Ухвала суду № 40766525, 09.09.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа№ 524/7825/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2014 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Зємцов В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року до суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на ? частину автомобіля та стягнення грошової компенсації.

Разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просив суд накласти арешт на належний ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності транспортний засіб, автомобіль Mercedes-Benz Vito, 1997 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_2, фургон малотоннажний, білого кольору (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 15.06.2007 року). Накласти арешт на належний ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності транспортний засіб, автомобіль Mercedes-Benz Vito, 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_3, пасажирський, червоного кольору.

Розглянувши заяву, вивчивши письмові докази, суд вважає, що вона підлягає задоволенню.

На підставі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або у інших осіб.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.п. 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що заява, оплачена судовим збором, не суперечить ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, оскільки невжиття відповідних заходів по забезпеченню позову призведе до порушення законних прав та інтересів позивача, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення даного позову.

Тому на підставі викладеного та відповідно до ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на належний ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності транспортний засіб, автомобіль Mercedes-Benz Vito, 1997 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_2, фургон малотоннажний, білого кольору (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 15.06.2007 року).

Накласти арешт на належний ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності транспортний засіб, автомобіль Mercedes-Benz Vito, 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_3, пасажирський, червоного кольору.

Про виконання ухвали повідомити суд не пізніше наступного дня.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвалу в частині вжиття заходів по забезпеченню позову виконати негайно.

Оскарження ухвали не зупиняє її негайне виконання.

Суддя: