Ухвала суду № 40767021, 06.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7839/14 Справа № 175/3057/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Новік Л. М. Доповідач - Каратаєва Л.О. Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Козлова С.П., Прозорової М.Л.

при секретарі - Кочержинській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2014 року за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на ? частку незакінченого будівництва та на ? частку земельної ділянки, про стягнення грошової компенсації, про визнання права власності на ? частину незакінченого будівництва та на ? частину земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на ? частку незакінченого будівництва та на ? частку земельної ділянки, про стягнення грошової компенсації, про визнання права власності на ? частину незакінченого будівництва та на ? частину земельної ділянки визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_4 звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про її скасування та передачу справи на розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу скасувати і направити справу для вирішення питання по суті до суду першої інстанції з наступних підстав.

При постановленні ухвали суд виходив з того, що позивачка не виконала вимоги ст..119 ЦПК та ч.2 ст. 121 ЦПК України, а саме в позовній заяві не зазначила докази, що підтверджують дійсну вартість спірного майна: ? частки домоволодіння та ? частки земельної ділянки, на які просить визнати право власності та з якої сплачується судовий збір; до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору за майнову та немайнову вимоги окремо.

Однак, з такими висновками суду погодитись неможна, оскільки згідно п.2 ст.80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або ж коли на момент пред'явлення позову встановити точну ціну позову неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору, відповідно до ціни позову, встановленої при вирішенні справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції, невірно застосовано норми ст.121 ЦПК України, а ухвалу від 31 липня 2014 року постановлено без додержання вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2014 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання по суті.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Судді