Постанова № 40770028, 18.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 р. Справа № 804/11784/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача-1 - Борисенко А.О.

представника відповідача-2 - Бідашко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області (відповідач-2) про стягнення одноразової грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

06.08.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить стягнути невиплачену при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію одноразову грошову допомогу у розмірі 37 298,58 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що йому при звільненні з органів внутрішніх справи безпідставно не виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 37 298,58 грн., що є порушенням вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Ухвалою суду від 04.09.2014 року до участі в справі, в якості відповідача-2 було залучено Дніпропетровське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду пояснення відповідно до позовної заяви.

Представник відповідача - 1 проти задоволення позову заперечував та зазначив, що порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499, пунктом 3.5.3 якої визначено, що виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, відстороненим від посад відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, з наступного дня після відсторонення від посад за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклади за спеціальними званнями та надбавка за вислугу років. Оскільки позивача було відсторонено від виконання службових обов'язків на підстави ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, на час звільнення його грошове забезпечення становило 175,50 грн., тому при звільнені йому було виплачено грошову допомогу в розмірі 921,38 грн.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, пославшись на їх необґрунтованість та безпідставність з підстав, що зазначені відповідачем-1. До справи також було долучено письмові заперечення проти позову.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові докази, встановив.

Згідно частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, вирішуючи адміністративний спір суд повинен з'ясувати, чи допущені суб'єктом владних повноважень порушення при прийнятті рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та чи порушенні права та інтереси позивача цими рішенням, дією чи бездіяльністю.

Наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 22.04.2014 року № 92 о/с підполковника міліції ОСОБА_4, першого заступника начальника Ленінського районного відділу Дніпропетровського міського управління - начальника слідчого відділу, звільнено у запас за п.64 «ж» за власним бажанням з 22 квітня 2014 року.

Вислуга років на день звільнення складає: 21 рік 06 місяців 24 дні.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи довідок одноразова грошова допомога при звільненні була нарахована СФЗБО ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області у сумі 921,38 грн. із розрахунку окладу за звання 130 грн. та надбавки за вислугу років (35%) 45,50 грн. за 21 календарний рік: (130+45,50)*21*25%=921,38 грн.

Виплата одноразової допомоги здійсненна шляхом перерахування на картку ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно платіжного доручення від 26.06.2014 року № 1075, копія якого міститься в матеріалах справи.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі-Закон) передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до пункту «б» 1-2 Закону передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби: особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Вимогами пункту «а» ст. 12 Закону визначається зокрема, що пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4, який був звільнений 22.04.2014 року мав вислугу років 21 рік 06 місяців 24 дні, тому на нього поширюється дія ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в частині виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в даному випадку за 21 календарний рік.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» було затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція) та установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до грошового атестату № 256 ОСОБА_4 розмір його місячного грошового забезпечення становив: посадовий оклад 1150 грн.; оклад за спеціальним званням - 130 грн.; надбавка за вислугу років у розмірі 35% - 448 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 100 % - 1728 грн.; 10% надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень - 115 грн.; премія 73% - 2606,83 грн.; компенсація прибуткового податку - 926,67 грн., що разом складає 7104,50 грн.

Таким чином одноразова грошова допомога при звільненні на яку має право позивач та яка повинна була бути виплачена йому при звільненні складає 37298,62 грн.

Як вже було зазначено судом вище позивачеві було сплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 921,38 грн., таким чином не виплаченою залишається сума 36 377,24 грн.

Посилання представника відповідача-1 на те, що відповідно п. 3.5.3 Інструкції передбачено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, відстороненим від посад відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, з наступного дня після відсторонення від посад за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклади за спеціальними званнями та надбавка за вислугу років та враховуючи те, що позивача було відсторонено від посади ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська розмір його місячного грошового забезпечення становив 175,50 грн. судом вважається безпідставним, оскільки Закон вимагає виплату місячного грошового забезпечення, а вказана норма визначає виплату у зв'язку з відстороненням від посади, тобто вказана норма не підлягає застосуванню тому, що вона не визначає розмір місячного грошового забезпечення.

Окрім того судом встановлено, що нарахування і виплата грошового забезпечення, підготовка документів для виплати грошового забезпечення при звільненні позивача здійснювалась відповідачем-2, тому саме Дніпропетровське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області зобов'язане виплатити позивачеві частину недоплаченої одноразової грошової допомоги в розмірі 36 377,24 грн.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області (відповідач-2) про стягнення одноразової грошової допомоги - задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області одноразову грошову допомогу в розмірі 36377,24 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 23.09.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 23.09.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля