Постанова № 40763933, 25.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року № 813/3086/14

Львівський окружний адміністративний суд, у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Костецького Н.В.

суддів: Кухар Н.А., Кузана Р.І.

за участю секретаря судового засідання: Олексяк І.Р.

представника позивача Кіясова Ю.Я.

представника відповідача Війтовича Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Інтерпост» до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Управління Укртрансінспекції у Львівській області про скасування наказу,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Інтерпост» (далі - ТзОВ «Фірма Інтерпост» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - ДІ України з безпеки на наземному транспорті), Управління Укртрансінспекції у Львівській області, в якому просить суд:

- скасувати наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті №40 від 21.01.2013 року, про прийняття рішення щодо аналювання ліцензії автомобільному перевізнику - ТзОВ «Фірма Інтерпост».

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.01.2014 року ним було отримано лист від Управління Укртрансінспекції у Львівській області за № 389/3.2/77-14 від 23.01.2014 року у якому був витяг з наказу ДІ України з безпеки на наземному транспорті №40 датований 21.01.2013 (минулого) року «Про прийняття рішення щодо аналювання ліцензії». Підставою для аналювання в наказі зазначено «Акт про відмову ліцензіата в проведені позапланової перевірки» №3 від 14.01.2014 року. Проте позивач вважає даний наказ протиправним, та винесеним з порушенням чинного законодавства України оскільки ТзОВ «Фірма Інтерпост» не відмовлялася від проведення перевірки. Крім цього на думку позивача відповідачем при проведенні перевірки відповідачем порушено вимоги ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ЗУ «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності» та «Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті».

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові та додаткових поясненняз, просив його задовольнити.

Представник Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце проведення судового засідання.

Представник Управління Укртрансінспекції у Львівській області в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та надав письмові заперечення проти позову(а.с.33), які мотивовані тим, що відповідно до ст.20 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Положення про державну інспекцію України з безпеки на неземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №387, постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року №1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» та депутатського звернення ОСОБА_3 від 17.12.2013 року №206-188 та на виконання доручення в.о. Голови Укртрансінспекції від 31.12.2013 року №7385/10/15-13 Управління Укртрансінспекції у Львівській області було проведено позапланова перевірка додержання вимог ліцензійних умов ТзОВ «Фірма Інтерпост». Позапланова перевірка проводилася на підставі наказу Управління від 31.01.2014 року №5/п про створення комісії з проведення позапланової перевірки ліцензіата у термін з 13.01.2014 року по 14.01.2014 року, посвідчення про проведення позапланової перевірки дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» від 11.01.2014 року №3 та додатку наказу від 31.01.2014 року №5/п переліку питань які необхідно встановити при здійсненні позапланової перевірки додержання ТзОВ «Фірма Інтерпост» Ліцензійних умов. 13.01.2014 року працівниками Управління в присутності гр. ОСОБА_5 та 14.01.2014 року в присутності охоронця об'єкта ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 було складено акт про те, що керівництво та працівники ТзОВ «Фірма Інтерпост» відсутні на роботі за юридичною адресою та місцезнаходження матеріально - технічної бази. Відповідно до додатку 9 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.07.2010 року №429 працівниками Управління складено акт про відмову ліцензіата в проведені позапланової перевірки №3. У зв'язку з тим, що ліцензіата неможливо було ознайомити з актом про відмову ліцензіата в проведені позапланової перевірки №3, даний акт було надіслано рекомендованим листом з повідомленням за юридичною адресою позивача. Відповідно до відомостей додатку №1 до наказу Укртрансінспекції від 22.07.2014 року №433, ТзОВ «Фірма Інтерпост» 21.07.2014 року видано ліцензію АЕ №421273, яка діє з 23.07.2014 року, строк дії якої необмежений. Враховуючи вищевикладене, стверджує відповідач, ліцензіат уникнув перевірки, тим самим не забезпечив умови для її проведення, чим порушив вимоги пунктів 7.9.2 та 7.9.3 Порядку додержання державного контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом відповідно до виду робіт, визначених ЗУ «Про автомобільний транспорт», що і було викладено у акті перевірки від 14.01.2014 року. Просить суд відмовити у задоволені позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Процедуру здійснення державного контролю визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок контролю).

Пунктом 4 Порядку контролю встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно п. 3 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого указом президента України від 06.04.2011 року №387/2011, основним завданням Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті зокрема є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.

Судом встановлено, що ТзОВ «Фірма Інтерпост» основними видами його діяльності є внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

На підставі ліцензії АД №064779 виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті від 18.07.2012 pоку, ТзОВ «Фірма Інтерпост» має право надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами.

30.12.2011 року між Департаментом житлового - комунального господарства та інфраструктури Львівської міської ради та Львівським комунальним - автопідприємством №1 укладено договір на перевезення пасажирів на маршрутах - загального користування № 5А, 6А, 28, 29, 37, 46. Заключивши цей договір про організацію перевезень на автобусних маршрутах № 5А, 6А, 28, 29, 37, 46, Львівське комунальне - автопідприємством №1 уповноважило ТзОВ «Фірма Інтерпост» здійснювати випуск автобусів на маршрути та забезпечувати збір виручки. Відповідно позивачу надано право на перевезення пасажирів на постійних автобусних маршрутах загального користування № 5А, 6А, 28, 29, 37, 46.

17.12.2013 року народний депутат України ОСОБА_3 звернувся із депутатським зверненням №206-188 до Державної інспекції України з безпеки на неземному транспорті із проханням здійснити позапланову перевірку відповідності ТзОВ «Фірма Інтерпост» Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів.

31.12.2013 року Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті направила лист підписаний в.о. голови державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Котяєм В.Ф до Управління Укртрансінспекції у Львівській області, де було доручено провести до 14.01.2014 року позапланову перевірку додержання вимог ліцензійних умов ТзОВ «Фірма Інтерпост» згідно з діючим законодавством, та у разі встановлення підстав для аналювання ліцензії, надати матеріали перевірки на засідання Ліцензійної комісії Укртрансінспекції.

На підставі вищевказаного доручення, начальником Управління Укртрансінспекції у Львівській області видано наказ про створення комісії з перевірки ліцензіата від 11.01.2014 року №5/п, яким наказано створити комісію для проведення позапланової перевірки позивача за місцезнаходженням з питань додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», згідно з ліцензією серії АД №064779 від 18.07.2012 pоку.

11.01.2013 року Управлінням Укртрансінспекції у Львівській області видано посвідчення №3 про проведення позапланової перевірки дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» , згідно з ліцензією серії АД №064779 від 18.07.2012 pоку, на підставі депутатського звернення ОСОБА_3 від 17.12.2013 року №206-188, доручення Укртрансінспекції від 31.12.2013 року №7385/10/15-13 за період з 18.07.2012 року до 14.01.2014 року, у термін з 13.01.2014 року по 14.01.2014 року.

14.01.2014 року Управлінням Укртрансінспекції у Львівській області складено акт про відмову ліцензіата в проведенні позапланової перевірки №3, яким встановлено факт відмови ліцензіата у проведенні позапланової перевірки діяльності ліцензіата з питань додержання Ліцензійних умов.

21.01.2014 року Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті України прийнято наказ №40 «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій», яким було анульовано ліцензію ТзОВ «Фірма Інтерпост».

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Законом України «Про автомобільний транспорт» визначено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відтак, позивач відповідно до названого Закону та інших норм чинного законодавства має виконувати Ліцензійні умови при провадженні господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно частини 3 ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02 липня 2010 року № 429, контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов за місцезнаходженням ліцензіата та в автотранспортних засобах, що він використовує під час надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, а згідно з пунктом 2.8 Положення позапланові перевірки дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов проводяться органами контролю на підставах, визначених законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»та «;Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов. Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення. За результатами перевірки орган ліцензування в останній день перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник видається керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, який перевірявся, другий - зберігається органом ліцензування.

Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Згідно статті 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підставами для анулювання ліцензії, зокрема є: акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланових заходів, поміж іншого, є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Відповідно до ч.3 ст. 4 цього ж Закону планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як зазначено в статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Положенням про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 387/2011, передбачено, що Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Укртрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням ліцензійних умов при здійсненні господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним, залізничним транспортом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 153 «Про утворення територіальних органів Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті» утворено територіальні органи Укртрансінспекції в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до пункту 2.12 Положення для проведення планових (позапланових) перевірок органи контролю видають накази про утворення комісії з проведення планової (позапланової) перевірки (далі - комісія), у якому зазначаються найменування ліцензіата, щодо якого здійснюватиметься планова (позапланова) перевірка, та строк проведення такої перевірки. На підставі наказу про проведення планової (позапланової) перевірки за підписом керівника органу контролю або його заступника оформляється посвідчення на проведення планової (позапланової) перевірки згідно з додатком 1, яке засвідчується печаткою органу державного контролю.

Відповідно до пункту 7.9 Положення відмовою ліцензіата від проведення планової (позапланової) перевірки вважається:

- відмова ліцензіата або уповноваженої особи надати всі необхідні документи, що підтверджують додержання вимог Ліцензійних умов (підпункт 7.9.1);

- створення ліцензіатом або уповноваженою особою перешкод для проведення комісією планової (позапланової) перевірки (відмова в доступі комісії на територію, до будівель, споруд та інших приміщень) (підпункт 7.9.2);

- непризначення уповноваженої особи, яка має право представляти інтереси ліцензіата під час проведення планової (позапланової) перевірки, у разі відсутності керівника ліцензіата (юридичної особи) або ліцензіата фізичної особи - підприємця (підпункт 7.9.3).

Позивач не заперечує своєї відсутності під час перевірки, зазначивши про те, що підприємство ТзОВ «Фірма Інтерпост» відповідно до наказу №5 від 30.12.2013 року «Про перенесення вихідних днів» у зв'язку з виробничою необхідністю пов'язаною з неможливістю виконання рекомендацій Кабінету Міністрів щодо семи неробочих днів підряд ( з 01 по 07 січня 2014 року) було перенесено вихідні дні 3 та 6 січня 2014 року на 13 та 14 січня 2014 року, проте позивач не відмовлявся від проведення перевірки в розумінні .

Отже на час проведення перевірки підприємство ТзОВ «Фірма Інтерпост» відповідачем всупереч наведених вище норм не ознайомлено позивача з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Крім цього за наслідками перевірки мала місце фактична відсутність позивача за своїм місцезнаходженням, а відтак суд приходить до переконання що позивачем не здійснювалося дій щодо відмови надати всі необхідні документи, що підтверджують додержання вимог Ліцензійних умов, чи створення перешкод для проведення комісією планової (позапланової) перевірки або непризначення уповноваженої особи, яка має право представляти інтереси ліцензіата під час проведення планової (позапланової) перевірки.

Суд бере до уваги, що згідно п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В рекомендаціях №R(80)2 «Стосовно реалізації здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами» прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980року зазначено, що об'єктивність та неупередженість в ході здійснення дискреційного повноваження передбачає зобов'язання, покладене на адміністративний орган, розглянути всі фактори, які стосуються певної справи, але тільки ті фактори, які надають кожному з них належну увагу; не можна неправильно враховувати фактори або їх ігнорувати, але слід уникати будь-якого недоречного розгляду, що не має жодного відношення до рішення, але приймається.

Перевірка дотримання принципів об'єктивності й безсторонності, рівності перед законом, належної рівноваги, розумного строку тощо виходить за межі формальної законності і потребує врахування інших чинників. Неврахування цих чинників не дозволить ефективно контролювати застосування дискреційних повноважень, позбавить осіб приватного права засобів захисту свої прав. Так, у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Гасан і Чауш проти Болгарії» вказується: «Суд зазначає, що у даному випадку відповідне законодавство не передбачало чітких критеріїв щодо реєстрації керівництва конфесій, що змінилося, а також не передбачало ніяких процедурних гарантій захисту від свавільного використання дискреційних повноважень…». Тобто рішення, прийняте в рамках дискреційних повноважень, але з порушенням принципів ефективного захисту прав громадян та справедливості, було визнано порушення Європейської Конвенції з прав людини і основних свобод.

Тому складення відповідачем акту про про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування є неправомірним, що потягло за собою прийняття протиправного рішення за наслідками перевірки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що позов підглягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті №40 від 21.01.2013 року про прийняття рішення щодо аналювання ліцензії автомобільному перевізнику - ТзОВ «Фірма Інтерпост».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Фірма Інтерпост» 73, 08 грн., сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повий текст постанови виготовлено 30 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Костецький Н.В.

Суддя Кухар Н.А.

Суддя Кузан Р.І.