Рішення № 40770078, 02.10.2014, Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа № 511/2304/14-ц

Номер провадження: 2/511/790/14

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бобровська І. В.,

при секретарі Яценюк О.А.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, посилаючись на те, що ОСОБА_2 з 02.09.1995р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, який було розірвано на підставі рішення суду від 16.12.2008р. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 (після подачі позову до суду змінив прізвище на «ОСОБА_3»), ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається на юридичному факультеті Інституту кримінально-виконавчої служби на 2-му курсі очної форми навчання до 26.12.2017 року. Відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хоч і має таку можливість, оскільки є пенсіонером ГУ МВС України. Позивачі просять суд стягнути аліменти з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_3 на його утримання на період навчання у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку щомісячно до 26.12.2017 року.

В судове засідання позивачі не з'явились, надавши суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю та про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_2 надала письмові пояснення про те, що син ОСОБА_3 перебуває на неповному державному забезпеченні, що включає в себе харчування та плату за гуртожиток. Форму, одяг їй треба придбати за власні кошти. На покупку форми вона витратила 1934 грн., на покупку спортивної форми для занять фізичною культурою - 1510 грн. Оскільки викладання всіх предметів ведеться в системі он-лайн, вона придбала сину ноутбук з підключенням до системи Інтернет, на що витратила 3570 грн. Вартість Інтернет 125 грн. в місяць. Дитина двічі на місяць приїжджає з м.Київ до м.Роздільна Одеської області додому, вартість квітка від 219,85 до 322,07 грн. Окрім форми сину треба придбати й цивільний одяг для відвідування культурних заходів. Також зазначає, що останній 5 курс навчання в Інституті платний та вартість навчання складає 11 500 грн. за семестр.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, згоден сплачувати аліменти в розмірі 1/8 частки заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі 450 грн. щомісячно на утримання сина. Пояснив, що отримує пенсію за вислугу років в розмірі 3542 грн. 34 коп. в місяць, що на 10-15% нижче зарплати позивачки, проживає один, має численні захворювання, які не дозволяють йому працювати, власного житла не має, між тим позивачі житлом забезпечені. Погодився з доводами позивачки, що сину треба придбати труси, шкарпетки, майки та спортивний одяг, але вважає ціни, зазначені позивачкою, завищеними. Заперечує проти придбання сину форми, ноутбука, модему та оплати за Інтернет, так як цими речами, на його думку, курсантів повинен безкоштовно забезпечувати навчальний заклад. Стосовно оплати за навчання в магістратурі зауважив, що це витрати на майбутнє, і така обставина може й не настати. Крім того, вважає, що їздити два рази на місяць додому нема потреби, цей час необхідно використовувати на навчання та зайняття спортом. Зазначив, що позивачі не вказали про отримання сином стипендії, з проханням добровільно надавати матеріальну допомогу на навчання сину до нього не звертались, а замість цього розповсюджують про нього негативні чутки по м.Роздільна Одеської області. Підсумовуючи заперечення, відповідач зробив висновки, що позивачі не особо потребують матеріальної допомоги, а зверненням до суду просто бажають його понервувати, та порекомендував сину бути скромнішим в своїх витратах та більш самостійним від впливу матері.

Заслухавши заперечення відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 02.09.1995р., який розірвано на підставі рішення суду від 16.12.2008р., що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, наявним в матеріалах справи (а.с.5).

Відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.2) та свідоцтвом про зміну імені з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3» (а.с.18).

За рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 16.12.2008р. з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина стягувались аліменти до 02.08.2014р. (а.с.8).

ОСОБА_3 досяг повноліття, з 01.08.2014р. зарахований на 2-й курс юридичного факультету очної форми навчання Інституту кримінально-виконавчої служби IV рівня акредитації Національної академії внутрішніх справ і з 01.09.2013р. знаходиться на неповному державному забезпеченні, строк закінчення навчання - 26.12.2017 року (а.с.9).

Згідно зі ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 сама виховує сина ОСОБА_3, який навчається на денній формі навчання, отже не може працювати і мати самостійний заробіток, у зв'язку з цим потребує допомоги з боку батьків. Наявність у дитини стипендії в силу її незначного розміру не може покрити всіх потреб дитини на період її навчання.

Позивачка працює, але обов'язок утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, покладений на обох батьків.

Тому суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 як батько повинен також приймати участь в утриманні повнолітнього сина, який продовжує навчання і потребує допомоги.

При визначенні суми матеріальної допомоги суд враховує наступні обставини.

Так, син ОСОБА_3 перебуває на неповному державному забезпеченні, навчається на очній формі навчання, а тому не може працевлаштуватись та мати самостійний заробіток. Але дитину на протязі року потрібно забезпечувати одягом по сезону, форменим одягом, предметами побуту та особистої гігієни, оргтехнікою, щомісячно - додатковими (окрім харчування за місцем навчання) продуктами харчування, канцтоварами, кишеньковими грошима для відвідування культурних заходів та на інші особисті потреби, сплачувати вартість мобільного зв'язку, Інтернету, купувати квітки для проїзду з місця навчання додому та в зворотному напрямку. Все це потребує значних коштів. Так, на покупку форменого одягу позивачка витратила в цьому році вже1934 грн., на покупку спортивної форми для занять фізичною культурою - 1510 грн., придбала сину ноутбук з підключенням до системи Інтернет, на що витратила 3570 грн., що підтверджується квитанціями (а.с.33-35, 38-40, 42-44). Вартість послуг Інтернет складає 125 грн. в місяць (а.с.37), вартість автобусного квітка з м.Київ до м.Роздільна Одеської області складає від 219,85 до 322,07 грн. (а.с.41).

Позивачка ОСОБА_2 працює вчителем в НВК (школа-гімназія) №1 м.Роздільна, її середньомісячна зарплата складає 4550 грн. (а.с.32), але це не є підставою вважати дитину такою, що не потребує матеріальної допомоги та покласти весь тягар по її утриманню на плечі матері.

Той факт, що позивачка ОСОБА_2 має на праві власності пів будинку (а.с.26.28), не дає підстав вважати, що вона отримує від цього майна які-небудь додаткові доходи, та не звільняє відповідача від обов'язку утримувати дитину. Доказів про наявність власного житла у позивача ОСОБА_3 відповідачем не надано.

Суд вважає слушними заперечення відповідача з приводу доводів позивачки про оплатне навчання дитини на 5 курсі в магістратурі, оскільки ця подія ще не настала.

Відповідач ОСОБА_1 є пенсіонером за вислугою років, отримує пенсію в розмірі 3542 грн. щомісячно, інших утриманців у нього не має, доказів про наявність чисельних захворювань суду не надав. Тому суд робить висновок, що відповідач може надавати матеріальну допомогу сину на період навчання в розмірі ? частки від його заробітку (доходу).

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

На підставі ст.ст.182, 199, 200 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212- 214, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Роздільна Одеської області, ІНН НОМЕР_1, на користь повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його утримання на період навчання в Інституті кримінально-виконавчої служби IV рівня акредитації в розмірі по 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.08.2014 року до 26.12.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції в апеляційний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а у випадку відсутності особи в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. В. Бобровська