витрат.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку відмовити у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Пром» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 08.09.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 08.09.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля