Постанова № 40764026, 09.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

"09" вересня 2014 р. Справа № 820/10400/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Вітер А.А.,

за участю: представника позивача Применко І.М.,

представника відповідача Сосіної І.О.,

прокурора Калмикової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" до Державної екологічної інспекції у Харківській області, за участю Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" (далі позивач або ТОВ "Малинівський склозавод") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (відповідач), у якому просить суд визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо встановлення факту порушення ТОВ "Малинівський склозавод" вимог чинного законодавства в частині необхідності обов'язкової наявності у ТОВ "Малинівський склозавод" спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), а також - щодо нарахування в зв'язку з відсутністю спеціального дозволу на користування надрами матеріального збитку в розмірі 607766,25грн та щодо вимоги сплати нарахованого збитку.

В обґрунтування позовних вимог представник ТОВ "Малинівський склозавод" повідомив, що спеціальне водокористування ТОВ "Малинівський склозавод" здійснювало і здійснює на підставі відповідних дозволів.

На думку представника позивача, необхідною умовою для отримання спеціального дозволу на користування надрами є здійснення саме гірничим підприємством діяльності з видобування корисних копалин, що здійснюється з метою отримання прибутку.

Представник позивача зазначив, що ТОВ "Малинівський склозавод" не є гірничим підприємством та не здійснює такого виду діяльності, як видобування корисних копалин з метою їх подальшої реалізації та отримання прибутку від цієї діяльності, оскільки підземні води використовуються ТОВ "Малинівський склозавод" виключно для господарських потреб підприємства.

Представник позивача посилається на те, що ТОВ "Малинівський склозавод" використовує підземні води для власних господарсько-побутових потреб (до складу яких входять і «виробничі» потреби) та в обсязі не більше 300 м3/добу на підставі відповідного дозволу на спеціальне водокористування, а тому не повинен в обов'язковому порядку отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

У зв'язку із зазначеним представник позивача вважає протиправними дії контролюючого органу щодо встановлення факту порушення ТОВ "Малинівський склозавод" вимог чинного законодавства в частині обов'язкової наявності у підприємства позивача спеціального дозволу на користування надрами, а також - щодо нарахування у зв'язку з відсутністю спеціального дозволу на користування надрами матеріального збитку в розмірі 607766,25грн та щодо вимоги сплати нарахованих збитків.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с.110-111).

Харківським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері подано до суду заяву про вступ у справу.

У судовому засіданні та поданих до суду письмових запереченнях (а.с.91-93, 115-117, 121-127) представник відповідача та прокурор заперечували проти задоволення позову, мотивуючи тим, що оскаржувані дії вчинено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством України, у зв'язку із встановленим перевіркою порушенням позивачем вимог законодавства України.

Суд, заслухавши представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області 08.04.2014-25.04.2014 проведено перевірку ТОВ "Малинівський склозавод" дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за наслідками якої складено акт (а.с.14-32; далі - акт перевірки).

Як зазначено у вказаному акті, видобування надр (підземної води) ТОВ "Малинівський склозавод" здійснює на підставі спеціального дозволу на користування надрами №4175 від 21.06.2012, який видано Державною службою геології та надр України. Спеціальний дозвіл видано ТОВ "Малинівський склозавод" терміном на п'ять років.

Перевіркою встановлено, що з 08.08.2011 по 20.06.2012 підприємство здійснювало видобування підземних вод без спеціального дозволу, що є порушенням ст.ст.16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра. Згідно довідки, наданою підприємством, ТОВ "Малинівський склозавод" за період 08.08.2011 по 20.06.2012 забрано підземної води 11375м.куб.

На підставі вказаного акта перевірки, Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено претензію №94 від 13.05.2014 (а.с.33-34), у якій зазначено, що у зв'язку з допущеним ТОВ "Малинівський склозавод" самовільним користуванням надрами, що є порушенням ст.ст.16, 19, 21, 23 Кодексу України «Про надра», державі заподіяно матеріальний збиток на суму 607766,25грн, який розраховано по "Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрована Мін'юстом України 14.08.2009р. №767/16783 (зі змінами 20767-09). Зазначений наказ набрав чинності з 24.08.2009 (зі змінами Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №220 від 30.06.2012). Державна екологічна інспекція у Харківській області пропонує ТОВ "Малинівський склозавод" відшкодувати збиток, заподіяних державі, на суму 607766,25грн.

При вирішенні цієї адміністративної справи судом взято до уваги наступне.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 N429, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011р. за N1347/20085, (далі - Положення про Держекоінспекцію) Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію відповідної області.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов. (Пункт 4.2 Положення про Держекоінспекцію.)

Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва); розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах. (Пункти 6.4, 6.7, 6.11 та 6.17 Положення про Держекоінспекцію.)

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно зі ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009р. N389, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009р. за N767/16783, (зі змінами) затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, відповідно до п.1.2 якої ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства. (Пункт 1.4.)

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що перевіркою встановлено, що з 08.08.2011 по 20.06.2012 підприємство ТОВ "Малинівський склозавод" здійснювало видобування підземних вод без спеціального дозволу, що є порушенням ст.ст.16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.

За визначенням ст. 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є, зокрема, додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. (Стаття 16 Кодексу України про надра.)

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827, підземні води: мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові), питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові, технічні, теплоенергетичні - є корисними копалинами загальнодержавного значення.

Суд зазначає, що спеціальне використання підземних вод включає в себе як використання водних ресурсів (підземних вод відповідної території) так і надр (мінеральної сировини).

Спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Тобто, від водокористувачів, як правило, вимагається отримання двох дозвільних документів у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабміну від 10.08.1992 №459" від 13.03.2002 №321 та "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" від 30.05.2011 №615.

Зазначені постанови передбачають отримання наступних дозволів: на спеціальне водокористування, відповідно до ст.49 Водного кодексу України, яке видається Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища; на користування надрами для видобування корисних копалин, на підставі ст.16 Кодексу України про надра, яке видається Державною службою геології та надр України.

Таким чином, здійснення однієї і тієї ж дії - видобування (забору) підземної води потребує оформлення двох різних дозволів, а тому позивач зобов'язаний отримати також і спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами (підземними водами).

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Тобто, ст. 23 Кодексу України про надра встановлює обмеження для реалізації зазначеного права виходячи з мети видобування - для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання.

В Україні діє міждержавний стандарт ГОСТ 17.1.1.04-80, затверджений постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 №1452. Відповідно до вказаного ГОСТу, класифікація цілей користування підземними водами здійснюється на: Господарсько-питні та комунально-побутові потреби населення, Лікувальні, Курортні та оздоровчі цілі, Потреби сільського господарства (без зрошення та обводнення), Зрошення та обводнення, Промислові потреби (без теплоенергетики), Потреби теплоенергетики, Територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод, Скидання стічних вод, Інші потреби. В свою чергу кожен вид водокористування з переліченої класифікації поділяється на підкласи з визначенням відповідного класу підземних вод, що застосовується в кожному конкретному виді водокористування. Водночас зазначений ГОСТ містить розділ Помислові потреби (без теплоенергетики), який з поміж іншого включає в себе: Господарсько-питні та комунально-побутові потреби промислових підприємств (і гасіння пожеж) з використанням як води питної, так і води технічної.

До господарсько-побутових потреб належать: господарсько-питне водопостачання (централізоване та нецентралізоване) територій житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів: кондиціонування повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо; полив посадок в міських та селищних теплицях і парниках; інші потреби (в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж).

До господарсько-побутових потреб не належать лікувальні, курортні та оздоровчі цілі, потреби сільського господарська (без зрошення та обводнення), а також зрошення та обводнення; промислові (виробничі) потреби; потреби теплоенергетики; територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод; скидання стічних вод та інші потреби, а також багатоцільове водокористування.

Судом встановлено, що ТОВ "Малинівський склозавод" отримало дозвіл на спеціальне водокористування від 04.03.2011 №Укр.№5050А/Хар. (до 31.03.2012) та дозвіл на спеціальне водокористування від 22.02.2012 №Укр.№5720А/Хар. (до 08.02.2015), у яких зазначено, що метою водокористування є водокористування на виробничі та госппобутові потреби (а.с.72-77).

Згідно з довідкою з ЄДРПОУ (а.с.11) основними видами діяльності ТОВ "Малинівський склозавод" є виробництво порожнистого скла та інших скляних виробів.

Відповідно до листа Державної служби геології та надр України до ТОВ "Малинівський склозавод" від 15.07.2011 №2173/01/10-11 (а.с.113) поповнення запасів обігових систем водопостачання підприємства та водокористування, під час якого вода використовується у виробничому процесі виготовлення виробів, не належать до господарсько-побутових потреб.

Таким чином, здійснюване ТОВ "Малинівський склозавод" водокористування не підпадає під виключення, встановлені ст.23 Кодексу України про надра.

При вирішенні цієї справи судом також взято до уваги, що у 2011 році державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області було проведено перевірку дотримання ТОВ "Малинівський склозавод" вимог природоохоронного законодавства, якою встановлено, що в порушення ст.ст.21, 23 Кодексу України про надра на підприємстві відсутній спеціальний дозвіл на видобування надр (підземних вод), про що зазначено в акті №890\07-46 (а.с.119-зворотна сторона).

Державною екологічною інспекцією у Харківській області направлено ТОВ "Малинівський склозавод" претензію №276 (від 05.10.2011 №5206/01-20/10-13) щодо відшкодування збитку в сумі 17741,03грн, заподіяного державі самовільним користуванням надрами, що є порушенням ст.ст.21, 23 Кодексу України про надра. Вказану суму збитку відшкодовано позивачем (а.с.128-130).

Також за наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено припис від 30.09.2011 №10-25/192 про отримання спеціального дозволу на видобування надр (підземних вод) (а.с.139). Припис позивачем не оскаржено.

21.06.2012 ТОВ "Малинівський склозавод" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами №4175, строк дії - 5 років (а.с.114).

Таким чином, суд вважає правомірним висновок акта перевірки про те, що здійснення ТОВ "Малинівський склозавод" з 08.08.2011 по 20.06.2012 видобування підземних вод без спеціального дозволу є порушенням ст.ст.19, 21, 23 Кодексу України про надра.

Враховуючи зазначене, оскаржувані дії Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо встановлення факту порушення ТОВ "Малинівський склозавод" вимог чинного законодавства в частині необхідності обов'язкової наявності у ТОВ "Малинівський склозавод" спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), а також - щодо нарахування в зв'язку з відсутністю спеціального дозволу на користування надрами матеріального збитку в розмірі 607766,25грн та щодо вимоги сплати нарахованого збитку - суд вважає такими, що вчинені відповідачем з дотриманням приписів законодавства України та вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як наслідок, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у їх задоволенні.

Згідно з ч.2 ст.87 КАС України та ст.4, ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» з позивача на користь Державного бюджету України належить стягнути судовий збір в сумі 4384,80грн.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" до Державної екологічної інспекції у Харківській області, за участю Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, про визнання дій протиправними - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" (ідент. код 32858847; вул.Володимирівська, 10, 10-А, смт.Малинівка, Чугуївський район, Харківська область, 63525) на користь Державного бюджету України (рахунок 31217206784011, одержувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області, код 37999628, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в сумі 4384,80грн (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн вісімдесят коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 15.09.2014.

Суддя Р.В. Мельников