Ухвала суду № 40768433, 30.09.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Приндюк М.В., Лашевича В.М.

з участю секретаря Кацідима В.О.

прокурора Софієва А.С.

представника ТОВ «Агростем» ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу голови правління ТОВ «Агростем» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.09.2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури міста Києва ВойтовичаО.О., погоджене із старшим прокурором прокуратури м. Києва Шепетуном А.А. та накладено арешт на майно, яке належить ТОВ «Агростем» (код ЄДРПОУ 37376945), а саме:

-на частку, номінальною вартістю 9,41 грн., що становить 1% статутного капіталу ТОВ «Агростем», ідентифікаційний код 37376945, місцезнаходження: Житомирська область, Черняхівський район, с. Щеніїв, вул. Поліщука, б. 3, яка належить компанії «АГРЕЙН ФАЙНЕС ЛІМІТЕД»;

- на частку, номінальною вартістю 931,59 грн., що становить 99% статутного капіталу ТОВ «Агростем», ідентифікаційний код 37376945, місцезнаходження: Житомирська область, Черняхівський район, с. Щеніїв, вул. Поліщука, б. 3, яка належить компанії «АГРЕЙН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД».

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «Агросет» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.09.2014 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури м. Києва Войтовича О.О. у накладенні арешту на вищевказане майно.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу директор ТОВ «Агростем» посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, складеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення про арешт майна є незаконним та не вмотивованим, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню. Як вказує апелянт у своїй апеляційній скарзі, слідчий суддя під час винесення ухвали не вірно визначив правову підставу для арешту майна, оскільки ТОВ «Агростем» не є а ні підозрюваною, а ні обвинуваченою, а ні особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, також воно не є особою у володінні якої перебуває майно підозрюваного чи обвинуваченого, а також не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. В оскаржуваній ухвалі, слідчий суддя не заначає жодних доказів, які б доводили вчинення ТОВ «Агростем» чи його посадовими особами кримінального правопорушення. Слідчим суддею також не було враховано наслідки арешту майна для третіх осіб - дійсних власників корпоративних прав та розумність і спів розмірність обмеження їх права власності завданням кримінального провадження. Так, на думку апелянта, у слідчого судді були відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на майно, ні в ухвалі суду, ні в клопотанні слідчого не наведено достатніх обґрунтувань необхідності застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, відтак ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.09.2014 рок прийнята з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та даних ЄРДР, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, що належить ТОВ «Агростем», слідчий суддя зазначив, що в провадженні СВ прокуратури м. Києва знаходяться матеріали досудового розслідування № 12014100000000967 від 04 липня 2014 року за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Розслідування ведеться за фактом того, що невстановлені службові особи ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом підробки документів до реєстраційно-установчих документів вказаного товариства заволоділи чужим майном в особливо великому розмірі, а саме часткою статутного капіталу в розмірі 45,45% вказаного товариства, яка належить Gresdale Holdings Limited (м. Нікосія, Кіпр).

Також слідчий суддя зазначив, що в Україні існує група компаній у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, що створена з 100 % участю іноземних компаній. Загалом структура бізнесу включає 40 господарських товариств, які пов'язані між особою господарсько-фінансовими відносинами та відносинами контролю, до якого входить, в тому числі, і ТОВ «Агростем».

Учасниками ТОВ «Агростем» є:

- Компанія «АГРЕЙН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД», якій належить частка номінальною вартістю 931,59 грн., що становить 99% статутного капіталу ТОВ «Агростем»;

- Компанія «АГРЕЙН ФАЙНЕНС ЛІМІТЕД», якій належить частка номінальною вартістю 9,41 грн., що становить 1% статуного капіталу ТОВ «Агростем»;

- Компанії «АГРЕЙН ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД», що в свою чергу володіє зокрема 100 % акцій Компанії «АГРЕЙН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» та Компанії «АГРЕЙН ФАЙНЕНС ЛІМІТЕД».

Орган досудового розслідування, як вказав слідчий суддя, вважає, що певне коло осіб мають на меті привласнити майно ТОВ «Агростем», всупереч волі іноземних інвесторів, шляхом відчуження корпоративних прав підприємства.

Встановивши зазначені фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність арештувати частки статутного капіталу ТОВ «Агростем», що належать іноземним компаніям з метою недопущення відчуження або втрати, чи настання інших негативних наслідків.

Разом з тим, з викладених в ухвалі слідчого судді фактичних обставин кримінального провадження, в рамках якого ставиться питання про накладення арешту на майно ТОВ «Агростем», взагалі не можна віднайти логічного і правового взаємозв'язку між об'єктивною стороною злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та майном ТОВ «Агростем».

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 191 КК України, характеризується вчиненням дій, пов'язаних з привласненням, розтратою, заволодінням чужого майна, а при одночасній кваліфікації таких дій за ст. 366 КК України - вчиненням їх шляхом службового підроблення.

Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як свої власним. Момент закінчення розтрати збігається з моментом витрачання чужого майна. Заволодіння чужим майном вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд особою, яка незаконно обернула майно на свою користь чи на користь інших осіб.

Так, в ухвалі вказано, що мало місце, шляхом підроблення документів, заволодіння майном - статутним капіталом в розмірі 45,45% ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» та зазначено, що службові особи групи компаній «Агрейн» незаконно оформили кредит на ТОВ «Агрейн Трейдинг». Проте в ухвалі та клопотанні не зазначено, яке відношення вказані обставини мають до діяльності ТОВ «Агростем», яке місце виходячи із зазначеної інформації, займає ТОВ «Агростем» при формуванні об'єктивних та суб'єктивних ознак складів злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у цьому кримінальному провадженні.

В ухвалі та ЄРДР вказано, що певними встановленими та невстановленими особами шляхом службового підроблення, вчинено дії направлені на рейдерське захоплення, привласнення та розкрадання майна ряду товариств, в тому числі і ТОВ «Агростем». Однак, не зазначено: при яких конкретно обставинах мало місце вчинення таких дій щодо майна ТОВ «Агростем», як закінченого злочину, тобто не зазначено у чому полягали дії щодо незаконного вилучення майна ТОВ «Агростем», перелік цього майна, даних про особу, яка вчинила протиправні дії та способу їх вчинення.

Також в ухвалі та ЄРДР вказано, що дії пов'язані зі службовим підробленням, були вчинені невстановленими особами за участю службових осіб ТОВ «Агростем», однак не зазначено, які саме службові особи товариства вчинили такі дії та в чому саме вони полягали. Немає таких даних і в клопотанні слідчого.

Тобто зміст ухвали та даних ЄРДР містить настільки абстрактний, неконкретизований опис обставин кримінального провадження, який не дозволяє дійти однозначного висновку, що дійсно мала місце подія вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України щодо майна ТОВ «Агростем».

Зміст клопотання слідчого щодо обставин злочинів містить невідповідності з даними ЄРДР, і також не характеризуються наявністю сукупності фактів, які б в обов'язковому порядку охоплювали всі істотні обставини кримінального провадження і містили аналітичну прив'язку до конкретних осіб та подій, що стосується діяльності ТОВ «Агростем».

Клопотання, містить загальний опис обставин кримінального провадження, які не мають прямого стосунку до майна ТОВ «Агростем». Єдина інформація, яка міститься у клопотанні та безпосередньо стосується ТОВ «Агростем» полягає в тому, що певні особи, отримавши повне управління над рядом підприємств, в тому числі над ТОВ «Агростем», всупереч волі іноземних інвесторів, здійснили розкрадання належних іноземним компаніям матеріальних цінностей та прибутків підприємств. Однак жодних конкретних даних про те, які дії, передбачені об'єктивною стороною розслідуваних злочинів вчинене саме щодо майна ТОВ «Агростем», у клопотанні не має, тобто у клопотанні не зазначено при яких обставинах було фактично незаконно вилучено майно ТОВ «Агростем» та отримано реальну можливість ним розпорядитися. Не з'ясувавши вказані обставини у клопотанні, посилання на те, що службові особи групи компаній «Агрейн» незаконно оформили кредит на ТОВ «Агрейн Трейдинг», який забезпечено, в тому числі і майном ТОВ «Агростем» не підтверджує наявність події злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

В результаті такого підходу до вирішення клопотання, залишилося не з'ясованим слідчим суддею і питання про можливий розмір шкоди, завданої злочином щодо майна ТОВ «Агростем» та наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою , що настала, як того вимагає, ч. 2 ст. 173 КПК України. Не міститься таких даних і в клопотанні слідчого та ЄРДР.

Посилання в ухвалі та клопотанні на те, що певні особи мають на меті в майбутньому привласнити майно цього підприємства , не утворює собою закінчених складів злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, за якими проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Крім того, об'єктивна сторона злочину, яка міститься в диспозиції ст. 191 КК України, не передбачає відповідальності за вчинення таких протиправних дій, як «рейдерське захоплення» та «розкрадання», як вказано у клопотанні, ухвалі та ЄРДР, тобто дії осіб кваліфіковані не у відповідності до положень КК України.

Не зазначено в ухвалі слідчого судді та клопотанні слідчого і тих даних про те, хто, в розумінні ст. 55 КПК України, є потерпілим у кримінальному провадженні, чи звертався потерпілий з відповідною заявою про вчинення злочину щодо нього або з заявою про залучення як потерпілого у кримінальному провадженні.

Таким чином існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочинів щодо майна ТОВ «Агростем» в ухвалі слідчого судді та клопотанні слідчого, всупереч вимогам ст. 132 КПК України, залишилось недоведеним.

Вимоги закону щодо перевірки достатності доказів, що вказують на вчинення злочинів, слідчим суддею взагалі залишені поза увагою, чим також порушено вимоги ст. 132, 173 КПК України. В ухвалі не наведено посилань на жоден доказ вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та не проаналізовано докази в контексті тих обставин кримінального провадження, які мають відношення до діяльності і майна ТОВ «Агростем».

У клопотанні слідчого також не міститься посилань на достатні докази тих обставин, на які вказує слідчий. Єдиними доказами, на які послався слідчий при мотивуванні клопотання, стали пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Разом з тим, як вбачається з клопотання, свідок ОСОБА_6 вказав, що йому стало відомо про те, що мало місце, шляхом підроблення документів, заволодіння майном - статутним капіталом в розмірі 45,45%, що належить ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2». Будь-яких даних з приводу обставин, які мають відношення до ТОВ «Агростем», свідок не вказав.

Тобто висновки слідчого щодо обставин, на які він посилається, ґрунтуються виключно на показаннях свідка ОСОБА_7 Однак, у клопотанні не зазначено, яке відношення зазначена особа має до діяльності ТОВ «Агростем», з яких достовірних джерел їй стало відомо про обставини, які вона повідомляє, якими документальними даними підтверджується вчинення дій, на які вона вказує. Не долучено слідчим відповідних документальних даних і до матеріалів клопотання. В тому числі, не міститься у клопотанні посилань на пояснення потерпілих від цього злочину, які б отримали цей статус в порядку ст. 55 КПК України, та які б підтверджували пояснення свідка, що майно ТОВ «Агростем» належало ім., однак певні особи привласнили, незаконно заволоділи чи розтратили його, шляхом вчинення конкретних протиправних дій.

В апеляційній скарзі голова правління ТОВ «Агростем» не підтверджує факту вчинення протиправних дій службовими особами товариства щодо майна товариства, повідомляє, що ТОВ «Агростем» є єдиним законним власником належного йому майна і зі змісту ухвали слідчого судді та клопотання слідчого спростувати ці твердження не видається можливим.

Констатувавши в ухвалі та клопотанні той факт, що іноземними компаніями було подано цивільні позови до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про стягнення майнової шкоди, слідчий суддя та слідчий не вказали з якими правовими наслідками пов'язують ці обставини. Факт заявлення та розмір цивільного позову можуть мати правове значення у тому кримінальному провадженні, в якому конкретній особі оголошено про підозру , оскільки арешт майна з метою забезпечення цивільного позову може бути накладено лише на майно підозрюваного чи особи, яка нестиме цивільну відповідальність за його дії.

У даному ж кримінальному провадженні про підозру не оголошено жодній особі.

Зазначена обставина також підтверджує те, що орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Враховуючи вищевикладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які посилався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.

Вказані обставини вплинули і на те, що належним чином не було встановлено, як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні слідчого, правової підстави для накладення арешту на майно ТОВ «Агростем».

Так, визначаючи правову підставу для накладення арешту, слідчий суддя та слідчий вказали, що корпоративні права підприємства є предметом злочину, що відповідно до ч.2 ст. 170, ч.2 ст. 167 КПК України, дає підстави для їх арешту.

Разом з тим, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Однак, враховуючи те, що у даному кримінальному провадженні, відсутні підстави вважати, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочинів відносно майна ТОВ «Агростем» та належні докази вчинення злочину, пов'язаного з майном ТОВ «Агростем», такі висновки слідчого судді та слідчого самі собою спростовуються.

Крім того, відповідні висновки слідчий та слідчий суддя зробили без сукупного аналізу обставин вчинення злочинів та засад кримінального права у їх співвідношенні.

Так, предметом злочину є речі матеріального світу, з певними властивостями, яких закон про кримінальну відповідальність пов'язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину. Властивостями предмету злочину є ті обставини, з приводу яких чи шляхом впливу на які вчинюється злочин.

Зокрема предметом злочину, передбаченого ст.. 191 КК України, є чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилось в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання.

Однак, ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді, з достатньою повнотою не обґрунтовано, яким саме чином корпоративні права набули ознак предмету злочину. Тобто не обґрунтували, які є підстави вважати, корпоративні права були ввірені певній особі чи перебували в її законному віданні, стосовно яких ця особа здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання, та в подальшому незаконним шляхом розтратила, привласнила чи заволоділа, зважуючи на те, що злочин, передбачений ст. 191 КК України має матеріальний склад, тобто характеризується настанням суспільно-небезпечних наслідків, як обов'язкової ознаки складу злочину.

Згідно матеріалів клопотання, на даний час органом досудового розслідування не зібрано достатніх доказів про те, що зазначені корпоративні права мають ознаки предмету злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, не було надано таких доказів для дослідження і слідчому судді, а також не встановлено їх при апеляційному розгляді, тому, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді і слідчого про наявність правової підстави, передбаченої ч. 2 ст. 170, ч.2 ст. 167 КПК України , для накладення арештує помилковими.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення майно ТОВ «Агростем» має до розслідуваних злочинів, чи мало місце реальне посягання на нього та за відсутності достатніх доказів такого посягання, колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно ТОВ «Агростем», що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

Крім того, слід наголосити, що мли місце й інші істотні порушення процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого.

Так, відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. Клопотання слідчого може бути розглянуто без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Така необхідність завжди має бути об'єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Зокрема відповідна необхідність може обумовлюватись наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно може сховати, знищити чи пошкодити майно.

В будь-якому випадку слідчий повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власника майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення власника майна, жодним чином не мотивував своє рішення наявністю об'єктивних для цього підстав. В клопотанні слідчого також не містилось обґрунтування необхідності розгляду клопотання про арешт майна за відсутності власника майна.

Таким чином, розгляд клопотання було проведено з порушенням права власника майна на захист, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

Відповідно до змісту ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Статтею 38 КПК України, яка дає визначення органам досудового розслідування, передбачено, що органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи: органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюються контроль за додержанням податкового законодавства, органів бюро розслідувань (повноваження якого на даний час виконують органи прокуратури відповідно до Перехідних положень КПК України).

Виходячи з цього, а також на підставі системного аналізу зазначених норм КПК України, можна зробити висновок, що органом досудового розслідування є не сам по собі слідчий підрозділ, а відповідний орган внутрішніх справ, безпеки чи прокуратури, до складу якого входить слідчий підрозділ.

При таких обставинах, фактичне місце знаходження структурного підрозділу взагалі не має правового значення при вирішенні питання щодо місця розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки підсудність визначається не за фактичним місцем знаходження слідчого підрозділу, а за місцем знаходження відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

У даному випадку досудове розслідування у кримінальному провадження, в рамках якого внесено клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проводиться слідчим відділом прокуратуру м. Києва. Прокуратура м. Києва, як юридична особа, територіально знаходиться під юрисдикцією Печерського районного суду м. Києва.

Тобто, слідчий повинен був звернутися з клопотанням про арешт майна у цьому кримінальному провадженні до Печерського районного суду м. Києва, однак, порушивши вимоги ст. 132 КПК України, звернувся з відповідним клопотанням за місцем розташування слідчого підрозділу. Слідчий суддя, в свою чергу, також не врахував положення ст. 132 КПК України, безпідставно прийняв клопотання слідчого для розгляду по суті порушених у ньому питань, чим порушив правила підсудності розгляду клопотання.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга власника майна задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу голови правління ТОВ «Агростем» ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити ТОВ «Агростем» строк на оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року.

Ухвалу слідчого суддіГолосіївського районного суду міста Києва від 01 вересня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури м. Києва Войтовича О.О., погодженого із старшим прокурором прокуратури м. Києва Шепетуном А.А., про накладення арешту на майно, яке належить ТОВ «Агростем» (код ЄДРПОУ 37376945), а саме: на частку, номінальною вартістю 9,41 грн., що становить 1% статутного капіталу ТОВ «Агростем», ідентифікаційний код 37376945, місцезнаходження: Житомирська область, Черняхівський район, с. Щеніїв, вул. Поліщука, б. 3, яка належить компанії «АГРЕЙН ФАЙНЕС ЛІМІТЕД»; на частку, номінальною вартістю 931,59 грн., що становить 99% статутного капіталу ТОВ «Агростем», ідентифікаційний код 37376945, місцезнаходження: Житомирська область, Черняхівський район, с. Щеніїв, вул. Поліщука, б. 3, яка належить компанії «АГРЕЙН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури м. Києва, погодженого старшим прокурором прокуратури м. Києва Шепетуном А.А., про накладення арешту на майно, яке належить ТОВ «Агростем» (код ЄДРПОУ 37376945), а саме: на частку, номінальною вартістю 9,41 грн., що становить 1% статутного капіталу ТОВ «Агростем», ідентифікаційний код 37376945, місцезнаходження: Житомирська область, Черняхівський район, с. Щеніїв, вул. Поліщука, б. 3, яка належить компанії «АГРЕЙН ФАЙНЕС ЛІМІТЕД»; на частку, номінальною вартістю 931,59 грн., що становить 99% статутного капіталу ТОВ «Агростем», ідентифікаційний код 37376945, місцезнаходження: Житомирська область, Черняхівський район, с. Щеніїв, вул. Поліщука, б. 3, яка належить компанії «АГРЕЙН МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД».

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ____ ______

РибакІ.О. Приндюк М.В. ЛашевичВ.М.

Справа № 11-сс/796/1791/2014 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Шевченко Т.М.

Доповідач: Рибак І.О.