Постанова № 40766772, 13.06.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13 червня 2013 року Справа № 2а-798/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О. М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан", вул. Заводська площа, 1, м.Миколаїв, 54052

доДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Артема, 1-А, м.Миколаїв,54000

проскасування податкового повідомлення - рішення від 17.01.2012р. № 0000262300, від 17.01.2012р. № 0000252300, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції Корабельного району м. Миколаєва № 0000262300 від 17 січня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 484 261 грн. ( з них штрафні санкції 43 356 грн.) та №0000252300 від 17 січня 2012 року на загальну суму 20 908 грн. (штрафні санкції окремо 10 454 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач правомірно на підставі відповідних первинних документів включили ПДВ, нарахований (сплачений) до податкового кредиту на підставі п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI. Висновки акту перевірки є безпідставними не ґрунтуються на законодавстві та порушують права ПАТ "МСЗ "Океан", оскільки, Товариство не може відповідати за дії юридичних осіб, з якими воно не мало господарських правовідносин. Вимогами Податкового кодексу не передбачено, що обов'язковою умовою формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування є підтвердження проведених операцій з придбання товарів та отриманих послуг по ланцюгам постачання.

Відповідач заперечив проти позову (згідно письмових заперечень), вважає що висновки акту перевірки є обґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення № 0000262300 від 17 січня 2012 року та №0000252300 від 17 січня 2012 року - законні і скасуванню не підлягають.

Суд вивчив доводи сторін, дослідив наявні в справі письмові докази, оцінив їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, та дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на таке.

Актом позапланової виїзної перевірки Позивача від 28.12.2011 року № 1035/36/14307653 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного законодавства та інших питань, згідно чинного законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, встановлено наступні порушення:

1. п.198.1, п.198.2 ст.198 ПК України, завищено податковий кредит на загальну суму 60 939 грн., у тому числі за травень 2011р. - 1636 грн. червень 2011р. - 17600 грн., липень 2011р. - 20908 грн., серпень 2011 р. - 12226 грн., вересень 2011р.- 8569 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 40031 грн., у т.ч. за травень 2011 року на суму 1636 грн., за червень 2011р. на суму 17600 грн., за серпень 2011 р. на суму 12226 грн., за вересень 2011 р. на суму 8569 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року в розмірі 20908 грн.;

2. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 статті 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 з урахуванням визначення поняття «бюджетне відшкодування» згідно пп. 14.1.18 п.14.1 ст. 14 ПК України, Позивачем безпідставно збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу по рядку 21.3 декларації «збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» всього на загальну суму 1 400 874 грн., в результаті чого занижено суму, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 400 874 грн.

Згідно висновків акту перевірки, 17 січня 2012 року Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва винесла податкове повідомлення - рішення № 0000262300, відповідно до якого Публічному акціонерному товариству «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 484 261 грн. ( з них штрафні санкції 43 356 грн.) та податкове повідомлення - рішення № 0000252300, за яким зменшено розмір від'ємного значення за платежем: податок на прибуток на загальну суму 20 908 грн. (штрафні санкції окремо 10 454 грн.)

Щодо податкового повідомлення рішення від 17 січня 2012 року № 0000262300 суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог з наступних доводів.

Згідно акту перевірки було встановлено в діях позивача порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 статті 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 з урахуванням визначення поняття «бюджетне відшкодування» згідно пп. 14.1.18 п.14.1 ст. 14 ПК України. А саме, Позивачем безпідставно збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу по рядку 21.3 декларації «збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» всього на загальну суму 1 400 874 грн., в результаті чого занижено суму, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 400 874 грн., у т.ч. по періодах: червень 2011 року - на суму 1 334 961 грн.; серпень 2011 року - на суму 32 914 грн.; вересень 2011 року - на суму 32 999 грн.

Так, як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з задоволенням позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень № 00002036/0 від 12.02.2009 на суму 601596,90 грн. за липень, серпень, жовтень 2008 року, №00003436/0 від 31.03.2009 на суму 556437,84 грн. за жовтень, листопад, грудень 2008 року, №00003236/0 від 16.03.2009 на суму 377751,07 грн. за вересень, жовтень 2008 року, у червні, серпні, вересні 2011 року на загальну суму на загальну суму 1535785,81 грн., на підставі рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010 по справі №2а - 4858/09/1470, Позивачем по рядку 21.3 декларації «залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» всього на загальну 1 400 874 грн., у т.ч. по періодах: у червні 2011 року задекларовано суму ПДВ в розмірі 1334961 грн., у серпні 2011 року задекларовано суму ПДВ в розмірі 32914 грн., у вересні 2011 року задекларовано суму ПДВ в розмірі 32999 грн.

Згідно пп. 14.1.18 п.14.1 ст. 14 ПК України - «Бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу».

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст. 200 ПК України.

Згідно п.200.1 ст.200 ПК України - «Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різнила між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкової кредиту такого звітного (податкового) періоду».

Відповідно до вимог п.200.2 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до вимог п.200.3 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п.200.4 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі додатку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно п. 198.1. ст.198 ПК України, встановлено, що право на віднесення сум податку : з податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію /країни) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на "алане платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу».

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника додатку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою закладною.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України - «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду».

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що «не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 -цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону».

У зв'язку з тим, що сума 1400874,00 грн., у т.ч. за червень 2011 року - 1334961 грн., серпень 2011 року - 32914 грн., вересень 2011 року - 32999 грн. декларувалась Позивачем до Бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок по деклараціях з податку на додану вартість за періоди: липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, підприємство не мало права декларувати вказану суму у рядку 21.3 декларації «збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» та зараховувати її у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли у червні, серпні, вересні 2011 року.

Враховуючи вище наведене, перевіркою правомірно встановлено, що на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 статті 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 з урахуванням визначення поняття «бюджетне відшкодування» згідно пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України із змінами та доповненнями, Позивачем безпідставно збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу по рядку 21.3 «збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» на загальну суму 1400874,00 грн., у т.ч. за червень 2011 року - 1334961 грн., серпень 2011 року - 32914 грн., вересень 2011 року - 32999 грн.

Таким чином, висновки акту перевірки є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2012 року № 0000262300 прийняте на підставі вимог податкового законодавства, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Щодо податкового повідомлення рішення №0000252300 від 17 січня 2012 року, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2 ст.198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 60 939 грн., у тому числі за травень 2011р. - 1636 грн. червень 2011р. - 17600 грн., липень 2011р. - 20908 грн., серпень 2011 р. - 12226 грн., вересень 2011р.- 8569 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 40031 грн., у т.ч. за травень 2011 року на суму 1636 грн., за червень 2011р. на суму 17600 грн., за серпень 2011 р. на суму 12226 грн., за вересень 2011 р. на суму 8569 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року в розмірі 20908 грн.

Такого висновку відповідач дійшов на підставі того, що за результатами проведених органами державної податкової служби перевірок постачальників, оперативного супроводження перевірки Головним відділом ПМ СДПІ ВПП у м. Миколаєві, аналізу та відпрацювання реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за травень, червень, липень, серпень, вересень 2011 року, не підтверджено проведення операцій з придбання товарів, послуг у встановленому законом порядку. Так, як по ланцюгам постачання є СГД з ознаками фіктивності, та по яких не підтверджено здійснення операцій з придбання товарів, робіт (послуг) на загальну суму ПДВ 60 939 грн., а саме: за червень, липень, серпень, вересень 2011 року по ТОВ «Порт-сервіс» у розмірі 59 303грн.; за травень 2011 року по ТОВ «Юні Трейд Компані» у розмірі 630 грн.; за травень 2011 року по ПП ВКФ «Промзварка» у розмірі 1006 грн.

З даним твердженням відповідача суд не погоджується з огляду на таке.

Нормами п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, … та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів».

Відповідно до ст. 198 ПК України: «право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового Кодексу. …»

Податковий кодекс України та інші положення законодавства України не встановлюють та не передбачають відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД -фізичних осіб, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин.

Порушення, що стосуються заповнення чи оформлення податкової накладної, чи її невідповідності вимогам ст.201 ПК України відповідачем в акті перевірки не зазначено.

Посилання відповідача на те, що відносно директора ТОВ "Порт -Сервіс" порушено кримінальну справу за ст. 212 ч. З КК України. Податковий кредит вказаного товариства сформовано за рахунок сумнівних підприємств, які були його контрагентами, а саме: ТОВ "Стандарт - Днепр", TOB "Фірма "Тритон", ТОВ "Южная Техніческая Компанія" та ТОВ "Юні Трейд Компані", у якого органами прокуратури були вилучені всі електронні та паперові докази щодо взаємовідносин підприємства з контрагентами, не заслуговують на увагу, оскільки доказом може бути лише обвинувальний вирок по вказаній кримінальній справі, який до акту перевірки не було долучено, та якого на момент розгляду справи судом відповідачем не було надано.

Судом в судовому засіданні досліджено усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, встановлено статус постачальників товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартості. При цьому порушень податкового законодавства в діях позивача не встановлено.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у зазначених суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Порушення прямим контрагентом позивача порядку здійснення господарської діяльності, не може впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки будь-яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи ненадання Відповідачем належних та допустимих доказів порушення Позивачем норм податкового законодавства і, відповідно, доказів законності прийнятого Відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000252300 від 17 січня 2012 року, заявлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби №0000252300 від 17 січня 2012 року.

Присудити з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код 37992781) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" (ідентифікаційний код 14307653) судовий збір в сумі 209,08 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник