Ухвала суду № 40767480, 01.10.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/94/14-к Головуючий у 1-й інст. Стратович О. В.

Категорія ч.2 ст. 125 КК України Доповідач Заліщук М. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Заліщука М.С.,

суддів: Зав'язуна С.М., Ткача С.О.,

при секретарі: Здоренко Л.В.,

за участі:

потрепілої: ОСОБА_1,

прокурора: Сагадіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на вирок Олевського районного суду Житомирської області, від 11 червня 2014 року, -

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зебляки Шар'їнського району, Костромської області РФ, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

Визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України і обрано покарання у вигляді штрафу, в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , в сумі 1.700,00 гривень.

На підставі п. «в» ч. 1 ст. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році», від 08.04.2014 року ОСОБА_2 звільнено від призначеного судом кримінального покарання.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави, до ОСОБА_2 про стягнення коштів витрачених лікарнею на лікування потерпілої в сумі 3 214,11 гривень задоволено повністю .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в сумі заподіяних злочином збитків задоволено частково .

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 300,00 гривень заподіяної злочином моральної (немайнової ) шкоди .

Стягнено з ОСОБА_2 судовий збір, в сумі 487,20 гривень.

Згідно вироку, 27.01.2014 року, о 17.00 годині, ОСОБА_2, знаходячись в будинку, який розташовано по АДРЕСА_1, Олевського району, Житомирської області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з співмешканкою, умисно застосував до останньої фізичне насильство, яке виразилось в нанесенні декількох ударів по голові, від чого ОСОБА_1 впала на підлогу, коли намагалася піднятися підлоги, то отримала декілька ударів від співмешканця в голову та обличчя. Внаслідок насильницьких дій ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження і лікувалася в лікарні з 30.01.2014 року по 10.02.2014 року. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 26, від 25.02.2014 року ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців на спинці носа, в підочній ділянці правого ока, на правій щоці, слизовій оболонці верхньої губи, садно на спинці носа з переломом кісток носа, які супроводжувалися закритою черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку, по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляційній скарзі, потерпіла ОСОБА_1, не оспорюючи правильності кваліфікації судом першої інстанції дій обвинуваченого не погоджується з вироком суду в частині вирішення заявленого нею цивільного позову. Вважає, що суд безпідставно відмовив їй у стягненні з обвинуваченого на її користь заподіяної матеріально шкоди, а також безпідставно зменшив суму заявленої нею моральної шкоди. Аргументує це тим, що при оцінці заподіяної їй моральної шкоди суд належним чином не врахував всіх обставин справи, її страждання, які вона перенесла в наслідок побиття. Відмовляючи у стягненні матеріальної шкоди суд не взяв до уваги, що гроші на лікування їй були позичені і вона повинна їх повернути. Вказує на суперечності у вироку між мотивувальною та резолютивної його частинною по питанню грошових сум, які підлягають стягненню за заподіяну їй моральну шкоду. За результатами апеляційного розгляду просить вирок суду в частині розв'язання цивільного позову скасувати. Стягнути з обвинуваченого на її користь заявлені нею у позові суми на відшкодування збитків, а також звільнити її від сплати судового збору.

Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційні скарги не подані.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої, яка підтримала подану апеляцію, міркування прокурора про часткове її задоволення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що подана апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції, в ході судового розгляду була допущена суттєва неповнота при вирішенні заявленого потерпілою ОСОБА_1 цивільного позову.

Так, судом, не були взяті до уваги та залишилися неперевіреними твердження потерпілої, що гроші на лікування від злочинних дій обвинуваченого вона позичила і повинна їх повернути. За таких обставин висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову на відшкодування потерпілій заподіяної матеріальної шкоди є передчасним. Також, вирішуючи питання про часткове задоволення заподіяної потерпілій моральної шкоди, суд обмежився у вироку загальними реченнями без належного обгрунтування цих своїх висновків.

Крім того, вирок суду, в частині вирішення цивільного позову, не може вважатися законним і з тих підстав, що у порушення вимог ст. 374 КПК України містить в собі протиріччя і суперечності, які не можливо усунути при апеляційному розгляді справи.

Так, в мотивувальній частині вироку суд вказує підстави згідно яких позов потерпілої в частині стягнення матеріальної шкоди не підлягає задоволенню, а в частині заявленої моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 500 гривень. Разом з тим, в резолютивній частині вироку, суд, всупереч цим своїм висновкам приймає інше рішення про те, що матеріальна шкода підлягає частковому задоволенню, при цьому не вказуючи в яких сумах, та стягує на користь потерпілої не 500 а 300 гривень моральної шкоди.

Також, в резолютивній частині оскаржуваного вироку суд, постановив рішення про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 487,20 грн. судового збору, що не передбачено п.2 ч.4 ст.374 КПК України,

При цьому колегією суддів береться до уваги, що апеляційний суд не наділений законодавцем повноваженнями щодо постановлення в кримінальному провадженні нового рішення в частині вирішення цивільного позову.

Частиною 5 ст.128 КПК України встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 408 КПК України апеляційний суд змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію правопорушення.

Враховуючи те, що питання, які виникли у зв'язку з заявленим у даному кримінальному провадженні цивільним позовом є не врегульованими Кримінальним процесуальним кодексом, в той же час, як норми цивільного процесуального кодексу України суперечать засадам кримінального судочинства, за відсутності у апеляційного суду інших повноважень ніж визначених п.3 ч.1 ст. 408 КПК України, а тому, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню, а провадження в цій частині направленню до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Олевського районного суду Житомирської області, від 11 червня 2014 року в частині вирішення цивільного позову та прийнятого рішення про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 судового збору скасувати, а провадження в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства до того ж суду в іншому складі.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її ухвалення.

Судді: