Постанова № 40763594, 01.10.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Житомир справа № 806/3920/14

час прийняття: 15 год. 15 хв. категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

за участі секретаря Слісарчука Б.Я.,

за участі представника позивача Процюк А.В.,

за участі представників відповідача Зеленова Л.В., Гарбовська Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2014 р. №0005751501 та №0005741501,

встановив:

Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" звернулось до суду з позовом в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 13.08.2014 р. №0005751501 та №0005741501. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що підприємством правомірно сформовано податковий кредит в спірному періоді на підставі належним чином оформлених податкових накладних і за наявності первинних документів по господарським операціям з контрагентом ТОВ "Грандзембуд".

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав зазначених в письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши метеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" з питань правильності визначення від"ємного значення різниці між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту за лютий 2014 року та достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2014 року, за результатами якої складено акт №4838/15-01/37546647 від 28.07.2014 року (а.с.15-20).

В акті перевірки зазначено наступні порушення:

- п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ТДВ "ЖЛ" безпідставно віднесено до податкового кредиту ПДВ за лютий 2014 року в сумі 2936914,92 грн., за березень 2014 року в сумі 1588133,18 грн. по ТОВ "Грандзембуд" в результаті чого завищено від"ємне значення по декларації з ПДВ за лютий 2014 року на суму 2315474 грн., за березень 2014 року на суму 2085262 грн. та занижено позитивне значення за лютий 2014 року в розмірі 621441 грн.

- п. 200.1 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ТДВ "ЖЛ" завищено суму ПДВ, яку підприємство заявило до бюджетного відшкодування за березень 2014 року в сумі 2315474 грн.

На підставі вказаного акту контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 13.08.2014 року:

- №0005751501, яким ТДВ "ЖЛ" збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 932162 грн. в тому числі 621441 грн. - за основним платежем, 310721 грн. - за штрафними санкціями (а.с.12);

- №0005741501, яким ТДВ "ЖЛ" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов"язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3473211 грн. в тому числі 2315474 грн. зменшена сума бюджетного відшкодування, 1157737 грн. - штрафні санкції (а.с.11).

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Підставою для висновку податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту ПДВ за лютий, березень 2014 року та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2014 року, згідно акту перевірки, стало невизнання податкового кредиту за операціями ТДВ "ЖЛ" з отримання будівельних робіт від ТОВ "Грандзембуд". В акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки надано документи по взаємовідносинах з зазначеним контрагентом, які оформлені з порушенням вимог закону.

Судом встановлено, що між ТДВ "ЖЛ" (Замовник) та ТОВ "Грандзембуд" (Підрядник) укладено договір підряду з капітального будівництва №15 від 08.02.2013 року (а.с.21-27).

За умовами вказаного договору Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов виконання організації будівельних робіт прибудови до цеху №3 Замовника, який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Щорса, 67.

Пунктом 2 Договору передбачено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику визначені проектною документацією та виконуються поетапно відповідно до кожного окремого замовлення та кошторису, які визначаються в додатках та додаткових угодах до цього Договору, що є невід"ємною його частиною.

Встановлено, що між ТДВ "ЖЛ" (Замовник) та ТОВ "Грандзембуд" (Підрядник) укладено та підписано додаткові угоди до договору підряду в капітальному будівництві №15 від 08.02.2013 року, а саме: №1 від 08.02.2013 року та №2 від 05.03.2013 року (а.с.28-29).

На виконання умов Договору підряду, Замовником затверджено, а Підрядником погоджено: план виділення капітальних вкладень для виконання робіт по прибудові до головного виробничого корпусу підприємства ТДВ "ЖЛ" на 2013-2014 рр. (а.с.30-31), графік будівельних робіт по об"єкту (а.с.32), графік робіт з реконструкції будівель та споруд необхідних для покращення технічного стану підприємства на період 2013-2014 рр. (а.с.33).

Виконання умов договору підтверджується, в тому числі, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ - 2 (а.с.134-140,150-153,159-165, 187-201,223-226, 233-236, 243-248) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ - 3 (а.с.133, 148, 158. 178, 179).

Судом встановлено, що ТОВ "Грандзембуд" на виконання робіт, передбачених договором №15 від 08.02.2013 року, виписувались податкові накладні від 31.03.2014 року №1-4 (а.с.128-131) та від 28.02.2014 року №1-3 (а.с.181-183)

Податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Факт виконання будівельних робіт, передбачених договором №15 від 08.02.2013 року, також підтверджується і актами прийняття - передачі виконаних робіт від 28.02.2014 року №9 та від 31.03.2014 року №10 (а.с.58,186).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Грандзембуд" не має можливості виконати обсяг робіт, які зазначено в актах виконаних будівельних робіт чисельністю працюючих 4 чоловіки (а.с.18).

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 33, 36 Договору підряду в капітальному будівництві №15 від 08.02.2013 року Підрядник самостійно виконує підбір і залучає для виконання робіт Субпідрядні організації та сповіщає про це Замовника. Приймання виконаних робіт Субпідрядниками здійснює Підрядник та Замовник.

Встановлено, що ТОВ "Грандзембуд" у відповідності до пунктів 33-35 Договору підряду повідомлено ТДВ "ЖЛ" про залучення для виконання робіт по Договору субпідрядника ТОВ "Ренесанс Капітал Інвест" та ТОВ "Ренесанс Кепітал Інвест". Дана обставина підтверджується повідомленнями ТОВ "Грандзембуд" від 08.02.2013 року №1/1-2 та від 02.04.2013 року №5/1-2 (а.с.34-35).

Відповідно до ч.1 ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" встановлено, що істотними умовами договору підряду є порядок залучення субпідрядників.

Відповідно до п. 30 Постанови, Підрядник має право залучати до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників) за згодою Замовника.

Порядок залучення до виконання робіт субпідрядників, передбачений пунктами 61-65 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668.

Так, згідно п. 61 Постанови Підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). При цьому договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених цими Загальними умовами. Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Пунктом 63 Постанови встановлено, що Генеральний підрядник у порядку, встановленому договором підряду, погоджує із замовником питання про залучення до виконання робіт субпідрядників. Замовник може відмовити у такому погодженні з письмовим обґрунтуванням свого рішення.

Як встановлено вище, Замовник отримав від Підрядника повідомлення про залучення до виконання робіт субпідрядних організацій.

В судовому засіданні представник відповідача Гарбовська Н.С. зазначила, що контролюючим органом направлено запит в податкову службу Печерського району міста Києва щодо підтвердження залучення ТОВ "Грандзембуд" субпідрядників для здійснення будівельних робіт на підприємстві позивача. Зазначила, що станом на момент розгляду даної справи відповіді на зазначений запит не надійшло, однак, в телефонному режимі адресатом їй повідомлено, що ТОВ "Грандзембуд" залучено до виконання робіт субпідрядні організації -ТОВ "Ренесанс Капітал Інвест" та ТОВ "Ренесанс Кепітал Інвест".

За таких обставин, з урахуванням того, що позивачем та його контрагентом дотримано вимог закону щодо залучення субпідрядних організацій, висновки контролюючого органу про те, що ТОВ "Грандзембуд" не має можливості виконати обсяг робіт, які зазначено в актах виконаних будівельних робіт чисельністю працюючих 4 чоловіки є безпідставними, оскільки вказані роботи виконувались субпідрядними організаціями, залученими ТОВ "Грандзембуд" до будівництва об"єкта.

Крім того, між ТДВ "ЖЛ" (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договори про надання послуг з ведення технічного нагляду по об"єкту: "Реконструкція виробничих приміщень підприємства ТДВ "ЖЛ" по вул. Щорса, 67, в м. Житомирі", а саме: №16/4/13 від 16.04.2013 року (а.с. 115-118), №9/04/13 від 09.04.2013 року (а.с.122-125).

За умовами вказаних договорів Замовник доручає, а Виконавець зобов"язується здійснити технічний нагляд за будівництвом об"єкту: "Реконструкція виробничих приміщень підприємства ТДВ "ЖЛ" по вул. Щорса, 67, в м. Житомирі". Здійснення технічного нагляду за будівництвом об"єкту виконується у відповідності з Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об"єктів архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2007 року №903.

Встановлено, що податковим органом направлено запит ФОП ОСОБА_4 від 16.06.2014 року №178/10/06-25-15-01 щодо надання інформації, зокрема чи були залучені до будівництва субпідрядні організації та чи дійсно вартість виконаних будівельних робіт, які вказані в формах КБ-2 та КБ-З, відповідає реальному обсягу витрат по будівельних роботах (а.с.66).

Листом від 24.06.2014 року ФОП ОСОБА_4 повідомив відповідача, про те, що для виконання будівництва ТОВ "Грандзембуд" залучались субпідрядні організації, а також те, що обсяг та вартість виконаних будівельних робіт відповідає формам КБ- 2, КБ-3 (а.с.67).

В судовому засіданні представники відповідача зазначили, що в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ - 2 та довідках про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ - 3 в графі "субпідрядник" відсутні відомості з зазначенням таких організацій, що свідчить про фіктивність виконаних будівельних робіт.

Судом встановлено, що примірні форми КБ- 2 та КБ - 3 затвердженні наказом Мінрегіону від 04.12.2009 року №554.

Так, відповідно до приписів вказаного Наказу, будівельні роботи - це будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, що виконуються під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального та поточного ремонту будівельних споруд.

Згідно роз"яснення ДП "Укрдержбудекспертиза", взаєморозрахунки за виконані обсяги будівельних робіт, які проведені за бюджетні кошти і кошти установ державної форми власності, проводяться обов"язково на підставі форм КБ- 2, КБ -3.

Воодночас, для підприємств, що виконують роботи за рахунок інших джерел фінансування, застосування примірних форм КБ-2, КБ-3 є рекомендованим. У цих випадках може складатися інший документ, форма якого зазначається у договорі підряду.

Згідно п. 49 Договору підряду №15 від 08.02.2013 року та додаткових угод укладених до нього, сторони домовились використовувати акти по формі КБ -2 та КБ-3 (а.с.24).

Судом встановлено, що зазначені форми є рекомендованими, однак практикою застосування цих форм, а також чинним законодавством встановлено основні реквізити , які забезпечують отримання інформації про будівельні роботи, а саме: дата, види, обсяги та вартість виконаних робіт, обчислення прибутку, з обґрунтуванням вартості та підтвердження витрат матеріальних ресурсів (згідно роз"яснення ДП "Укрдержбудекспертиза"), назва документу, дата і місце складання, назва підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської діяльності, одиницю виміру господарської діяльності, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно ст. 9 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Отже, вище перелічені вимоги не містять вказівки для суб"єктів господарювання, які здійснюють будівельні роботи за власний рахунок, зазначати у формах звітності КБ -2 та КБ-3 субпідрядників.

За таких обставин, з урахуванням того, що будівельні роботи проведені позивачем за власні кошти, обов"язок зазначати в примірних формах КБ - 2, КБ - 3 субпідрядників у підприємства відсутній.

Суд, не бере до уваги доводи представників відповідача що в актах форми КБ -2 зазначено: "будівельні роботи" при тому, що в податкових накладних в розділі номенклатура товарів/послуг зазначено: "організація будівельних робіт", з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14 Наказу Міністерство доходів і зборів України, від 14.01.2014, №10 "Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" до розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: до графи 3 - номенклатура товарів/послуг продавця.

Отже, жодних вимог щодо застосування у реквізиті "номенклатура" в податкових накладних Національного класифікатора України "Державний класифікатор продукції та послуг" та наведення інформації про коди з цього класифікатора ні Податковий кодекс України, ні Порядок заповнення податкової накладної не містить.

Крім того, пунктом 1 Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі. Водночас, п. 8 встановлено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 01.03.2012 року №К/9991/85271/11-с (а.с.80-84).

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що здійснення господарських операцій позивачем за перевіряємий період підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що в травні 2014 року податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТДВ "ЖЛ" щодо правомірності нарахування податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту за лютий - березень 2014 року відображених у податковій накладній підприємства за березень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено довідку №324/06-25/15-01/37546647 від 30.05.2014 року, якою підтверджено правомірність відображення ТДВ "ЖЛ" у декларації за березень 2014 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 2315474 та від"ємне значення за лютий 2014 року у сумі 2315474 та за березень 2014 року у сумі 2085262 грн. (а.с.90-114).

Судом встановлено, що акт №4838/15-01/37546647 від 28.07.2014 року (на підставі висновків якого винесено спірні рішення) та довідка №324/06-25/15-01/37546647 від 30.05.2014 року складені одним і тим же інспектором контролюючого органу, а саме: Гарбовською Н.С.

Крім того, змістом довідки підтверджено факт виконання будівельних робіт на підприємстві позивача ТОВ "Грандзембуд" (а.с.109).

За таких обставин, з урахуванням довідки відповідача №324/06-25/15-01/37546647 від 30.05.2014 року та в сукупності інших досліджених первинних документів, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до бюджетного відшкодування за березень 2014 року суму 2315474 грн.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 13.08.2014 р. №0005751501 та №0005741501 є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні сум податкового кредиту відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачем були надані всі належні документи, які підтверджують факт реального вчинення господарських операцій з ТОВ "Грандзембуд" за спірний період, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і задовольняє позов підприємства в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомленя - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 13.08.2014 р. №0005751501 та №0005741501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" судові витрати у розмірі 974,40 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 06 жовтня 2014 р.