Постанова № 40766239, 10.09.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2515/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представників позивача - Ставицької І.Б., Рудніцької Н.В.,

представника відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2014 року позивач ПАТ "Полтаваобленерго" (далі за текстом - позивач, платник податків) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПІ у м. Полтаві (далі за текстом - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2014 року № 0000022308 та податкової вимоги від 27 травня 2014 року № 1196-25.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що встановлені актом перевірки порушення фактично не мали місця в його господарській діяльності та вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкових накладних та первинних документів, складених ТОВ "Юстас-Концесія", зазначаючи, що первинні документи та податкові накладні, отримані ним на виконання господарсько-правових угод, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту ПАТ "Полтаваобленерго". Позивач також наголошує, що чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти свого контрагента на предмет добросовісного виконання останнім податкових зобов'язань.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні. Дії ДПІ у м. Полтаві вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству, внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, віднесення до складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з контрагентом, господарська діяльність якого носить ряд ознак фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "Полтаваобленерго" (ідентифікаційний код 00131819) зареєстроване як юридична особа державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської ради 26 травня 1995 року, свідоцтво серії А01 № 29677 (т. І а.с. 240), підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

Відповідачем у період з 20 січня 2014 року по 24 січня 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правових взаємовідносин з ТОВ "Юстас-Концесія" (ЄДРПОУ 34607722) за період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2013 року за результатами якої складено акт від 03 лютого 2014 року № 467/16-01-22-06-10/00131819 (т. І а.с. 19-45).

Висновки податкового органу пов'язуються із здійсненням позивачем господарської діяльності з ТОВ "Юстас-Концесія", яке, згідно отриманих матеріалів перевірки від іншого податкового органа, здійснювало діяльність по ланцюгу постачання, що не мала реального характеру (фінансово-господарські операції фактично відсутні), встановлено відсутність об'єктів оподаткування, а тому, на думку посадової особи податкового органу, яка здійснювала перевірку, зазначені у первинній документації роботи контрагентом позивача фактично не здійснювались, оскільки останній не мав адміністративно-господарських можливостей для виконання взятих на себе зобов'язань, а також у зв'язку із тим, що ПАТ "Полтаваобленерго" не надало до перевірки документи, що витребовувались контролюючим органом запитом про надання інформації від 19 грудня 2013 року № 7901/10/6-01-22-08-20 на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Юстас-Концесія".

Акт перевірки від 03 лютого 2014 року № 467/16-01-22-06-10/00131819 містить наступні відомості про контрагента позивача ТОВ "Юстас-Концесія": актом Кременчуцької ОДПІ від 09 грудня 2013 року № 5319/16-03-22-02-12/34607722 встановлено, що ТОВ "Юстас-Концесія" у липні 2013 року задекларовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "БК "Спецбуденерго" в сумі 570305,62 грн. Так, в межах здійснення господарської діяльності між вказаними суб'єктами контрагентом ТОВ "Юстас-Концесія" надано роботи щодо заміни парових котлів. Разом із тим, актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24 жовтня 2013 року № 1892/26-55-22-07/37773056 встановлено, що діяльність ТОВ "БК "Спецбуденерго" носить ряд ознак фіктивності, у підприємства відсутні об'єкти оподаткування.

На підставі викладеної інформації відповідач ДПІ у м. Полтаві дійшов висновку, що податковий кредит позивача за період, охоплений перевіркою, сформований за рахунок господарських операцій з ТОВ "Юстас-Концесія", реальність виконання яких носить сумнівний характер.

Таким чином, за результатами перевірки ДПІ у м. Полтаві складено акт від 03 лютого 2014 року № 467/16-01-22-06-10/00131819, в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 570306,00 грн., в тому числі за липень 2013 року - на 570306,00 грн.

На підставі акта перевірки від 03 лютого 2014 року № 467/16-01-22-06-10/00131819 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 21 лютого 2014 року № 0000022308 (т. І а.с. 63), яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 570306,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 285153,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскаржив останнє в порядку адміністративного узгодження.

За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 03 лютого 2014 року № 467/16-01-22-06-10/00131819 контролюючим органом призначено та в період з 07 квітня 2014 року по 11 квітня 2014 року проведено документальну перевірку з питань оскарження за липень 2013 року. Висновки вказаної перевірки відображені в акті від 17 квітня 2014 року № 2548/16-01-22-06/10/00131819 (т. І а.с. 65-92) та підтверджують висновки попереднього.

За наслідками адміністративного узгодження податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2014 року № 0000022308 вищий контролюючий орган залишив скаргу платника податків без задоволення, спірне податкове повідомлення-рішення - без змін, а також, незважаючи на незавершену процедуру узгодження податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2014 року № 0000022308, надіслав податкову вимогу від 27 травня 2014 року № 1196-25 (т. І а.с. 17).

ПАТ "Полтаваобленерго", вважаючи висновки, викладені в акті перевірки від 03 лютого 2014 року № 467/16-01-22-06-10/00131819 упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та виходять за межі компетенції відповідача, не погоджуючись із позицією податкового органа щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, вважає спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого звернулось до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню від 21 лютого 2014 року № 0000022308, суд виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що в акті перевірки № 467/16-01-22-06-10/00131819 від 03 лютого 2014 року до заниження податку на додану вартість віднесено лише частину суми ПДВ, а саме 570306,00 грн., що, як зазначено в акті, відповідає сумі податку зменшеної ТОВ "Юстас-Концесія" за актом Кременчуцької ОДПІ № 5319/16-03-22-02/12/34607722 від 09 грудня 2013 року. В указаному акті перевірки зазначено, що між ТОВ "Юстас-Концесія" та його постачальником ТОВ "БК "Спецбуденерго" на виконання умов договору субпідряду № 2311/3 від 23 листопада 2012 року в липні 2013 року підписано акт приймання виконаних робіт за кошторисом "Заміна парових котлів ТГМ-84" та вказано, що ТОВ "Юстас-Концесія" не є кінцевим споживачем виконаних ТОВ "БК "Спецбуденерго" субпідрядних робіт по заміні парових котлів ТГМ-84, а вважається підприємством, яке перевиставляло субпідрядні роботи наступному суб'єкту господарювання - ПАТ "Полтаваобленерго", що у свою чергу призвело до висновків фахівців ДПІ у м. Полтаві про необхідність зменшення податкового кредиту ПАТ "Полтаваобленерго" за липень 2013 року на 570306,00 грн.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Полтаві в акті перевірки від 03 лютого 2014 року № 467/16-01-22-06-10/00131819 визнано за необхідне зменшити податковий кредит ПАТ "Полтаваобленерго" за липень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ "Юстас-Концесія" за договорами підряду № 1960 від 16 липня 2013 року та № 1962 від 16 липня 2013 року в межах яких не виконувались роботи щодо заміни парових котлів ТГМ-84.

Так, відповідно до умов договору підряду № 1960 від 16 липня 2013 року (т. І а.с. 133-135) ТОВ "Юстас-Концесія" виконує ремонт теплообмінних апаратів, заміну КНБ, трубопроводу основного конденсату та заміну арматури ТГ-2 для філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго". Ціна договору складає 8696755,20 грн.

Розрахунки проводились у безготівковій формі. На виконання пункту 5.2 договору ПАТ "Полтаваобленерго" перераховано аванс (70%) на розрахунковий рахунок підрядника ТОВ "Юстас-Концесія" у розмірі 6087728,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 450590 від 22 липня 2013 року (т. І а.с. 132) та отримало належним чином оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 56 від 22 липня 2013 року (т. І а.с. 127) на суму 6087728,64 грн., в тому числі ПДВ 1014621,44 грн.

Здача-приймання робіт за договором № 1960 від 16 липня 2013 року з оформленням відповідних первинних документів відбувалась у наступних періодах (які не охоплені перевіркою), а саме: у грудні 2013 року, що підтверджується первинними документами на загальну суму 2564971,87 грн., до таких належать: Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2 в на суму 819929,23 грн. (т. І а.с. 222-235); Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 1069920,67 грн. (т. І а.с. 217-221); Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 508341,48 грн. (т. І а.с. 236-239); Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 166780,49 грн. (т. І а.с. 200-206).

Згідно умов договору підряду № 1962 від 16 липня 2013 року (т. І а.с. 178-180) ТОВ "Юстас-Концесія" виконує ремонт теплообмінних апаратів ТГ-1 (ОБ-1А;Б, МО турбіни - 3 шт., МО МОУ - 1шт., ГО - 1шт.) для філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго". Ціна договору складає 2301996,00 грн. Розрахунки проводились у безготівковій формі.

На виконання пункту 5.2 договору ПАТ "Полтаваобленерго" перераховано аванс (70%) на розрахунковий рахунок підрядника - ТОВ "Юстас-Концесія" у розмірі 1611397,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 450589 від 22 липня 2013 року (т. І а.с. 131) та отримало належним чином оформлену та зареєстровану в ЄРПН (т. І а.с. 129-130) податкову накладну № 55 від 22 липня 2013 року (т. І а.с. 55) на суму 1611397,20 грн., в тому числі ПДВ 268566,20 грн.

Здача-приймання робіт за договором № 1962 від 16 липня 2013 року, з оформленням відповідних первинних документів, відбувалась у наступних періодах, які не охоплені перевіркою, а саме: у грудні 2013 року, що підтверджується підписаними первинними документами на загальну суму 583070,47 грн., до таких належать:

Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 208144,39 грн. (т. І а.с. 207-210); Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 374926,08 грн. (т. І а.с. 211-216).

Судом встановлено, що з метою пролонгації дії проаналізованих вище договорів підряду сторонами (ПАТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "Юстас-Концесія") укладено додаткові угоди (т. ІІ а.с .49-50) з огляду на що документально підтвердженими є доводи позивача про дію договорів підряду від 16 липня № 1960 та № 1962 до 31 грудня 2014 року.

Як пояснили в судовому засіданні представники позивача, на даний час продовжується силами замовника виконання безпосередньо підрядних робіт згідно укладених договорів. Роботи здійснюються безпосередньо в котлотурбінному цеху філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго", що розташоване за адресою: 39600, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2.

Факт реального здійснення ремонтних робіт саме працівниками ТОВ "Юстас-Концесія" (без залучення субпідрядних організацій) підтверджено відомостями електронної прохідної про вхід/вихід працівників з/на території ПАТ "Полтаваобленерго" (т. ІІ а.с. 128-250, т. ІІІ а.с. 1-15). Про відсутність у правовідносинах за договорами підряду від 16 липня № 1960 та № 1962 субпідрядних підприємств свідчать і службові записки ТОВ "Юстас-Концесія" на адресу позивача (т. ІІ а.с. 51-127) з проханням забезпечити ввіз на територію останнього запчастин та матеріалів, обов'язок забезпечення якими за умовами пункту 4.2 вищевказаних договорів покладається на підрядника.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість запчастин та матеріалів, необхідних для виконання передбачених договорами ремонтних робіт, ТОВ "Юстас-Концесія" включено до вартості наданих позивачу послуг на підставі кошторисної документації, що не суперечить умовам договорів підряду від 16 липня № 1960 та № 1962.

Аналіз викладеного в повному обсязі спростовує висновки акта перевірки про залучення до виконання ремонтних робіт ТОВ "БК "Спецбуденерго" як субпідрядника.

В ході розгляду справи судом досліджено економічне обґрунтування залучення до підрядних робіт ТОВ "Юстас-Концесія" з якого вбачається, що природний знос частин агрегатів призводить до виходу з ладу дорогих вузлів, призводить до низького коефіцієнту корисної дії опалювального обладнання та знижує рентабельність його застосування. У зв'язку з нагальною необхідністю проведення кваліфікованих ремонтних робіт щодо заміни найнеобхідніших запчастин позивачем залучено підрядне підприємство ТОВ "Юстас-Концесія".

В ході судового розгляду також встановлено, що між ПАТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "Юстас-Концесія" діє декілька договорів, а в періоді, охопленому перевіркою, ПАТ "Полтаваобленерго" перебувало у господарських правовідносинах з ТОВ "Юстас-Концесія" лише за вище проаналізованими договорами від 16 липня 2013 року № 1960 та № 1962. Що стосується робіт щодо заміни згинів необігрівних труб парових котлів ТГМ-84 ст.№1,2,3,4 філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго", на які контролюючий орган посилається як на підставу для висновків про наявність порушень, то останні виконувались за іншим договором, укладеним між ПАТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "Юстас-Концесія", оплата, здача-приймання робіт та оформлення відповідних первинних документів за яким, у період, що перевірявся, не відбувались, та який під час перевірки ДПІ у м. Полтаві не досліджувався.

Тобто висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо завищення ПАТ "Полтаваобленерго" податкового кредиту у липні 2013 року безпідставно ґрунтуються на аналізі договору, умови якого виконувались сторонами в періоді, відмінному від того, що перевірявся.

Разом із тим, фахівцями контролюючого органа жодних порушень при виконанні договорів, укладених між ПАТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "Юстас-Концесія" від 16 липня 2013 року № 1960 та № 1962 року, у періоді, охопленому перевіркою, не виявлено.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) податком на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих товарів, є факт реального постачання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (послуг) або ж призначення останніх для такого використання. У свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик товарів, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних та інших первинних документів, складених його контрагентом на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум, передбачених цими документами, використання придбаного робіт в господарській діяльності позивача та зважаючи на вимоги статей 138-139 Податкового кодексу України, суд погоджується із правомірністю віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ "Юстас-Концесія" в періоді, охопленому перевіркою.

З урахуванням викладеного, судом спростовано висновки акта перевірки від 03 лютого 2013 року № 467/16-01-22-06-10/00131819 та доведено безпідставність спірного податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2014 року № 0000022308.

Разом із тим, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 27 травня 2014 року № 1196-25 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, що вищевказана податкова вимога винесена ДПІ у м. Полтаві передчасно, тобто до завершення процедури адміністративного узгодження спірного податкового повідомлення-рішення від 21 лютого 2014 року № 0000022308, внаслідок чого була відкликана контролюючим органом, що підтверджується витягом з облікової картки платника податків (т. ІІІ а.с. 25-35).

Таким чином, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 27 травня 2014 року № 1196-25 належить відмовити.

Згідно вимог частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню. Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Отже, понесені позивачем судові витрати у розмірі 487,20 грн. підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21 лютого 2014 року № 0000022308.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38719450) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (ідентифікаційний код 00131819) витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2014 року.

Суддя А.О. Чеснокова